Наголос

БАРОМЕТР СВОБОДИ СЛОВА ЗА ЛЮТИЙ 2024 РОКУ

У лютому 2024 року експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 16 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів – вісім випадків – кібератаки (сім) та пошкодження офісу медіа внаслідок російських обстрілів (один).

Унаслідок російської агресії в лютому на фронті загинули два медійники, які захищали Україну від російської окупації:

  • Антон Яковенко – військовослужбовець, який до початку повномасштабного вторгнення РФ працював на телеканалі XSPORT режисером монтажу. Від початку повномасштабного вторгнення Антон Яковенко боронив Україну в складі 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. Свій останній бій Антон Яковенко прийняв у Вугледарі (Донецька область).
  • Володимир Петренко – військовослужбовець, колишній редактор житомирського видання “Полісся. today”. Загинув біля села Синьківка Купʼянського району Харківщини під час російського мінометного обстрілу. 

У лютому російські хакери масово атакували українські медіа. Останні кібератаки ІМІ зафіксував 18 та 19 лютого на щонайменше шість українських медіа: сайти “Телеграф”“Апостроф”LIGA.netакаунт “Української правди” в соцмережі Х та телеканали “Еспресо” і “Прямий“. На зламаних ресурсах росіяни розмістили дезінформацію про нібито “розгром” росіянами елітних підрозділів ЗСУ в Авдіївці. 

Водночас росіяни пошкодили редакцію газети “Ворскла” внаслідок обстрілу селища Велика Писарівка Сумської області. Колектив редакції не постраждав. Росіяни вдарили по центру, по цивільній інфраструктурі й будинках мирних мешканців з реактивних систем залпового вогню “Град”. Два снаряди впали біля приміщення, у якому розташована редакція газети “Ворскла”. У приміщенні вибиті всі вікна, пошкоджений дах. Уламками посічене майно всередині редакції.

Також ІМІ зафіксував вісім порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання, стеження і нападів на журналістів, а також кібератаки та юридичний тиск.

Так, на Сумщині в зоні оперативно-тактичного угруповання військ “Суми” в жовтій зоні запровадили супровід журналістів військовими на постійній основі. Це попри те, що є винятки, коли робота медійників у громадських місцях у жовтій зоні, до яких є вільний доступ цивільного населення, дозволяється без супроводу офіцера. Нагадаємо, в новій редакції наказу №73 визначено, що відповідає за безпеку журналіста він сам і його медіа, а не військові. Тому така безпекова опіка видається надмірною та обтяжливою для роботи журналістів.

Журналісти Bihus.Info продовжували фіксувати стеження невідомих осіб за ними під час підготовки матеріалу про прослуховування команди Службою безпеки України. За словами журналістки Аліси Юрченко, під офісом та навколо будівлі вони помічали чоловіків. Коли запитували їх, що вони там роблять, “вони не могли чітко відповісти на питання, чого вони заблукали, і просто намотують круги навколо офісу”.

Крім того, ІМІ зафіксував кібератаки на журналістів-розслідувачів – Георгія Шабаєва (“Схеми”) та Михайла Ткача (“Українська правда”). Невідомі намагалися отримати доступ до телеграм-акаунту Шабаєва і до фейсбук-сторінки Ткача.

Шабаєв пов’язує це зі своєю журналістською діяльністю. На його думку, невідомі хотіли отримати доступ до його телеграм-акаунту, щоб дізнатися, які розслідування “Схеми” готують до виходу найближчим часом, або ж щоб отримати інформацію про джерела медіа, або і те й інше. Він розповів, що невідомим вдалося перехопити смс, яке надійшло на його номер телефону. Ті ввели його правильно і майже отримали доступ до чатів, але цьому запобігла встановлена в журналіста двофакторна аутентифікація.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Кібератаки – 7

1. “Українська правда” втратила доступ до акаунту в соцмережі Х. Там почали постити фейки

18.02.2024 Онлайн-видання “Українська  правда” повідомило, що невідомі зламали його акаунт у соціальній мережі Х.

Редакція зазначила, що втратила доступ до акаунту ввечері 18 лютого, а на сторінці почали з’являтися фейки. 

Зокрема, там з’явилася фейкова інформація про нібито “розгром” російськими окупантами елітних підрозділів ЗСУ в Авдіївці.

“Ми намагаємося відновити доступ. Просимо не вважати опубліковану в соцмережі інформацію такою, що має відношення до УП”, – зазначило видання.

Як повідомляв ІМІ, 24 січня 2024 року “Українська правда” заявила про DDoS-атаку на сайт. Головна редакторка УП Севгіль Мусаєва зазначила, що зазвичай це роблять російські хакери.

2. Невідомі зламали сайт LIGA.net і опублікували російську дезінформацію про Авдіївку

18.02.2024 Онлайн-видання LIGA.net повідомило, що невідомі зламали його сайт і опублікували російську дезінформацію про Авдіївку. Редакція заявляє, що не причетна до публікації російської дезінформації.

Як пише видання, фейкова новина про нібито “розгром” російськими окупантами елітних підрозділів ЗСУ в Авдіївці з’явилася на сайті 18 лютого о 14:30

Редакція оперативно зняла цю фейкову новину зі стрічки новин, проте деякий час вона все ж була активною, а також автоматично поширилась в акаунті видання в соцмережі Х.

LIGA.net перепрошує читачів та розслідує, де є прогалини в безпеці, щоб виправити ситуацію і не допустити її повторення.

“Наголошуємо, що наша редакція публікує лише достовірну і перевірену інформацію, а події на фронті висвітлює, посилаючись виключно на компетентні джерела – офіційних речників ЗСУ, військове командування і керівництво держави”, – заявляє редакція.

