Україна покращила свої позиції у Всесвітньому індексі свободи преси 2026 року від міжнародної організації Reporters Without Borders (RSF) та посіла 55-те місце серед 180 країн світу. Порівняно з минулим роком країна піднялася на сім позицій.
У новому рейтингу Україна випередила США, Італію та Угорщину. Загальний бал України склав 66,10 зі 100 можливих. Найбільш проблемним напрямком залишається безпека журналістів, за яким Україна посіла 128-ме місце через воєнні ризики, російські атаки на медіа та загрозу для працівників інформаційної сфери.
У RSF зазначають, що Україна демонструє позитивну динаміку в умовах війни. У 2022 році країна перебувала на 106-й позиції, у 2023 році піднялася на 79-те місце, у 2024 році — на 61-ше місце, а після падіння у 2025 році знову повернулася до зростання. За чотири роки Україна покращила показники більш ніж на 50 позицій.
Аналітики організації наголошують, що українські медіа продовжують працювати в складних умовах. Повномасштабне вторгнення росії поставило під загрозу існування багатьох редакцій, змусило журналістів евакуйовуватися, працювати під обстрілами або ставати мішенями окупаційних сил. Водночас український медіасектор став одним із ключових елементів протидії російській пропаганді та дезінформації.
У звіті наголошується, що загальна ситуація зі свободою преси у світі погіршується. Вперше за всю 25-річну історію дослідження понад половина країн світу потрапила до категорій із «складною» або «дуже серйозною» ситуацією щодо свободи слова. Серед причин — посилення авторитарних тенденцій, використання законів про національну безпеку для тиску на журналістів, цензура та економічні проблеми медіа.
Лідерами рейтингу залишаються Норвегія, Нідерланди, Естонія та Данія. Найгірші показники зафіксовані в Еритреї, Північній Кореї, Китаї та росії, де незалежна журналістика перебуває під контролем влади.
росія опустилася до 172-го місця. За даними RSF, станом на квітень 2026 року в російських тюрмах перебували десятки журналістів, а незалежні редакції змушені працювати в еміграції через переслідування та репресії. Організація називає росію однією з країн, які використовують законодавство про «екстремізм», «тероризм» та «національну безпеку» для придушення свободи слова.
Міжнародні експерти застерігають, що війна продовжує створювати ризики для журналістської діяльності. До ключових викликів відносять загрозу життю медійників на фронті, руйнування інфраструктури редакцій, економічну нестабільність незалежних медіа та необхідність підтримки інформаційної безпеки держави. Український результат демонструє, що під час повномасштабного вторгнення країна зберігає активне медіасередовище.
