Наголос

Новий Рік у Криниці!

З ініціативи нашої спілчанки Наталії Криничанки Голова Львівської журналістської організації Ярослав Климович його заступник Ярослав Фейло зустріли Новий Рік на Лемківщині у Криниці Здруй-сьгодні спортивно –оздоровчому регіоні Польщі. Ця подорож стала для нас відкриттям та глибоким пізнанням глибини самобутності українського народу. Адже культура,традиція лемківського етносу це частина нашої самобутності. Зустріч Нового Року у колі польських друзів була щирою та неповторною. Але найбільше радості та морального задоволення приніс перший день 2019. Пані Наталя відкрила нам глибину пізнання душі лемків. І,без сумніву,однією з найяскравіших особистостей цього народу є Никифор Дровняк або як називали його у Європі Никифор з Криниці. На його могилі завжди людно,квіти. А поруч православна українська церква. Як справжній дарунок долі сприйняли зроблену світлину поруч з пам»ятником Никифору Дровняку і його вірному псові,який став    супутником та й співавтором полотен цього талановитого українця.

            Та хто ж такий цей знаменитий лемко?

Його біографія – готовий сценарій для кінофільму: позашлюбний син покоївки, напівбожевільний, що не вмів розмовляти до 16 років.

Здавалось би, Никифор Дровняк приречений на долю волоцюги. А от і ні. Саме він має персональні виставки у Парижі, Нью-Йорку та Лондоні, а загалом мистецтвознавці нарахують 40 тисяч його картин.
 

ukraineartnews.com
 

Перший пензель художник виготовив сам – зі щітки для гоління, коли працював прибиральником у перукарні. Полотен чи дорогих олійних фарб не любив. Малював шкільною акварелькою на аркушах паперу, шматках картону чи обкладинках зошитів. Замість того, щоб змочувати пензель у воді, слинив його язиком. Поруч неодмінно стояла табличка “Просив би шановне панство про допомогу й підтримку для бідного каліки, хто чим може!”.
 

ukraineartnews.com
 

Хтось кидав декілька монет, віддячував картиною. Їх, щоправда, зазвичай викидали або використовували для розпалення дров. Так би могло тривати вічно, але доля підготувала сюрприз. Якось перед Никифором зупинився відомий польський художник, який розгледів у дитячих малюнках українця – шедеври наївного живопису.

Уже за деякий час роботи невідомого лемка, який навіть не знав свого прізвища, опиняються в галереї Парижа. Його ім’я все частіше можна побачити в пресі, почути в розмовах на богемних виставках. А от удома він і далі просто дивакуватий жебрак.

Після Другої світової війни його звинуватили у співпраці з УПА. Начебто Никифор намалював повстанцям карту свого містечка.

А в 1947 році, як і тисячі етнічних українців, художник став жертвою операції “Вісла”. Його вивезли якомога далі від українського кордону. Куди саме, так ніколи й не сказав, але на картинах з’явилось море.
 

ukraineartnews.com
 

Він подолав понад 700 кілометрів і таки повернувся до свого рідного міста Криниця. При тому пішки. І так тричі. Опісля не чіпали. Тим більше, що слава про геніального українця дійшла нарешті й до польської влади.

Обласна організація НСЖУ спільно з медіа-профспілкою планує організувати

поїздки спілчан у Криницю, щоб краще впізнати історію нашого народу та особистостей,які прославили Україну у світі.