3. Росіяни зламали сайт “Апостроф” та розмістили фейк про Авдіївку

18.02.2024 Онлайн-видання “Апостроф” заявило, що росіяни 18 лютого зламали його сайт та розмістили на ньому дезінформацію про нібито “розгром” росіянами елітних підрозділів ЗСУ в Авдіївці.

Як повідомляє редакція, ця дезінформація була підкріплена колажем та підписом до нього.

“Редакція “Апострофа” заявляє: цей матеріал не має нічого спільного з дійсністю та закликає читачів відповідально споживати інформацію”,  – йдеться в повідомленні.

Колектив сайту робить усе можливе, щоб запобігти подібним атакам російських агресорів надалі.

4. Росіяни зламали сайт “Телеграфу” і розмістили фейк про Авдіївку

18.02.2024 Онлайн-видання “Телеграф” повідомило, що російські хакери зламали його сайт і розмістили фейкову інформацію про нібито “розгром” росіянами елітних підрозділів ЗСУ в Авдіївці.

“Заради фейків про Авдіївку росіяни “ломанули” кілька популярних українських новинних сайтів – серед них і “Телеграф”. Учора, 18 лютого, на ресурсах кількох вітчизняних медіа з’явилися новини про начебто величезні втрати ЗСУ під Авдіївкою та “розгромлення елитних сил” нашої армії на цьому напрямку. У думаючих людей, звісно, одразу ж з’явилися підозри щодо правдивості такої інформації – особливо з урахуванням помилок в елементарних словах публікації”, – пише медіа.

Фейк, який росіяни розмістили на сайті “Телеграф” 18 лютого. Фото – “Апостроф”

Як зазначає редакція, розміщення фейкової новини стало можливим через злам систем безпеки, якими користуються окремі медіа. 

5. Росіяни зламали ефір телеканалу “Еспресо” та запустили свою пропаганду

19.02.2024 Невідомі хакери сьогодні, 19 лютого, увечері зламали систему, яка відповідає за ефірне мовлення телеканалу “Еспресо”. Канал вважає, що до атаки причетні росіяни, повідомляється на сайті “Еспресо”.

Хакери отримали доступ до ефірного сигналу телеканалу та розмістили в ефірі короткий ролик з кадрами зруйнованих українських міст, відео з Джозефом Байденом та закликом зупинитися, натякаючи на нібито причетність США до війни в Україні.

“Нам прикро, що наші глядачі могли бачити в ефірі це провокативне відео. Відповідальність за війну в Україні несе виключно росія. Це очевидний факт, який автори відео намагалися перекрутити. Це дає зрозуміти, що до атаки на “Еспресо” причетні росіяни”, – заявила пресслужба телеканалу. 

Редакція каналу зазначає, що вже вжила всі необхідні заходи безпеки та готує звернення до правоохоронних органів. 

Як повідомляв ІМІ, російські хакери атакували 18 лютого 2024 року чотири українські медіа: сайти “Телеграф”, “Апостроф”, LIGA.net, а також акаунт “Української правди” в соцмережі Х. На зламаних ресурсах росіяни розмістили дезінформацію про нібито “розгром” росіянами елітних підрозділів ЗСУ в Авдіївці.

6. Онлайн-платформу Svidok.org кожного тижня намагаються атакувати хакери

21.02.2024 Співавтори онлайн-платформи Svidok.org щотижня фіксують спроби кібератак на сайт, але команда постійно їх відбиває. Окрім кібератак росіяни намагаються використати майданчик для просування своїх наративів.

Про це Українському радіо розповіла комунікаційна менеджерка платформи Олена Кук.

Вона зазначила, що безпека для Svidok.org на першому місці. Крім того, платформа анонімна, щоб люди не переживали, що їхні дані кудись потраплять. Модератори лише з дозволу людей передають свідчення правоохоронцям.

“Ми зробили все, аби ця платформа була надійна, аби був максимальний захист від кібератак, аби постійно здійснювалося резервне копіювання, щоб ці дані не загубились і були збережені”, – говорить Олена.

Люди також можуть використовувати цю онлайн-платформу як особистий щоденник. Модератори не мають до них доступу, тому не публікуватимуть  та не передаватимуть правоохоронцям інформацію, яку надала людина.

Оскільки росіянам не вдається зламати платформу, вони намагаються просувати через неї свої наративи, тому контент, який люди завантажують для публікації, ретельно модерується.

“Кожен спогад, кожне свідчення проходить додаткову модерацію, аби не пропускати проросійські наративи, російську пропаганду через нашу платформу”, – пояснює Олена Кук.

Йдеться передусім про тези “все погано, зрада, влада погана, що українські військові бомблять мирних жителів”.

“Ці всі речі – рупор Кремля, який постійно звучить, і дуже важливо вчитуватися в сам текст уважно. Інколи дуже непомітно може бути порівняння України з  російським режимом. Наша команда кілька разів перечитує, аби помітити заховані вкраплення”, – говорить Олена.

Для жителів окупованих територій є окрема “кнопка”. Якщо людина перебуває на окупованих територіях, можна натиснути цю кнопку, і нотатка буде збережена пізніше, коли людина почуватиметься в безпеці.

Мета платформи – поширення свідчень та спогадів українців за кордоном. Також це може бути особистим щоденником війни. На сайті можна безпечно та надійно зберігати свій досвід життя під час російського вторгнення в Україну й збирати докази всіх звірств та воєнних злочинів, які були скоєні росіянами.

7. Телеканал “Прямий” атакували російські хакери

24.02.2024 Телеканал “Прямий” 24 лютого о 18:33 зазнав російської хакерської атаки. Про це йдеться на сайті телеканалу.

В онлайн-трансляції “Прямого” на YouTube було зламано рухому інформаційну стрічку, внаслідок чого замість новин там стала транслюватися російська пропаганда.

