Свободі вираження поглядів під час війни був присвячений дводенний форум Ради Європи «Shaping the narrative: Freedom of Expression in Times of War». Від Національної спілки журналістів України у ньому брав участь Даніл Сербін, юрист компанії IBC Legal Services, яка надає безоплатну правову підтримку журналістам у межах юридичної гарячої лінії для журналістів та ЗМІ, яка працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.
Упродовж першого дня форуму його учасники обговорили актуальні теми, пов’язані зі свободою слова, забезпеченням плюралізму думок у суспільстві. Виступали спікери з України, Вірменії, Молдови, Азербайджану, Грузії, та інших країн.
Обговорення складалось з трьох панелей (блоків). Перший – регулювання сфери медіа: реформування під час війни, набутий досвід, подальші кроки. Другий – протидія інформаційному безладу: як країни вирішують та регулюють дезінформацію, в тому числі в медіа: як війна в Україні змінила підхід інших країн до цього питання. Третій – захист журналістів та інших членів медіа-спільноти: сучасні виклики.
Під час першої панелі представники Ради Європи наголосили на важливості прийняття в Україні Закону України «Про Медіа».
Також вони зазначили, що необхідно проаналізувати цей законодавчий акт для оцінки його відповідності вимогам РЄ.
Спікери першої панелі форуму розповіли про досвід своїх країн в частині регулювання медіа. Tanja Kersevan, експерт Ради Європи, наголосила на тому, що неможливо запровадити однакові законодавчі ініціативи, оскільки вони не матимуть однакового ефекту в різних країнах. Саме тому необхідно залучати експертів, представників громадянського суспільства, які допоможуть адаптувати законодавчі акти, враховуючи внутрішній контекст України.
Лілліана Віту, голова аудіовізуальної ради Молдови, зазначила, що наразі в Молдові, на превеликий жаль, більшість медіа займаються будь-чим, окрім інформування суспільства про останні зміни в країні, поширення важливих новин тощо.
Валентин Коваль розповів про діяльність Національної ради відносно блокування каналів, які поширювали російську пропаганду та проросійські нарративи. Він зауважив, що остаточне рішення щодо припинення діяльності російський медіа було прийняте ще в 2014 році, після вторгнення до українського Криму, а також розповів про діяльність Національної ради в частині ініціювання заборони телеграму, як ресурсу, в якому активно поширюється російська пропаганда.
Іване Махарадзе, представник національного регуляторного органу Грузії, розповів, як ліберальне законодавство країни сприяє створенню нових та розвитку існуючих медіа, а також про роль безсторонніх експертів, які в 2018 році допомогли провести аналіз існуючого законодавства та внести необхідні зміни.
Даніл Сербін запитав Іване Махарадзе, як у Грузії борються з пропагандою і російськими наративами, при цьому не обмежуючи свободу слова та існування плюралізму думок: адже межа, між добре замаскованаю пропагандою та правими (проте такими, що мають право існувати в демократичному суспільстві) поглядами, майже не помітна.
– У Грузії ми організовуємо семінари, проводимо регулярне підвищення кваліфікації працівників регуляторного органу, залучаємо представників медіа-суспільства та експертів у сфері медіа, – відповів Іване Махарадзе.
Під час другої панелі форуму темою обговорення була протидія інформаційному безладу.
Спікери наголошували, що інформаційна війна ніколи не оголошується, проте вона ведеться завжди, і ніколи не закінчиться, а може лише набувати інших форм та проявів. Саме тому, демократичні країни мають розробляти та запроваджувати інструменти для боротьби, при цьому в демократичних суспільствах така робота є набагато важчою, порівнюючи з авторитарними режимами.
Представники регуляторного органу Молдови поділились своїм досвідом боротьби з пропагандою. Наголошували на тому, що заборона явно пропагандистських та проросійських каналів, не є достатньою, адже всі російські канали несуть наративи та пропаганду в тій чи іншій формі. Відповідно до слів молдавських колег, навіть церковні канали поширюють пропаганду, розповідаючи про святу війну росії проти заходу, та інше.
Спікери поділились темами дезінформації, які найчастіше поширюються в Молдові. Зокрема, серед них:
- Поєднання дезінформації з політичними новинами, на тему корупції, вигідного росії, мовного питання;
- Економічна вразливість: проплачені голосування, низькі доходи населення
- Пропаганда від російських агентів, які тільки прикидаються прихильниками демократії та європейських цінностей, і продовжують приховано поширювати російські наративи.
