Наголос

«Люди називають цей номер історичним і кажуть, що зберігатимуть його на пам’ять»: херсонський «Новий День» знов із читачами

Коли в деокупованому Ізюмі за сприяння НСЖУ знов з’явилася друкована газета, херсонські журналісти, які мусили виїхати до Львова, із заздрістю дивилися на ізюмських колег і навіть жартома торкалися їх, як іноді молоді жінки торкаються вагітних: «Нехай і з нами таке станеться!» Тоді думки про повернення газети до читачів здавалися зухвалими мріями, й херсонці навіть побоювалися говорити про це всерйоз. І от цей день настав! Віддруковано і відправлено до читачів перший від початку повномасштабної війни номер херсонської обласної газети «Новий День»!

– Як ми прийшли до випуску свіжого номера? Був солідний привід – звільнення Херсона, приїзд президента Зеленського, і взагалі хотілося зробити приємний подарунок херсонцям! – відповідає на запитання пресслужби НСЖУ головний редактор «Нового Дня» Анатолій Жупина. – Ми звернулися по допомогу до Національної спілки журналістів України, яка допомогла коштами іноземних благодійників, до колег із львівської газети «Високий Замок», котрі зверстали і віддрукували наше видання. Все зробили дуже оперативно, адже оперативність інформації важлива для газети.

Нагадаємо, після захоплення Херсона росіянамибільшість працівників редакції мусили виїхати з міста й перебратися на нові місця на підконтрольній українському уряду території. Працювали віддалено, через свою сторінку в соціальній мережі, згодом відновили й сайт. Інша частина медійників і далі перебували на окупованій території, допомагаючи виданню інформацією.

– Коли наші Сили оборони звільнили Херсон, ми захотіли бути корисним нашим землякам у нових умовах. Стало зрозуміло, що, оскільки в місті немає електрики і стабільного зв’язку, то наші дописи в інтернеті до них не доходять, – розповіла НСЖУ заступниця головного редактора Людмила Жупина. – Хоч наша аудиторія – по всій планеті, танайголовніше для нас – дати інформацію саме херсонцям. Насамперед – актуальну інформацію: які працюють аптеки, банки, поштові відділення, де видають воду тощо. Тож ми разом зі спілкою журналістів прийшли до думки, що варто видати хоча б спеціальний випуск на чотирьох сторінках, щоб наші читачі дізналися про те, що для них найважливіше.

У підготовці матеріалів номеру взяли участь усі журналісти, які зараз мешкають у різних містах України й скучили за роботою. Знайшли героїв, підготували статті. Зокрема, взяли інтерв’ю в очільниці Херсонської міської військової адміністрації Галини Лугової. На запити відгукнулися також в обласній військовій адміністрації, Херсонському обласному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша.

– Коли я побачила фотографії з новим номером, то, незважаючи на те, що знала по його підготовку і писала матеріали, не стримала сліз, – каже журналістка Марина Савченко. – Коли я виїжджала з окупованого Херсона, мусила знищити всі примірники «Нового Дня», які залишалися в будинку. Це було потрібно зробити, щоб не наражати на небезпеку своїх рідних. Я була права: згодом з’ясувалося, що до них приходили, шукали мене… Уявіть собі, що для мене означало знов побачити рідну газету, рідний логотип! Я плакала, але це були сльози радості. Ми вижили, ми не здаємося і через терни пробиваємося до зірок!

10 тисяч примірників віддрукованого тиражу спецвипуску «Нового Дня» наразі – в дорозі. Волонтери доправляють наклад до Херсона, а відтак за сприяння міської влади і військових роздаватимуть його в місцях, де збираються місцеві жителі. Нині, за оцінками міської влади, в Херсоні перебуває близько 80 тисяч осіб.

Головний редактор «Нового Дня» Анатолій Жупина каже, що сподівається на вихід і наступних номерів газети. Втім, усе залежить від того, чи вдасться знайти для цього фінансування. Газета мала 32 тони паперу, який зберігала на території херсонської друкарні, але цей папір окупанти використали для друку своїх агіток. Редакції «Нового Дня» залишилося тільки радіти, що росіяни не почати видавати фіктивний «Новий День», як вони це робили з багатьма іншими газетами. Надихає й інше: серед працівників редакції не знайшлося жодного колаборанта.

Але редакція пограбована і понищена,залишилася без офісного обладнання. Крім того,повертатися в Херсон влада поки що не радить: тут проблеми і зі світлом, і з водою, і з теплом…

– Утім, львівські колеги не відмовляють у допомозі. Ми можемо знов звернутися у «Високий Замок», також попросити про написання новихматеріалів наших журналістів, – каже заступниця головного редактора Оксана Павленко. – Водночас, усе упирається в питання фінансування, адже газетна справа – це бізнес, і ніхто не може постійно виконувати якісь роботи безкоштовно. Але бажаннявидавати газету є, ми відчуваємо в собі сили для цього. А поки що продовжуємо наповнювати свій сайт і сторінки в соціальних мережах.

«Новий День» – це вже п’ята місцева газета на передовій, яка виходить за підтримки НСЖУ. До сьогодні віддруковані випуски газет для ІзюмаЛиманаБарвінкового та Бахмута. Найближчим часом вийдуть тиражі ще трьох видань на деокупованих територіях Харківщини та Миколаївщини.

«Ми, журналістська спільнота України, захоплюємося професійністю і патріотизмом херсонських журналістів, які зберегли відданість професії, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Разом із багатьма херсонцями вони пережили викрадення, фізичні та моральні тортури, вимушені переїзди в інші місця, знищення редакційного майна, тиск нав’язливої та брехливої російської пропаганди. Пережили і вистояли!Національна спілка журналістів підтримувала колег із «Нового Дня», які рятувалися від переслідувань та виїхали на підконтрольну Україні територію, але щодня всіма каналами інтернету, за допомогою соцмереж намагалися правдиво інформувати свою херсонську аудиторію про події в місті, в області, в Україні, у світі. І от нарешті настає щасливий день прямого спілкування газетярів «Нового Дня» зі своїми читачами! Ми в Національній спілці журналістів України неймовірно раді, що мали нагоду долучитися до виходу в світ цього історичного номера газети».

Підтримка місцевих медіа на деокупованихтериторіях завжди залишається для НСЖУ пріоритетом, наголошує Сергій Томіленко.

Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