Журналістку медіа Watchers Аліну Кондратенко не пустили 31 січня на відкрите засідання у Солом’янському районному суді Києва у справі експрезидента компанії “Мотор Січ” Вʼячеслава Богуслаєва та начальника департаменту з зовнішньоекономічної діяльності цієї компанії Олега Дзюби, пише Watchers.
Від журналістки вимагали клопотання “про бажання бути присутнім”. Не отримавши його, пише видання, судова охорона за підтримки судді не пропускала журналістку на засідання, обґрунтовуючи це малою кількістю місць для сидіння у залі судових засідань, мінуванням, повітряною тривогою та навіть обідньою перервою. Охорона також посилалась на розпорядженням голови суду щодо обмежень для допуску вільних слухачів на час воєнного стану.
Водночас, зауважує медіа, учасників та журналістів, які погодились писати “клопотання про бажання бути присутнім”, на засідання пропустили, не зважаючи на всі названі “перешкоди”.
Засідання мало початись о 12:00. Засідання 31 січня мало бути відкритим, адже на підготовчому засіданні суд таке рішення сам і ухвалив.
Аліна Кондратенко наводила судовій охороні, а також секретареві судді Сергієнко аргументи, що відкритість судового засідання означає, що в ньому мають право вільно бути присутні і неучасники засідання, вони називаються “вільними слухачами”. За її словами, Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає формування і цензурування списків таких слухачів або окремих письмових запитів щодо можливості відвідати засідання, або будь-якої системи спеціальних письмових або усних дозволів на це.
Секретар спитав Кондратенко, чи писала вона заяву або клопотання про “бажання бути присутньою на слуханні”. Журналістка повідомила, що таке клопотання не передбачено нормами закону. Натомість секретар сказав, що в такому разі журналістка пройти не зможе.
Медіаюрист ІМІ Роман Головенко пояснює: норма ч. 2 ст. 27 КПК ( Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами кримінального правопорушення безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене цим Кодексом) доволі чітка й на відкрите засідання повинні допустити вільних слухачів, якщо немає карантинних обмежень.
“Про кількість місць там не згадується. Розпорядження по Солом’янському суду формально КПК не суперечить, адже там в п. 1 не сказано, що розгляд проводити суто за присутності учасників процесу. Вільних слухачів у п.1 не згадано й буквально він їх не обмежує в праві присутності, адже воно їм гарантоване ст. 27 КПК. Зрештою, жоден внутрішній акт суду не може скасувати норму КПК”, – говорить юрист.
Watchers нагадали, що подібний інцидент у Солом’янському райсуді Києва трапився і з журналісткою Медійної ініціативи за права людини. Марина Кулініч прийшла до суду 7 листопада о 15:30 за адресою вулиця Максима Кривоноса, 25. Проте охоронець Сергій Мелешко не пропустив її до приміщення. Він послався на розпорядження голови суду про заборону пускати вільних слухачів до зали судових засідань під час воєнного стану.
У коментарі ІМІ Аліна Кондратенко зазначила, що засідання зняли з розгляду, тому їй складно говорити, чи пустили би її на нього, якби воно відбулось.
Вона також зазначила, що нещодавно Вишгородський суд скасував подібне розпорядження – про обмеження допуску вільних слухачів до відкритих засідань, введене у суді раніше з посиланням на воєнний стан – саме після того, як її медіа надало цьому розголос.
“Після відбою тривоги та завершення заходів щодо перевірки повідомлення про замінування, яке не підтвердилось, я знову просила пустити мене на засідання, але знову спустилась суддя і сказала, що засідання зняли з розгляду. Наостанок вона додала, що я нібито є юридично неграмотною”, – додала журналістка.
Як повідомляв ІМІ, 2 грудня 2022 року журналістка медійного проєкту Watchers Аліна Кондратенко повідомила, що речниця Солом’янського районного суду Києва Альона Пєтухова порвала при ній її клопотання про доступ до відкритого судового засідання. Пєтухова пояснила ІМІ, що порвала роздруковане клопотання, бо на ньому не було електронного підпису і через це він не відповідав нормам законодавства. Після того як журналістка на новому листі написала рукою нове клопотання і поставила свій підпис, його прийняли.