Наразі рухому стрічку відключено, фахівці телеканалу працюють над відновленням її нормальної роботи.

Пошкодження офісів медіа – 1

1. Росіяни “Градами” пошкодили редакцію газети “Ворскла” на прикордонні Сумщини

16.02.2024 Росіяни пошкодили редакцію газети “Ворскла” внаслідок обстрілу селища Велика Писарівка Сумської області. Колектив редакції не постраждав.

Про це повідомляє представниця ІМІ у Сумській області.

Обстріл селища розпочався 16 лютого о 19:45. Росіяни вдарили по центру, по цивільній інфраструктурі і будинкам мирних мешканців із реактивних систем залпового вогню “Град”. 

Два снаряди впали біля приміщення, у якому розташована редакція газети “Ворскла”. У приміщенні вибиті усі вікна, пошкоджений дах. Уламками посічене майно всередині редакції.

Власник газети “Ворскла” Олексій Пасюга розповів, що цьогоріч редакція постраждала більше, ніж два роки тому.

“Ворог ударив туди ж, де були прильоти два роки тому. Тоді редакція постраждала теж, але трохи менше. Цього разу все трохи гірше. На ранок після обстрілів керівництво громади дало нам усі необхідні матеріали: плівку і дошки, комунальники прийшли ладнати. Наразі вже все прибрали, вікна забили. Станом на зараз є ризик того, що вийде з ладу система опалення через значні пошкодження іншої частини самої будови, та сподіваємось великих морозів не буде і все минеться”, – розповів Пасюга.

Обстріл був ввечері, тож в редакції нікого не було, люди не постраждали. Техніка основна вціліла теж. Але є передумови для релокації редакції у більш безпечне місце, але для цього потрібні додаткові ресурси.

Довідково: Велика Писарівка знаходиться в шести кілометрах від державного кордону України з РФ, це – центр однойменної громади Охтирського району Сумщини, найпівденнішої на прикордонні області. 

У центрі селища редакція газети “Ворскла” заснована майже 30 років тому. Цільова аудиторія видання – мешканці громади.

Газета не припиняла друкуватися з початку повномасштабного вторгнення РФ, інформація до сіл, які знаходяться у прикордонній пятикілометровий смузі прикордоння, доставляється завдяки місцевим мешканцям, владі, самим працівникам газети. У скрутні часи воєнного стану примірники друкували на принтері самої редакції.

КРИМ – 1

1. Громадянську журналістку Лутфіє Зудієву затримували в окупованому Криму

22.02.2024 Окупанти в Криму приходили з обшуком до активістки “Кримської солідарності” громадянської журналістки Лутфіє Зудієвої. Після обшуку її відвозили до центру протидії екстремізму, але згодом відпустили.

Про це повідомляє громадська ініціатива “Кримська солідарність”.

Зранку до її будинку під’їхало авто без номерів. З нього вийшли четверо окупантів у масках і пішли до будинку. Вони не відповіли на питання, що відбувається. На прохання батьків впустити сина до будинку окупанти не реагували та виштовхали літню жінку.

Правоохоронці знімали людей, які прибули на місце обшуку.

Згодом на місце обшуку прибули адвокати Еміль Курбедінов і Едем Семедляєв. Вони намагалися пройти до будинку, але їх не пропустили.

Після незаконного обшуку окупанти вивели Лутфіє Зудієву з дому.

За словами окупантів, вони повезли її до центру протидії екстремізму.

“Сьогодні о 6-й ранку я прокинувся від тупоту. Подивившись на камеру, я зрозумів, що це співробітники правоохоронних органів. Перестрибнувши через паркан, вони відчинили хвіртку і ввійшли у двір. Вони голосно стукали у двері. Я попросив почекати, бо ми вдягалися. Вони показали ухвалу Київського районного суду, про те, що в нас проводитиметься обстеження. Але практично вони провели обшук, вони скрізь копали, змусили витягувати речі, щоб їх оглянути”, – прокоментував чоловік активістки, Сейтасан Чикієв.

Окупанти, які проводили обшук, вилучили в будинку Лутфіє Зудієвої реєстратор відеоспостереження, всі телефони, флеш-накопичувачі та ноутбук.

Згодом Лутфіє Зудієву відпустили з центру протидії екстремізму.

Як повідомляв ІМІ, у червні 2023 року Лутфіє Зудієву вже затримували окупанти. Тоді її оштрафували на 12 тисяч рублів. 

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Побиття, напади – 1

1. Канал “Рада” розповів про напад на оператора у Кривому Розі

13.02.2024 Телеканал “Рада” видав в ефір матеріал, під час зйомок якого 13 лютого у Кривому Розі охоронець одного з підприємств побив оператора каналу Егора Любарщука.

Сюжет вийшов в прямому ефірі каналу 21 лютого та в стрімі на YouTube-сторінці “Ради”. 

Раніше ІМІ писав, що правоохоронці повідомили про підозру охоронцеві за фактом умисного заподіяння журналісту побоїв у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності (ч. 2 ст. 345-1 КК України). Також йому обрали запобіжний захід – нічний домашній арешт. 

Знімальна група у складі оператора та журналістки Валерії Холодової робили матеріал про відсутність теплопостачання у кількох багатоквартирних будинках у Кривому Розі. Одна з героїнь сюжету показала їм, що через відсутність тепла стіни покрились пліснявою. 

Далі знімальна група, разом із мешканцями, які підготували звернення, пішли до абонентського відділу АТ “Криворізька теплоцентраль”. Там до них вийшов чоловік, на одязі якого було написано “охоронець”. 

Журналістка попросила покликати керівництво, врешті до знімальної групи вийшла жінка, яка сказала, що керує групою комунікацій. Валерії Холодовій нічого не прокоментувала і сказала писати запит. А від людей заяву прийняла. 

