Баланс думок, повнота й відокремлення фактів від коментарів — найбільше порушувані стандарти в регіональних ЗМІ у вересні. Таку ситуацію можна пояснити великою кількістю іміджевих матеріалів про місцеву владу та окремих політиків у регіональних виданнях. А також звичкою журналістів використовувати чиновників, сайти міськрад чи пресрелізи як єдине джерело інформації. Такі результати моніторингу, проведеного Інститутом демократії імені Пилипа Орлика у вересні 2021 року.
ІДПО за підтримки Медійної програми в Україні здійснив моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
В кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих та чотири онлайн-видання, які публікують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Загалом на предмет дотримання стандартів було оцінено 1015 публікацій у ЗМІ.
Найвищі оцінки за дотримання стандартів у травні 2021 року отримали медіа Львівщини та Дніпропетровщини (як друковані, так і онлайн-ЗМІ). Найгірші результати — у ЗМІ Луганщини та Донеччини.
Газети
Загальна оцінка за дотримання стандартів у друкованих ЗМІ — 9,6 бала із 12 можливих. Найбільше проблем викликав стандарт балансу думок.
Основною причиною порушення стандартів у друкованих ЗМІ експерти називали розміщення офіціозу, джинси, засилля кримінальної хроніки. У таких текстах інформація, як правило, мала одне джерело. Часом автори інтонаційно підтримували позицію ньюзмейкерів. Збалансованими такі матеріали не можуть бути за замовчанням.
З графіку вище видно, що найбільше балансом нехтували газети Чернігівщини, Луганщини, Донеччини. Преса Одеси та Дніпра були об’єктивнішими, але все ж мали менше половини збалансованих історій. Найбільш збалансований підхід до викладення мали львівські та полтавські місцеві газети.
Так, на Чернігівщині в деяких виданнях переважали іміджеві матеріали та офіціоз. Тому за баланс думок у цілому регіон отримав 0,83 бала із 2 можливих. Це найнижчий показник за рік. Найгірше балансу дотримувалася газета «Деснянська правда».
Місцеві чиновники, правоохоронці виступали єдиним джерелом інформації в переважній більшості матеріалів газет Полтавщини («Лубенщина» та «Зоря Полтавщини»). Так, про реставрацію краєзнавчого музею «Зоря Полтавщини» написала зі слів очільника департаменту ОДА. Залишається дивуватися, чому журналіст не відвідав музей, щоб побачити реставрацію на власні очі й запитати про нововведення у працівників музею або відвідувачів. Аналогічно в матеріалі про ремонт школи процитували виключно голову ОДА. «Лубенщина» розповідала про діяльність місцевих установ та підприємств, але тільки з коментарями очільників цих підприємств, установ або ж із використанням пресрелізів.
Провідними ньюзмейкерами для хмельницьких ЗМІ також виступали чиновники різних рівнів. Тож дотримання балансу думок — 1,09, тобто приблизно в половині публікацій.
Проблемним для друкованих видань був і стандарт повноти. Цей стандарт помітно нижчий у видань Чернігова та Луганська (1,2 та 1,3 із можливих 2 балів). ЗМІ Хмельниччини і Полтавщини отримали за цей стандарт загальну оцінку близько 1,5 бала. У публікаціях не завжди окреслювалося тло проблеми, не подавався контекст, деталі, думки людей. Порушення цього стандарту призводить до виникнення запитань у читача, радше ніж сприяє розумінню проблеми / ситуації.
