Новини

«Робота в цифрових медіа часто низькооплачувана, а журналісти працюють у постійному стресі», – учасники семінару МФЖ

Як залучити молодь до журналістських спілок, що таке цифрова економіка та як вона впливає на роботу ЗМІ, реалії цифрових медіа в Україні та Європі – ці та інші питання обговорюються під час семінару, який на майданчику НСЖУ проводить 22–23 жовтня Міжнародна федерація журналістів. Помічник генерального секретаря Міжнародної федерації журналістів Олівер Мані-Кьорл, оголошуючи результати дослідження, проведеного організацією, зауважує, що професія традиційного журналіста старішає та кардинально трансформується.
– Молодь часто погоджується працювати неофіційно
як фрілансери, часто без укладання трудових угод.
Крім того, за останні роки відбулося значне
скорочення сектору друкованих ЗМІ, близько
третини журналістів втратили робочі місця. І ця
статистика актуальна навіть для всесвітньо відомих
видань, – наголошує пан Олівер. – Тож, перед нами
постає питання: як допомогти журналістським
спілкам упоратися з цими викликами?
Одним із виходів може стати цифрова журналістика,
де останнім часом створюється дуже багато робочих
місць. Також частково друковані газети перейшли в
Інтернет, де медіа можуть повноцінно реалізовувати
себе.
– Разом із тим, що ми знаємо про робочі місця в
цифрових ЗМІ? Вони низькооплачувані, а права
працівників практично не захищені. Раніше в газеті
журналіст писав одну статтю на день, зараз для
інтернет-ЗМІ потрібно готувати не менше 10–12
статей.Такий темп істотно позначається на якості
контенту, а самі журналісти перебувають у
постійному стресі, – розповідає пан Олівер.
Звісно, опиратися й ігнорувати сучасні технології
неможливо й не варто. Але потрібно розробити нові
правильні стандарти для роботи в цифрових медіа.
Характеризуючи медіа-ландшафт в Україні, голова
Національної спілки журналістів України Сергій
Томіленко констатує, що великий вплив на ЗМІ
чинять економічна ситуація в країні та війна на
Донбасі.

– Певне, в Україні економічна криза глибша, ніж у
решти країн східної Європи. Дається також взнаки
медіа-реформа державних ЗМІ: близько 600
комунальних видань на сьогодні отримують статус
незалежності, але нинішній бідний читач та бідний
рекламодавець не можуть виступати гарантами
стійкого існування цих газет, – розповідає Сергій

Томіленко. – Дуже згортається друкований медіа- простір через агресивну політику національного поштового оператора.Також чимало українських телеканалів є збитковими, а на ринку тримаються завдяки політичним дотаціям.Тож наш ландшафт визначається не економікою та ринком, а політикою. При цьому жертвами стають редакційна незалежність та об‟єктивність ЗМІ. Шеф-редактор видання «Телекритика» Марія Хрущак на семінарі презентувала трансформацію свого медіа відповідно до сучасних викликів.
– В Україні потрібно завжди бути в тонусі, інакше ви
швидко випадете з ринку, – переконана пані Марія. –
Наше видання лишалося неприбутковим і постійно
перебувало на дотаціях. Відтак постало питання:
або закриватися, або розробити новий механізм
роботи, щоб хоча би виходити в нуль.
Трансформація ЗМІ розпочалася з оптимізації,
зокрема і робочих кадрів. Нині в редакції працює 10
осіб – усі, включно з редактором, «пишучі».
– Усі наші працівники – поліфункціональні. Зокрема,
редактори не лише готують матеріали, а також
активно працюють у соцмережах. Редактор не лише
пише, а й виконує функції смм-менеджера.
Фотограф не тільки робить світлини, а й працює з
відео, а це і зйомка, і монтаж, – розповідає деталі
трансформації медіа Марія Хрущак. – А от
розраховувати на платну підписку не виходить –
українці не готові платити за електронний контент.
Під час семінару Незалежна медіа-профспілка
презентувала власне дослідження, яке вона
провела серед колег, що працюють у цифрових ЗМІ.
Результати опитування досить промовисті, наголошує представник Незалежної медіа-
профспілки Сергій Штурхецький.

– Ми звернулися до 300 представників цифрових
ЗМІ, проте відгукнулися лише 32, – розповідає пан
Сергій. – Більшість опитуваних відзначають, що
прибуток цифрового ЗМІ не перевищує 10–20 тисяч
гривень, відповідно про розвиток ЗМІ чи якісний
контент не може бути й мови. Так само близько 80
відсотків опитуваних не мають виробничої страховки
в разі виникнення непередбачуваних ситуації та
інших ризиків. Журналісти навіть не замислюються
над такими питаннями, адже маючи низький рівень
доходів не можуть подбати про безпеку.
Представник НМПУ, головний редактор сайту
«Город 5692» Сергій Гузь зауважує, що, на жаль,
дуже мало цифрових видань в Україні так виважено
й продумано підходять до своєї роботи, як колеги із
«Телекритики».- Досвід показує, що більшість електронних ЗМІ –
працюють анонімно, не оголошуючи прізвища
авторів. Часто такі медіа фінансуються політиками,
а, відтак, рідко дотримуються журналістських
стандартів, – переконаний Сергій Гузь. – Відкритим
лишається питання авторських прав: оригінальні
новини, які підготувало одне ЗМІ, через п‟ять хвилин
буде вкрадене іншим електронним виданням без
посилання та вказівки на авторство. Тому часто
редакції приймають рішення не вкладати кошти в
якісний контент, беручи на роботу малодосвідчених
молодих журналістів або студентів, які готові
працювати за низьку заробітну платню. Відповідно,
фахові, досвідчені журналісти лишаються без
роботи.
Тенденції зі скороченням кадрів торкнулися і
турецького медіа-ринку, де за останні рокичимало
досвідчених журналістів втратили роботу в
друкованих ЗМІ через скорочення.
– А, відтак, більшість журналістів намагаються
створювати власні веб-сайти. Проте їм бракує
досвіду, як створити ефективну бізнес-модель, що
займе своє чільне місце на ринку та приноситиме
достойний прибуток, – розповідає представник
Турецької спілки журналістів (TGS) Орхан Сенер.
– Наша організація намагається допомогти колегам
у вирішенні цих питань. Зокрема, ми упроваджуємо
низку навчальних тренінгів та семінарів, проводимо
навчання в АкадеміїTGS.
Семінар з питань роботи з працівниками цифрових
медіа, який організовує Міжнародна федерація
журналістів, проходить у Києві у прес-центрі НСЖУ
22–23 жовтня. У заході беруть участь представники
журналістських спілок Македонії, Сербії, Чорногорії,
Туреччини, Білорусі та України. Зокрема, у роботі
семінару від МФЖ беруть участь активісти
Національної спілки журналістів України та
Незалежної медіа-профспілки.