Ситуація з Укрпоштою щороку ускладнюється. Позиція НСЖУ є для її
керівництва стримуючим фактором у підвищенні тарифів на доставку
друкованих ЗМІ – це те, чого ми добилися. Але вони успішно домовляються
з Кабміном, тому ціни ростуть і, на жаль, будуть рости й надалі. Про якість
доставки говорити взагалі не варто, а покарати пошту ніколи не зможемо: за
договором вона має платити 2% від вартості не своєчасно доставлених
примірників. Тобто, якщо ми зможемо довести, що передплатнику N пошта із
запізненням доставила газету вартістю 10 грн, то зможемо чекати від неї 20
коп. Хто буде цим займатися?
Зі свого боку Укрпошта постійно шукає, як «здерти» з редакцій зайві
кошти. І знаходить, зокрема й через формування Каталогу передплатних
видань.
По-перше, ціни за внесення до Каталогу постійно ростуть: якщо у 2015
році за один індекс ми платили 250 грн, то зараз вже 555 грн. Навіть проти
минулого року ціна зросла на 25%, а безплатну анотацію в каталозі про
газету вже звели до 50 знаків з пробілами. Напишеш більше – окрема
доплата.
По-друге, з 2017 року Укрпошта ввела практику формувати Каталог
двічі на рік – на 1-е півріччя і на 2-е. А це значить, що двічі треба й платити
по 555 грн за кожен індекс.
Я переконаний, що Каталог має бути один на рік. Якщо протягом року
якась редакція змінює умови передплати, вона зверталася до місцевої
дирекції «Укрпошти» і за окрему плату вносить свої зміни. Але більшість
редакцій не переглядають умов передплати, тому цей платіж є для них
зайвим.
Якщо хтось думає, що мова йде незначні кошти, наведу для них такі
дані на прикладі Одеської області.
Каталог місцевих видань по Одеській області займає всього 16 сторінок
формату А-5 на газетному папері; 11 сторінок – інформація про передплатні
видання, решта 5 – про пошту і реклама. Друкується каталог для відділень
зв’язку, яких в Одеській області 632. Хай на кожне відділення дадуть по 3
примірники, ще якийсь резерв залишать, але загалом достатньо 2000
примірників. Так от, індексів у каталозі 112, тож редакції заплатять пошті
двічі на рік по 62160 грн. А ще кошти за рекламу двох чорно-білих і двох
кольорових (обкладинка) сторінок. Виходить, каталог передплатних видань –
це надзвичайно прибуткова справа для пошти. Ось і вся причина, чому їх
вирішено видавати двічі на рік.
Редакція газети «Прес-кур’єр» спробувала сама боротися з Укрпоштою
«за один каталог на рік». Ми своєчасно попередили Одеську дирекцію, що
умов передплати змінювати не будемо, двічі платити за каталог не хочемо.
Ми були готові до того, що нас не внесуть до Каталога на 2-е півріччя 2020
року. Наслідки собі уявляли так: коли передплатник шукатиме газету «Прес-
кур’єр» у Каталозі на друге півріччя, він нашу газету не знайде і, можливо,
вибере для передплати іншу. Але ми не допускали, що пошта буде
відмовляти у передплаті тим читачам, які у відділеннях зв’язку називали
нашу газету та її діючий передплатний індекс. Та саме так сталося: пошта
вилучила «Прес-кур’єр» з електронної бази, тому комп’ютер «не пробивав»
нашу газету, а передплатникам казали, що передплату на «Прес-кур’єр»
заборонили.
Звичайно, ми воювали з Укрпоштою, навіть на сайті НСЖУ (спасибі
Сергію Антоновичу) довго «висіла» наша публікація. Нашим головним
аргументом було те, що в договорі про передплату чітко сказано: каталог –
це лише перелік періодичних видань, складений з метою полегшення пошуку
видань для оформлення передплати. Тобто, каталог потрібен працівникам
відділень зв’язку. І не більше! Відсутність газети у каталозі може ускладнити
читачам передплатити видання, але не може стати приводом для заборони
передплати, якщо редакція має з поштою відповідний договір. Та все було
марним, а затівати судову тяганину з поштою у нас немає ні сил, ні коштів.
Шановні колеги! Нам, звичайно, треба боротися зі свавіллям
Укрпошти, вимагати від її керівництва вирішувати глобальні проблеми
взаємостосунків з друкованою пресою, апелювати до Кабміну і Президента.
Та попри це я пропоную спільними силами добитися вирішення конкретної
проблеми, про яку я написав: Каталог передплатних видань, принаймні на
місцевому рівні, формувати на весь рік. Від цього виграють і передплатники,
і редакції, і справа загалом.
Тому дуже прошу записати в рішенні нашого пленум наступну тезу:
«НСЖУ на прохання редакторів газет вимагає від Укрпошти
припинити практику формування передплатних Каталогів по областях
двічі на рік і вже у 2021 році керуватися весь рік передплатним
Каталогом, сформованим на 1-е півріччя 2021 року. Видання додаткових
каталогів протягом року можливе лише з ініціативи редакції».
Йосип Бурчо,
заступник голови ревізійної комісії НСЖУ