Деякі видання з вибірки ІДПО не дотримувалися стандарту достовірності. Не повідомляючи про джерело, ЗМІ ніби приховують походження інформації, і в такий спосіб мають можливість додавати будь-що, вигадувати, переказувати небилиці або маніпулювати. Антилідерами достовірності виявилися ті ж видання Чернігівщини та Донеччини. А, наприклад, «Одесская жизнь» вмістила низку матеріалів із мережі без посилань (день народження смайла, мови жестів тощо). Також газета «Лубенщина» (Полтавщина) останнім часом стала віддавати цілу шпальту під поради (як зберігати груші, як збирати врожай буряків тощо), але жоден із цих матеріалів не містив посилання на джерело. Тобто стандарт достовірності також порушений. І добре, що цього разу такі матеріали не стосувались актуальних суспільних тем, а скоріш побутових порад або дозвілля.
Шпальта порад із газети «Лубенщина», у текстах немає жодного посилання на джерело.
Не менше за достовірність страждав і стандарт відокремлення фактів від коментарів. Наприклад, газета «Вечерняя Одесса» вмістила велику кількість емоційного контенту про спорт і культуру, подекуди забувши про нейтральність.
Найкраще журналісти дотримувалися стандарту доступності викладу, хоча інколи публікації викладалися в офіційно-діловому стилі, містили переобтяжені стилістичні конструкції. Таку ситуацію спричинив передрук пресрелізів та іншого офіціозу.
Також високі оцінки газети отримали за стандарт відсутності мови ворожнечі. Можна стверджувати, що місцеві газети й сайти у восьми досліджуваних регіонах не сприяють розпаленню ненависті й ворожнечі за будь-якими ознаками.
Найкраще у своїх регіонах дотримувалися стандартів газети «Горожанин» (Дніпропетровщина). Одинадцять із шістнадцяти проаналізованих матеріалів відповідали базовим критеріям журналістики. Газета, порівняно з іншими виданнями регіону, вміщувала більше аналітичних матеріалів, критично ставилася до джерел інформації, в тому числі суттєво опрацьовувала матеріали, надані пресслужбами органів влади.
Також газета «Телеграф» (Полтавщина) традиційно мала найвищий бал за дотримання стандартів. Видання зверталося до різних джерел, висвітлюючи тему дистанційної освіти та репетиторства, друкувала звернення читачів. Хоча цього разу оцінка газети була трохи нижча від травневої — через кримінальні новини, які подавалися з посиланням на одне джерело.
На Хмельниччині найвищі оцінки за стандарти отримало видання «Подолянин», на Донеччині — «Приазовский рабочий», на Львівщині — «Львівська пошта», на Одещині — «Курьер недели», на Луганщині — «ЛуганщинаUA», на Чернігівщині — газета «Чернігівщина».
Сайти
Загальна оцінка за дотримання стандартів в електронних ЗМІ — 9,7 бала із 12 можливих. Найбільше проблем викликав також стандарт балансу думок.
Причини порушення стандарту балансу думок на сайтах — зловживання передруками, офіціозом, неналежно маркованою рекламою.
Так, на Хмельниччині електронні видання, як і друковані, рідко зверталися до думки громадян, не залучали експертів. Наприклад, у матеріалі «Документальний проєкт про вчителів з Хмельниччини покажуть у всіх регіонах України» журналісти подали пряму мову авторів, «забули» запитати думку присутніх на презентації освітян. У тексті «У Хмельницькому в ДТП серйозно постраждали автівки і травмувався пасажир» єдиним джерелом інформації виступив користувач фейсбука («Поділля News»).
На Полтавщині найбільше офіціозу з посиланням на єдине джерело — місцеву владу — вмістив сайт «Новини Полтавщини». Він передруковував інформацію від ОДА, міськрад. Інші позиції (громадян, експертів, місцевих підприємців) ігнорувалися. Заходи висвітлювалися зі згадкою участі в них представників місцевої влади.
Матеріали сайта «Новини Полтавщини» із посиланням на одне джерело.
Проблеми з достовірністю виникали в сайтів Львівщини. Видання не завжди правильно посилалися на джерело інформації, особливо «Вголос» та «Захід.нет». Порушення із посиланнями на джерело зафіксували й на Хмельниччині: в деяких матеріалах їх не було або ж вони були неконкретні.
