До Верховної Ради надійшов законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація”. Його ініціатори, серед яких Микола Княжицький, Ярослав Юрчишин, Ірина Фриз, Володимир В’ятрович, пропонують впровадження регулювання платформи Telegram.
У пояснювальній записці автори посилаються на дослідження аналітичної компанії InMind, згідно з яким Telegram є найпопулярнішою платформою для українців з отримання новин. Нею користуються 72% опитаних.
“Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання, не менше, ніж інші джерела масової інформації зі значно меншим охопленням”, – зазначають автори проєкту.
Як додатковий аргумент про потребу регуляції – ймовірний зв’язок платформи з Росією.
За словами авторів, мета законопроєкту – створення ефективного законодавства, яке б дозволяло забезпечити реалізацію прав на свободу вираження поглядів і одночасно захищало б національні інтереси України та права користувачів медіасервісів.
Закон передбачає виокремлення провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, як окремих суб’єктів у сфері медіа.
Ключовою відмінністю платформ спільного доступу до інформації є наявність на них сторінок (облікових записів, каналів тощо), через які поширюється масова інформація. Водночас використано термінологію Закону України “Про медіа” (частина третя статті 16) та Закону України “Про авторське право і суміжні права” (стаття 56).
Законопроєкт пропонує встановити законодавчі вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація. Ці вимоги здебільшого повторюють вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до відео (стаття 23 Закону України “Про медіа”).
Крім того, законопроєкт пропонує Кабінету Міністрів України врегулювати порядок використання відповідними посадовцями та військовослужбовцями сервісів провайдерів платформ спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності.
Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим особам, а також надавачам фінансових послуг автори законопроєкту пропонують заборонити використовування платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їхніх провайдерів.
“Також не допускається встановлення вказаних платформ та пов’язаних з ними сервісів на пристрої, які використовуються для службових цілей, що відповідає практиці деяких країн ЄС та Швейцарії”, – йдеться в пояснювальній записці.
Як повідомляв ІМІ, 21 березня 2024 року народний депутат Микола Княжицький повідомив, що ініціюватиме законопроєкт про регулювання в Україні Telegram та подібних до нього платформ.
У лютому 2024 року в українській розвідці визнали, що Telegram становить низку загроз для безпеки України й потрібно шукати варіанти розв’язання цієї проблеми.
В українських містах масово створюються телеграм-канали для підлітків, де вони жорстоко цькують одне одного та вимагають гроші. Йдеться про телеграм-канали “Сущность *назва міста*” (наприклад, “Сущность Киева|Что о тебе думают?”, “Сущность Запорожья”, “Сущность Одессы” тощо).
16 березня 2024 року оперативні співробітники кіберполіції та карного розшуку Закарпаття заблокували створений 13 березня телеграм-канал, автори якого лякали терактами в навчальних закладах м. Мукачева.