Заходи, які можуть бути вжиті для протидії пропаганді:
- Підтримка та підвищення кредиту довіри до незалежних джерел інформації;
- Проведення консультації між національним регулятором та органами саморегулювання.
Упродовж третьої панелі форуму на порядок денний було винесено обговорення захисту журналістів та інших членів медіа-спільноти.
Спікери наголосили на важливості місії журналістів, які, ризикуючи власним життям та здоров’ям, продовжують виконувати свою роботу, знімати репортажі, навіть перебуваючи в зоні бойових дій. Також промовці звернули увагу на те, що у зв’язку з відсутністю належної підтримки журналістів та журналістської діяльності з боку влади професія журналіста стрімко втрачає популярність, молодь не хоче ставати представниками журналістської спільноти, в тому числі через ризиковість цієї роботи.
Питання до спікерів від Даніла Сербіна:
– Національна спілка журналістів України забезпечує журналістів необхідним захисним спорядженням, забезпечує роботу гарячої лінії психологічної та юридичної допомоги, які є абсолютно безкоштовними для журналістів. Чи існують у ваших країнах інші програми допомоги журналістам, або ви можете поділитись своїми думками щодо того, як ще можна допомагати журналістам, особливо тим, які постраждали під час виконання завдань на територіях проведення бойових дій, – запитав Даніл Сербін колег під час обговорення.
– Можливим є проведення спеціальних тренінгів, надання фінансової допомоги для відновлення, залучення міжнародних інституцій, що можуть допомогти та підтримати постраждалих журналістів, проведення інструктажів з експертами, – отримав відповідь український юрист.
Упродовж другого дня представники різних країн, в тому числі представник України від НСЖУ, Даніл Сербін, відвідали аудіовізуальну раду Молдови, та поспілкувались з її головою, пані Лілліаною Віту, яка поділилась тонкощами роботи.
За словами пані Віту, нерідко регуляторний орган не може діяти так, як це необхідно для забезпечення інформаційного порядку, в тому числі через створені перешкоди з боку політичної влади, що упираються в небажання політиків втрачати голоси виборців, розхитувати політичну ситуацію в країні тощо.
Інколи дії аудіовізуальної ради Молдови є «не процедурними», оскільки, дотримуючись усіх вимог законодавства, неможливо швидко реагувати на виклики, що можуть завдати великої шкоди, якщо їм не стровити перепони якомога скоріше.
– Яка процедура заборони трансляції аудіовізуальних медіа? Чи маєте ви достатньо повноважень для того, щоб заборонити їх трансляцію власним рішенням, без звернення до інших установ, зокрема, без рішення суду? – запитав Даніл Сербін.
– Процедура така: за 5 днів до запланованої дати публічного розгляду питання порушення законодавства зі сторони медіа, ми попереджаємо дирекцію такого медіа про виявленні порушення та наслідки їх не усунення. Якщо під час публічного розгляду порушення підтверджуються, ми призупиняємо діяльність медіа на 20 днів за власним рішенням, тож медіа має 20 днів для усунення виявлених порушень. Коли спливає цей термін, ми повторно розглядаємо питання щодо наявності порушень, та у випадку, якщо порушення не були усунені, приймаємо остаточнє рішення, яке протягом 8-ми днів має бути підтверджено чи спростоване судом (поки що суд підтримував всі рішення), – прозвучало у відповідь.
Водночас Іване Махарадзе зауважив, що, відповідно до вимог з боку Ради Європи, до законодавства були внесені зміни, котрі не дозволяють регуляторному органу забороняти діяльність медіа, таке рішення може бути прийнято виключно судом.
Даніл Сербін зауважив, що на форумі РЄ, було озвучено чимало важливих та корисних ідей, і основним висновком, який можна зробити, є те, що розвиток вільних медіа є важливим не тільки для представників цієї сфери, а й для всього громадянського суспільства. Дізнавшись процедури та методи діяльності, що були озвучені іноземними колегами, ми маємо, враховуючи отримані інсайди, продовжувати власну роботу над імплементацією найкращих практик в Україні.
Інформаційна служба НСЖУ
