Наголос

«РУССКІЙ МІР» І «РУСЬКИЙ МІР» − ДОСТЕМЕННО РІЗНІ ПОНЯТТЯ.

Гримить за вільну Україну люта битва. Оцінюючи пекельні жорстокості росіян над українцями, одні кажуть: «Ось таким є «русскій мір» путінських рашистів, яких благословляє на злодіяння московський патріарх Кіріл зі своїми батюшками. Слово «русскій» вимовляють і пишуть з двома «С». Інші – називають і пишуть, що сповідники «руського міра» катують українців, але пишуть слово з одним «С» і м’яким знаком. І ті, і ті вважають ці вислови однакового значення. Насправді, між ними глибока змістова, ідеологічна, політична, культурологічна, лексична різниця.

​Слово «руський» − з одним «С» і м’яким знаком означає «український», бо походить від нашої давньоукраїнської назви «Русь». Русини=русичі=українці – це один етнос, один народ, одна нація. Коли кажемо «руський мір», то маємо розуміти, що це «український світ» − доброчинний, шляхетний, доброзичливий, щедрий, доброчесний, бо українці хочуть жити мирно, у злагоді зі всіма близькими і далекими сусідами. Тому самовіддано, героїчно, жертовно захищають свою, Богом дану,українську землю від російських агресорів.

​Вислів «русскій мір» походить від назви держави «Росія», яка була Московією. Але Петро I у 1721 р. зловісно украв назву нашої давньоукраїнської держави «Русь» і поіменував ним Московію, яка стала «Российским государством», Росією, але за духом, як і Московія, − ординська, захланна, імперська, людиноненависницька. Отже, «русскій мір» з двома «С» у перекладі українською означає «російський, московський світ», де панує звироднілість, лукавство, брехня, ненависть до інших народів, особливо до вільнодумного українського. «Русскій мір» виплоджує найогидніші знущання, катування, які російські мутанти застосовують до українських мирних жителів і військовополонених, зокрема до незалежних патріотів з полку «Азов» в колонії Оленівка.

Отже, не плутаймо поняття «руський мір», тобто – український світ, чистий, світлий, доброчесний, і «русскій мір», тобто – російський=московський=ординський, чорносотенний.

Василь Лизанчук, 

доктор філологічних наук, 

заслужений професор Львівського національного

університету імені Івана Франка