Номінантів обирали з 1179 матеріалів від конкурсантів і конкурсанток зі 101 країни. Вікторія – єдина українка, яка боротиметься за головний приз у фіналі.
Про це повідомляє Reporters, передає “Еспресо.Захід“.
Четвертокурсницю факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка Вікторію Дяченко номінували на міжнародну премію True Story Award. Її репортаж увійшов до списку фіналістів і претендує на головну нагороду.
За перемогу змагаються 39 текстів 12 мовами. Номінантів обирали з 1179 матеріалів від конкурсантів і конкурсанток зі 101 країни. Імена трьох переможців назвуть на Міжнародному фестивалі Reportagen у Берні 20 серпня цього року.
“Це щемка і глибока оповідь про рідних, долі яких спростовують міф, нібито сім’ї, де мама – галичанка, а батько – донбасівець (чи навпаки), приречені розпастися”, – пишуть у Reporters.
Вікторія у коментарі для “Еспресо.Захід” розповідає, що створення репортажу почалося з красивих фото в іnstagram та університетського завдання: “Мій друг гарно сфотографував мене і я пригадала слова моєї бабусі: “Ай, красіва! Губи красні, очі глубокі, просто нівєста!”. Вирішила написати про неї перший допис. Він викликав фурор серед читачів. Вони хотіли продовження. Згодом в університеті розпочався курс з фотожурналістики Ярослава Табінського і потрібно було зробити фінальний проєкт у стилі The Ukrainians. Мені бракувало тільки фотографій. Вирішила зробити світлини до і після. Тоді оцифрувала старі з домашнього альбому й разом з татом проїхалась по місцях мого дитинства. Коли він віз мене на дачу, де виросла (вона називається у моїх мріях “помаранчева святкова дача”), то не впізнала її: нові власники перефарбували все в синій колір, поставили колодязь на городі та забрали виноград, який садила моя бабуся. Я розплакалась. Батько каже: “Для чого ти так переймаєшся? Це ж просто дача”. Відповіла: “Тату, та це ж своє. Рідне”. Так з’явилася назва репортажу – “Своє. Рідне”. Це гра слів. Достатньо просто вимовити вголос”.
За проєкт в університеті Вікторія отримала максимальний бал. Тоді вирішила запропонувати текст головній редакторці Reporters Марічці Паплаускайте й отримала позитивну відповідь. Пригадує, що навіть більшість коментарів редакторів була позитивною: “Ці зауваги – це просто бальзам на душу. Особливо редакторам сподобався фінальний акорд. Теза про те, що мене виховали Анна з Горлівки та Ганна з Будькова. Що Анна ліпила вареники з картошкою, а Ганна – пироги з бульбою. Цікаво, що мої фотографії редактори затвердили, але вирішили, що їх перемалює художниця. І вийшло так, що репортаж про єдність України писала я – дівчина із заходу, а малюнки створила дівчинка з Донецька”.
Репортаж “Своє. Рідне” не лише увійшов до короткого списку премії, а переміг у номінації “Варті уваги”. Текст став одним з трьох найкращих серед європейців. І Вікторія єдина українка, яка боротиметься за головний приз у фіналі.