Це все відбувалось на порозі приміщення. Коли знімальна група, у спробах поспілкуватися із керуючою групою комунікацій, спробувала зайти в приміщення та поставити ще декілька питань, тут сутичка і сталась. Оператору перешкоджав вже інший охоронець, проте без жодних опізнавальних знаків. Він не мав уніформи та був у звичайному цивільному одязі.  

Після інциденту знімальна група викликала на місце поліцію. 

Знімальна група чи телеканал ситуацію не коментують. 

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1

1. На Сумщині журналістів у жовтій зоні військові супроводжуватимуть на постійній основі – представниця ІМІ

12.02.2024 У зоні оперативно-тактичного угруповання військ “Суми” в жовтій зоні запровадили супровід журналістів військовими на постійній основі.

Про це регіональній представниці ІМІ розповіли медійники, що були присутні 9 лютого на зустрічі з пресофіцеркою ОТУ “Суми” Мариною Цвігун щодо роз’яснення нових змін до наказу головнокомандувача №73. 

Так, за словами медійників, у Сумській області в жовтій зоні журналістів на постійній основі супроводжуватимуть військові. Це попри те, що є винятки, коли робота медійників у громадських місцях у жовтій зоні, до яких є вільний доступ цивільного населення, дозволяється без супроводу офіцера.

Джерела ІМІ з ОТУ “Суми” сказали, що, оскільки, згідно з наказом №73, супровід пресофіцера повинен бути “в зонах відпочинку військових” і в “зонах пунктів постійної дислокації”, то, на їхню думку, вся жовта зона підпадає під це визначення без винятків, і всюди журналістам потрібен супровід пресофіцерів, навіть під час роботи з цивільними.

Також, за словами медійників, присутніх на зустрічі, військові на виїзд журналістів до жовтої зони організовують супровід для гарантування їхньої безпеки “з групою вогневого прикриття та супроводом медичної евакуаційної машини”. Джерела ІМІ з ОТУ “Суми” не змогли спростувати цю інформацію і вказали, що вся зона обстрілюється, а отже вони “змушені організовувати захист для журналістів щодня”.

Нагадаємо, що під час внесення останніх змін до наказу №73 з додатка 1 вилучили пункт 1.10, який передбачав, що “в разі виникнення ситуації, яка може загрожувати життю та здоров’ю представників засобів масової інформації”, військові мають негайно припинити їхню роботу на військовому об’єкті. За словами юриста ІМІ Романа Головенка, в новій редакції наказу №73 визначено, що відповідає за безпеку журналіста він сам і його медіа, а не військові (п. 5 додатку 4 до наказу 73 – “Правила роботи представників медіа у районі ведення бойових дій”). Тому така безпекова опіка видається надмірною та обтяжливою для роботи журналістів.

Водночас сама Альона Яцина та її медіа “Кордон.Медіа” повідомили ІМІ, що на них передано орієнтування з їхніми прізвищами й номерами авто з наказом нікуди не пропускати. 

ІМІ хотів отримати коментар пресофіцерки ОТУ “Суми” Марини Цвігун щодо змін до наказу №73, проте вона зазначила, що не має права надавати коментарі.

Нагадаємо, 6 лютого 2024 року були оприлюднені зміни, підписані Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, до наказу №73 “Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану”.

Низка змін передбачає полегшення доступу журналістів до червоної та жовтої зони. Змінився і принцип зонування: доступ до територій, де проживають цивільні мешканці, залишається вільним для акредитованих журналістів і не потребує додаткових дозволів чи організації супроводу.

А зони вводяться не щодо територій, а на конкретні військові об’єкти. А також відтепер військові не є відповідальними за безпеку журналістів, що працюють у зоні бойових дій.

НЕПРЯМИЙ ТИСК

Стеження за журналістами – 2

1. У Bihus.info заявили, що стеження за ними тривало й останніми днями

06.02.2024 Журналісти Bihus.Info продовжували фіксувати невідомих осіб, що стежили за ними, під час підготовки матеріалу про прослуховування команди Службою безпеки України. 

Про це в ефірі Радіо Свобода заявила редакторка та журналістка проєкту Bihus.Info Аліса Юрченко.

“Ми продовжували помічати шпигунів під офісом. Тобто типові топтуни, які ходили навколо офісної будівлі. Коли ми їх запитували, що вони там роблять, вони не могли чітко відповісти на питання, чого вони заблукали, і просто намотують круги навколо офісу. Знову ж таки машини з фейковими номерними знаками, все це продовжувалось. Можливо, попередні пару днів менше, але до того, поки ще не було зрозуміло, що ми точно виходимо з цим матеріалом, то було активно, так”, – розповіла Юрченко.

Коментуючи встановлені під час розслідування факти стеження за редакцією, вона каже, що це грандіозне порушення прав людини й втручання в приватне життя та тиск на редакцію. Утім, хто саме є замовником цієї справи, у команді поки сказати не можуть.

Як повідомляв ІМІ, 5 лютого керівник проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info Денис Бігус заявив, що за його командою стежила Служба безпеки України, а за операцію відповідав саме Департамент захисту національної державності СБУ.

Того ж дня в СБУ не відповіли прямо, чи стежили за журналістами, але випустили заяву про те, що розслідують кримінальні провадження про наркозлочинність і про незаконне використання засобів стеження. 

“За наявною в СБУ оперативною інформацією, серед клієнтів дилерів, через яких наркотичні речовини постачались іншим громадянам, виявилися також, на жаль, окремі співробітники Bihus.Info”, – йшлося в заяві.

