Директор Подільського лісового офісу Василь Гончар позивається до суду через три фейсбук-дописи чернівецької журналістки Світлани Ісаченко, йдеться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Усі три дописи, які оскаржує Василь Гончар, журналістка опублікувала у фейсбуку 2023 року. У них вона писала про проблеми в лісовому господарстві.
Два її фейсбук-дописи переопублікував ресурс “Відритий ліс”: “Чому до відповідальності досі не притягнуті керівник ДП “Ліси України” Юрій Болоховець і директор Подільського лісового офісу, депутат Чернівецької обласної ради Василь Гончар” та “Під керівництвом Василя Гончара лісова реформа на Буковині пішла по дикому беспрєдєлу”.
У позовній заяві Гончар вимагає визнати недостовірними опубліковані твердження Світлани Ісаченко, видалити її фейсбук-дописи, сплатити судовий збір та відшкодувати 20 тис. грн його адвокату.
У коментарі регіональній представниці ІМІ Світлана Ісаченко зауважує, що очільник Подільського лісового офісу вимагає в позовній заяві визнати недостовірними й такими, що принижують його ділову репутацію, твердження в статтях, які безпосередньо стосуються кричущих проблем у лісовому господарстві Чернівецької області.
“Тобто в тій сфері, де він зобов’язаний забезпечити контроль та ефективне використання державного лісового ресурсу. Однак оприлюднена в оскаржуваних позивачем моїх статтях офіційна інформація від правоохоронних органів та від департаменту безпеки ДП “Ліси України”, де, власне, працює Гончар, свідчить про неодноразові кримінальні правопорушення щодо розкрадання деревини в лісовій галузі області”, – каже журналістка.
Світлана Ісаченко додає, що не просто перелічує у своїх статтях факти про порушення, а ставить питання про те, що відповідати за всі правопорушення повинні не лише прості лісівники, а насамперед посадові особи спеціалізованого галузевого підприємства ДП “Ліси України”, зокрема Подільського лісового офісу.
Також вона розповіла, що кілька місяців узагалі не знала про позовну заяву, оскільки позивач зазначив неправильну адресу журналістки та неправильний номер її телефону.
“Переконана, що позивач зумисно зробив усе можливе, щоб я пропустила строки подання до суду відзиву на позовну заяву. У мене є офіційні підтвердження, що саме через неправдиве зазначення позивачем моєї адреси й мобільного телефону я не отримала взагалі позовної заяви, яка була в суді ще 23 листопада 2023 року. А також не була поінформована про дату підготовчого засідання в справі. Про суд дізналася вже з ухвали про закриття підготовчого провадження, яка надійшла мені на електронну адресу 19 лютого цього року, і про призначення судового розгляду по суті. Це порушило мої права в плані підготовки до суду, подання доказів і виклику свідків”, – зазначила Світлана Ісаченко.
Журналістка розглядає позов Гончара як тиск на її професійну діяльність і намагання змусити її мовчати: “Та не вийде! Незалежно від результатів цього суду я і далі буду висвітлювати проблемні питання лісогосподарської галузі й озвучувати обґрунтовану оцінку роботи її керівників”.
Розгляд цієї справи по суті відбувається сьогодні, 20 березня, у приміщенні Першотравневого районного суду м. Чернівці.
Світлана Ісаченко – журналістка, розслідувачка, працювала в “Дзеркалі тижня”, “Урядовому кур’єрі”, продовжує публікуватися в центральних медіа.