16 січня 2024 року керівник проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info Денис Бігус записав заяву щодо оприлюднення в мережі провокативного відео, яке 16 січня на своєму ютуб-каналі оприлюднив сайт “Народна правда”, про вживання його співробітниками заборонених речовин та заявив про незаконне спостереження і прослуховування. Також він повідомив про кадрові зміни.

Співробітників Bihus.Info прослуховували кілька місяців, заявив у другому відеозверненні Денис Бігус. За його словами, про це свідчить оприлюднене аудіо телефонних розмов. Між цими розмовами минув час.

17 січня 2024 року СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного прослуховування та відеознімання співробітників Bihus.Info та приїхала з обшуком до заміського комплексу, де велося незаконне знімання членів команди. Вони вилучили жорсткі диски із записами камер відеоспостереження. 18 січня 2024 року стало відомо, що Головне управління Нацполіції в Київській області розпочало досудове розслідування за фактом порушення недоторканності приватного життя за заявою журналістки проєкту Bihus.Info Марії Землянської. Національна поліція розслідує чотири провадження щодо стеження за журналістами Bihus.Info. 

Після власного розслідування команди Денис Бігус повідомив, що до операції зі стеження за командою Bihus.info було залучено щонайменше 30 людей. У номерах, де поселилися співробітники журналістського проєкту, більшість яких – жінки, були встановлені камери відеоспостереження. Також виконавці “операції” несанкціоновано стежили за іншими гостями готелю.

2. Журналісти вінницького видання “20 хвилин” заявили про стеження

29.02.2024 Вінницьке видання “20 хвилин” заявило про стеження працівників правоохоронних органів за головним редактором Вадимом Павловим та журналістом Віталієм Павловським. Про це повідомляється 28 лютого на сайті медіа. 

Журналісти пов’язують стеження з їхньою професійною діяльністю, зокрема зі своїми опублікованими на сайті статтями:

  • матеріал від 22 листопада 2023 року “Боротьба з нелегальними цигарками: журналісти “20 хвилин” знайшли, а поліція проводить обшуки”;
  • матеріал від 30 листопада 2023 року “Це тема силовиків з Одеси”. Як журналісти “20 хвилин” викрили підпільний цех з вироблення цигарок”;
  • матеріал від 14 лютого 2024 року “Справа із заправками “Спектр-Ойл”. Як їх кришують силовики та криміналітет”.

За словами журналістів, стежити за ними почали з осені 2023 року. 

“Ми почали помічати одні й ті самі авто на різних номерах, помічати затемнені мікроавтобуси біля місць зустрічі з колегами і друзями. З якою ціллю за нами стежили? Ми не знаємо. Але ми знали, що стежать. Але хто?” – зазначають журналісти.

Один з таких автомобілів Fiat Tipo, який стежив за ними, вони визначили й зняли на відео 26 лютого. Тоді журналісти викликали поліцію, але та не змогла встановити, кому належить авто, зазначивши, що інформації про авто в базах немає.

Як зазначили журналісти, поліцейські просили водія авто надати документи.

“Водій трішки відкриває вікно і показує щось схоже на оперативний талон. Поліцейський розвертається і каже: “Машина не підлягає перевірці”… Після цього ми зрозуміли – це оперативне авто і всередині силовики, які здійснювали стеження. Вони їдуть, а інші поліцейські блокують наші авто, щоб ми не переслідували тих, хто до цього переслідував нас. Таке собі поліцейське прикриття”, – пишуть медійники. 

Журналісти також викликали на місце події Службу безпеки України й написали заяву про незаконне стеження.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібератаки – 3

1. Кропивницька “Гречка” повідомляє про фішингову атаку

06.02.2024 Кропивницьке видання “Гречка” повідомляє про фішингову атаку: невідомі надіслали на корпоративну пошту редакції кілька фішингових листів. 

Про це представникові ІМІ в Кіровоградській області повідомила редакторка видання Анастасія Дзюбак. 

“Звичайно, ми вже стикалися зі спробами фішингу. Востаннє нас активно пробували зафішити в липні 2022-го. Згодом почалася подібна розсилка на фейсбук-сторінку “Гречки” нібито від служби підтримки Фейсбуку, але ми спокійно ігнорували ті регулярні листи”, – розповіла редакторка. 

За словами Анастасії Дзюбак, цього разу листи були надзвичайно схожими на офіційні повідомлення від адмінів Фейсбуку. Від журналістів вимагали протягом 24 годин верифікувати власну фейсбук-сторінку шляхом переходу за активною кнопкою-посиланням. Необхідність таких дій буцімто виникла через скарги на невідповідність рекламних постів “Гречки” внутрішнім правилам соцмережі.

Насторожила журналістів адреса, з якої надійшли повідомлення, – [email protected].

“Раджу колегам те, що і своєму колективу, – тричі подумати, перш ніж тикати на підозрілі посилання, і завжди зважати на пошту відправника”, – резюмує медійниця. 

Журналісти “Гречки” цьогоріч уже стикалися з підозрілою активністю невідомих осіб щодо діяльності видання. На початку січня редакція отримала листа з невідомої електронної пошти з пропозицією купити їхнє видання. Подібні листи в грудні минулого року отримало чимало українських видань. 

Як повідомляв ІМІ, у січні шахраї надсилали адміністраторам сторінок у соцмережі Facebook фішингові повідомлення з пропозицією перейти за посиланням, щоб нібито підтвердити власність облікового запису. Насправді їхня мета – заволодіння даними сторінки.

У січні невідомі намагались отримати доступ до редакційної пошти херсонського онлайн-видання МОСТ. Лист було надіслано нібито від Державної податкової служби України з приєднаним архівом нібито з документами. Водночас лист був перекладений з російської українською через гугл-транслейт.

2. Невідомі намагалися отримати доступ до телеграм-акаунту журналіста “Схем” 19.02.2024 Журналіст проєкту Радіо Свобода “Схеми” Георгій Шабаєв повідомив, що 18 лютого невідомі намагалися отримати доступ до його акаунту у Telegram. Він пов’язує це із своєю журналістською діяльністю. Про це він написав на своїй Facebook-сторінці.

За його словами, невідомим вдалося перехопити СМС, яке надійшло на його номер телефону. Ті ввели його правильно і майже отримали доступ до чатів, але цьому запобігла встановлена у журналіста двофакторна аутентифікація.

“Оскільки це була таргетована атака через успішне перехоплення СМС – я прямо пов’язую це зі своєю професійною діяльністю. Офіційний доступ до інфрастуктури мобільного зв’язку, окрім самого оператора, в Україні можуть мати також спецслужби”, – зазначив Георгій Шабаєв.

На його думку, невідомі хотіли отримати доступ до його телеграм-акаунту, аби дізнатися, які розслідування “Схеми” готують до виходу найближчим часом, або ж, щоб отримати інформацію про джерела медіа, або і те, і інше.

“В будь-якому разі, цього разу зловмисникам це не вдалося”, – написав Шабаєв.

В коментарі ІМІ Георгій Шабаєв зазначив, що наразі редакція не звертались до правоохоронців, адже, зрештою, зламу не відбулось – спрацювала двохфакторна автентифікація.

“Але те, що зловмисники змогли перехопити смс – це, звісно, тривожно. Доступ до інфрастуктури мобільного зв’язку, окрім самого оператора, в Україні можуть мати також спецслужби. Наразі інцидент вивчають відповідні безпекові відділи в нашій компанії”, – розповів журналіст. 

За його словами, схожі ситуації в його команді були в 2018 році. Тоді в один і той самий час, вночі, намагалися отримати доступ до акаунтів в телеграмі його колег – Валерії Єгошиної та Максима Савчука.

“Щодо масштабної атаки (на LIGA.net, “Апостроф”, “Телеграф” 18 лютого – Ред.) – не певен, чи це пов’язано. Є збіг по таймінгу – це відбулось в один день, 18 лютого. Але у випадку з акаунтами медіа, ми бачимо, що метою зловмисників було поширення антиукраїнських повідомлень у стрічках новин. Тобто, думаю, щодо мене цілі могли бути інші. Можливо, отримати інформацію про те, над якими матеріалами я працюю та з якими джерелами я спілкуюсь”, – додав Шабаєв.

3. Невідомі намагались отримати доступ до Facebook-сторінки розслідувача Михайла Ткача

22.02.2024 Журналіст “Української правди” Михайло Ткач повідомив, що невідомі намагались отримати доступ до його Facebook-сторінки.

“Шановні, навіщо вам ці коди? Запишіть краще одразу пароль – день народження Миколи Тищенка”, – іронічно написав журналіст.

В коментарі ІМІ головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєвої зазначила, що наразі складно зрозуміти, хто стоїть за цими спробами, адже Михайло поза межами редакції.

На питання, чи стоять за цією спробою російські хакери, Севгіль Мусаєва зазначила, що, поки редакція не проведе розслідування, вона не може ні стверджувати, ні заперечувати цього.

Як повідомляв ІМІ, у листопаді 2023 року в селищі Козин Київської області напали на журналіста “Української правди” Михайла Ткача під час знімання.

На початку жовтня 2022 року журналіст “Української правди” Михайло Ткач заявив про SMS-бомбінг та численні дзвінки після виходу 28 вересня його сюжету “Форсаж під час війни. Як мешканців столиці тероризують вуличними гонками”.

Згодом Михайло Ткач заявив про перешкоджання його журналістській діяльності та пов’язав це з виходом вищевказаного сюжету.

13 жовтня Михайло Ткач повідомив, що його збило авто. Він додав, що “не схильний” пов’язувати цей випадок із професійною діяльністю, але звернув увагу на те, що водій ВАЗа натиснув на газ перед пішохідним і перед ним. Комітет захисту журналістів (CPJ) закликав українську владу розслідувати переслідування команди “Української правди” та перешкоджання професійній діяльності журналіста Михайла Ткача.

ЮРИДИЧНИЙ ТИСК

Інші випадки юридичного тиску – 1

1. У Вінниці адвокат вимагає від журналістів видалити матеріал про його клієнтку

28.02.2024 У Вінниці адвокат Михайло Середенко надіслав місцевому медіа “Ми – Вінничани” запит з вимогою видалити матеріал про його клієнтку Аліну Бакай, героїню публікації видання. Також він вимагає вибачень та надати джерела інформації журналістів.

Про це представнику Інституту масової інформації у Вінницькій області повідомив засновник “Ми – Вінничани” Віталій Дужак.

На сайті видання 2 січня цього року вийшов матеріал під назвою “За що судять вінницьку фітнес-діву і до чого тут екснардеп Кудлаєнко”. Героїня публікації – Аліна Бакай. Журналісти стверджують, що вона розмістила оголошення про продаж джгутів-турнікетів, які були гуманітарною допомогою, на сайті OLX, а також запропонувала одному з покупців придбати турнікети на загальну суму в понад 600 тис. грн. Також у публікації йдеться про те, що Вінницький міський суд узяв Аліну Бакай під варту з одночасним визначенням застави в розмірі 208 тис. грн. Цього ж дня застава була внесена і дівчину було звільнено з-під варти під особисті зобов’язання.

Адвокат Середенко у своєму запиті до журналістів від 31 січня 2024 року зазначає, що видання оприлюднило персональні дані Аліни Бакай та фото з нею без її дозволу та згоди. На думку адвоката, це є протиправним, оскільки оприлюднювати такі дані можна лише в разі набрання чинності вироку суду щодо неї або ухвалення постанови в справі про адміністративне правопорушення чи за її згодою. 

Крім того, адвокат Середенко в запиті висунув низку вимог до журналістів. Зокрема, він вимагає надати перелік та посилання на джерела інформації, використані в публікації, видалити оприлюднену інформацію та публічно перепросити на сайті перед Аліною Бакай.

Це все він вимагає “у зв’язку із порушенням її немайнових прав на використання імені, особистої фотографії та недоторканості ділової репутації та спричинення маральної (орфографію збережено. – Ред.) шкоди…”.

Також він вимагає “заборонити… публікувати інформацію про кримінальне провадження за обвинуваченням Бакай Аліни Миколаївни у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.  201-2 КК України”. 

Крім того, адвокат вимагає надати копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо реєстрації громадської організації “Ліга справедливості України” й копію свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.

Як розповів засновник сайту “Ми – Вінничани” Віталій Дужак, на запит адвоката вони поки ніяк не відреагували. “Будемо по ходу розбиратися, якщо будуть щось робити”, – сказав він.

Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що адвокатський запит необхідний адвокату для надання правничої допомоги клієнту і на його підставі він не може вимагати в ньому заборонити якісь дії або, навпаки, вчинити їх.

“Якщо документ підписано як “адвокатський запит”, то не зрозуміло, на якій підставі адвокат може вимагати в ньому заборонити якісь дії або, навпаки, вчинити їх. Також не зрозуміло, на якій підставі вимагається вибачення, воно передбачене лише як санкція до неповнолітніх у Кодексі про адмінправопорушення. Щодо надання джерел інформації, то, за нормами журналістської етики, вони мали б бути в матеріалі. Можливо, він плутає інформацію з якимись оціночними судженнями, і в такому разі їхнім автором є журналіст, який писав статтю, або зацитована особа”, – зазначив юрист. 

Роман Головенко нагадав про право журналіста не розкривати джерела інформації, що йому надається Законом “Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста”. 

Також юрист додав, що адвокат не пояснив, як інформація з Єдиного держреєстру юросіб та свідоцтво про держреєстрацію необхідні для надання правничої допомоги клієнту. 

За словами Головенка, адвокат може отримати самостійно інформацію з Єдиного держреєстру про юридичну особу, оскільки вона доступна кожному на сайті ЄДР з можливістю отримати дані в електронному документі після внесення плати. Водночас щодо свідоцтва на друковане видання, то доступ до цього реєстру зараз обмежений.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1. Суд звільнив від відповідальності обвинуваченого в погрозах журналістці Інні Білецькій

08.02.2024 Рівненський міський суд звільнив від кримінальної відповідальності Андрія Бузинарського, обвинуваченого в погрозах життю журналістки Інни Білецької. Також суд закрив кримінальне провадження в справі, а прокуратура проти цього не заперечувала.  

Як повідомляє регіональна представниця ІМІ, таку ухвалу Рівненський міський суд виніс 10 січня 2024 року. 

В ухвалі зазначено, що Андрій Бузинарський подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження в справі у зв’язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності. 

“Прокурор не заперечував щодо закриття провадження у зв’язку із закінченням строків давності”, – йдеться в ухвалі. 

Інна Білецька повідомила про закриття справи у своєму Facebook, згадавши погрози Бузинарського. “Каже, що дасть пару доларів хлопцям, і мене вб’ють. Питає, чи є діти, і називає їх сиротами, а мене трупом”, – пригадала журналістка. 

“Погрожуйте, на здоров’я. Бухайте, обдовбуйтесь і при можливості торгуйте наркотою. А потім трохи потягніть і відправте татка порішати”, – написала Білецька про закриття справи.

Кримінальне провадження в справі про погрози життю журналістки Інни Білецької закрили через закінчення строків давності притягнення до відповідальності обвинуваченого Андрія Бузинарського. З моменту, коли він погрожував журналістці (у 2018 році), минуло понад п’ять років. А законодавство передбачає лише п’ять років для визначення покарання в таких справах. 

Про це регіональній представниці ІМІ повідомила речниця Рівненської обласної прокуратури Оксана Жужельська.  

За словами речниці, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 345-1 “Погроза або насильство щодо журналіста”, у вчиненні якого обвинувачували Андрія Бузинарського, належить до категорії нетяжких злочинів. 

“Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п’ять років (у разі вчинення нетяжкого злочину). Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, яке інкримінували особі, вчинено в серпні 2018 року, а отже минуло більш ніж п’ять років. Відповідно, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності закінчився”, – повідомила речниця.

За її словами, судові засідання в справі відкладалися з різних причин, які суд визнавав “поважними, безпідставного відкладення судових засідань не було”.

Як повідомляв ІМІ, 11 серпня 2018 року син впливового на той час політика і соратника Віктора Медведчука Михайла Бузинарського Андрій Бузинарський погрожував фізичною розправою журналістці та продюсерці телерадіокомпанії “UA:Рівне” Інні Білецькій, яка здійснювала відеофіксацію вчиненого ним ДТП у стані сп’яніння. Журналістці він сказав таке: “Ти будеш як мінімум трупом, а як максимум – інвалідом. У тебе є діти?”

Поліція за фактом погроз відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).  Андрію Бузинарському загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років. Згодом слідчий, який працював над справою, помер. Фактично відтоді й до червня 2021 року справа не рухалась.

Через понад три роки після відкриття провадження ІМІ з’ясував, що поліція і прокуратура стверджують протилежне і перекладають відповідальність за затягування справи одна на одну. Також кримінальне провадження про погрозу вбивством журналістці звелося до “дрібного хуліганства”. 

У вересня 2022 року Рівненська окружна прокуратура повідомила Андрію Бузинарському про підозру насильством журналістці, водночас тривали розшуки підозрюваного, який переховувався від слідства. Згодом Бузинарського затримали й помістили до слідчого ізолятора. У жовтні 2022 року прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт.

Під час розгляду кримінальної справи в суді Андрій Бузинарський вступив до Національної гвардії.

2. Стеження за Bihus.Info: ДБР відкрило справу про перешкоджання журналістам

13.02.2024 Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за ч. 3 ст. 171 Кримінального кодексу України – вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків, вчинений службовою особою з використанням свого службового становища.

Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора.

Там зазначили, що правоохоронці встановили нові факти, які можуть свідчити про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

“На території етнографічного комплексу здійснювався незаконний збір інформації про журналістів редакції Bihus.Info. Дані могли бути використані для подальшого впливу на них”, – повідомили в Офісі генерального прокурора.

Там додали, що наразі тривають процесуальні та слідчі дії, щоб встановити коло причетних.

Як повідомляв ІМІ, 5 лютого керівник проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info Денис Бігус заявив, що за його командою стежила Служба безпеки України, а за операцію відповідав саме Департамент захисту національної державності СБУ.

У відповідь СБУ заявила, що розслідує кримінальні провадження про наркозлочинність і про незаконне використання засобів стеження. “За наявною в СБУ оперативною інформацією, серед клієнтів дилерів, через яких наркотичні речовини постачались іншим громадянам, виявилися також, на жаль, окремі співробітники Bihus.Info”, – зазначила спецслужба.

6 лютого голова СБУ Василь Малюк заявив, що обурений діями співробітників Департаменту захисту національної державності, які стежили за журналістами Bihus.Info.

6 лютого Верховна Рада викликала на доповідь у парламент голову СБУ Василя Малюка, після того як стало відомо, що співробітники спецслужби стежили за командою Bihus.info.

7 лютого 2024 року Голова Служби безпеки України Василь Малюк обговорив з послами країн G7 ситуацію, яка склалася навколо редакції Bihus.Іnfo. Зустріч ініціювала СБУ.

3. Нападнику на журналістів телеканалу “Рада” в Кривому Розі повідомили про підозру

04.02.2024 Правоохоронці повідомили про підозру охоронцеві одного з підприємств у Кривому Розі за фактами перешкоджання журналістам та побиття оператора телеканалу “Рада”. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. 

За даними слідства, охоронець підприємства перешкоджав журналістам каналу “Рада” виконувати редакційне завдання. Щоб не пустити їх у приміщення, декілька разів ударив оператора по руці та відеокамері. 

Чоловіка затримали в порядку ст. 208 КПК України та обрали запобіжний захід – нічний домашній арешт. 

Про підозру йому повідомлено за фактом умисного заподіяння журналісту побоїв у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності (ч. 2 ст. 345-1 КК України).  

Журналістка каналу “Рада” Валерія Холодова, що була в групі, якій перешкоджали, повідомила представниці ІМІ, що вони готують матеріал, який знімали в Кривому Розі до ефіру. Більше ситуацію не коментують.

Реакція журналістської спільноти – 1

1. Правозахисники закликають владу розслідувати затримання в Криму Лутфіє Зудієвої

23.02.2024 Низка українських правозахисних організацій закликає українську владу розслідувати проведення незаконного обшуку та затримання в окупованому Росією Криму громадської активістки, правозахисниці та громадянської журналістки Лутфіє Зудієвої.

Про це йдеться в заяві організацій, оприлюдненій на сайті Центру прав людини ZMINA

Нагадаємо, 22 лютого 2024 року представники російського Центру протидії екстремізму провели обшук у будинку Лутфіє Зудієвої. Після обшуку її відвозили до центру протидії екстремізму, але згодом відпустили. 

На неї склали протоколи щодо скоєння адміністративних правопорушень, передбачених частинами 2 та 2.1 ст. 13.15 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ (зловживання свободою масової інформації). 

Йдеться про те, що у своєму дописі на Facebook стосовно незаконного переслідування ймовірних учасників “Хізб ут-Тахрір” вона не зазначила, що ця організація визнана в РФ терористичною, а також за те, що, посилаючись на статтю Радіо Свобода, вона не вказала, що ця організація визнана “іноземним агентом”, згідно із законодавством РФ.

Лутфіє Зудієва є громадською активісткою, правозахисницею та журналісткою, яка висвітлює судові процеси та масові обшуки в Криму, підтримує родини політв’язнів. 

У червні 2023 року Лутфіє Зудієву вже затримували окупанти. Тоді її оштрафували на 12 тисяч рублів. 

Правозахисники вважають проведення обшуку, затримання та адміністративне покарання черговою спробою російської окупаційної влади залякати Лутфіє Зудієву та інших правозахисників у Криму й примусити її припинити громадську і правозахисну діяльність.

Автори заяви закликають органи державної влади України розслідувати незаконний обшук та затримання Лутфіє Зудієвої і притягнути винних до відповідальності, а також ініціювати запровадження персональних санкцій щодо осіб, які причетні до її переслідування.

Правозахисники закликають уряди демократичних країн світу висловити рішучий консолідований протест проти політично мотивованого переслідування Лутфіє Зудієвої та інших громадських активістів, правозахисників та журналістів в окупованому Криму. І також запровадити персональні санкції щодо осіб, які причетні до переслідування Зудієвої, та посилювати систематичний тиск на Росію.

Заяву підписали: Кримська правозахисна група, Центр прав людини ZMINA, ГО “КРИМСОС”, ГО “Кримський процес”, Правозахисний центр “Дія”, Центр громадянських свобод, Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля, Платформа звільнення політв’язнів, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянської просвіти “Альменда”, Регіональний центр прав людини, Дім прав людини Крим, Освітній дім прав людини – Чернігів, Медійна ініціатива за права людини, Ukrainian Legal Advisory Group та БФ “Схід SOS”.