Нарешті! Усе,що можу сказати про телевізії Ярослава Фейла,які
презентував нам автор у співпраці з видавництвом «Ромус-Поліграф» на
передодні 29-річниці Незалежності України. Тривалий шлях роздумів ,
сумнівів,толерантності до колег стримував його творчий порив. Адже героями
публіцистичних есе стали його друзі, і не лише. Бо коли мова заходить ще й про
керівників держави,області ,правда колишніх, теж треба потерти потилицю. Але
без правдивого бачення автором телевізійних епопей протягом 35 років роботи
у різних іпостасях в Львівській державній телевізії, не з’явилась би на світ ця
книжка . Багато у чому вона автобіографічна . Не дарма Ярослав Михайлович
постійно наголошує,що це його особисте бачення та оцінка подій,які
подарували йому журналістські стежини. Навіть підкреслив,що цей
літературний твір, перш за все для друзів. Не розраховуйте,що зможете купити
його у книжкових крамницях. Бо й справді, професійну оцінку літературно-
публіцистичній прем’єрі можуть дати ті ,хто пройшов тернистий журналістський
шлях,колеги з якими творилось Львівське телебачення. Завжди бунтівне,не
зручне для партійної номенклатури з своїми театрами «Не
журись»,колядками,народними традиціями,дисидентами, народними віче,
масовими зібраннями за відродження греко-католицької церкви. Одним
словом з одвічним прагненням українців до незалежності,творіння
національної держави,відстоювання свободи слова,демократії.
Мені поталанило,що протягом усього періоду викладеного у телевізіях
Ярослава Фейла, довелось працювати поруч. Усіх учасників цих подій,яких
зафіксувала телевізійна історія знаю особисто. На жаль, чимало з них відійшли у
кращі світи. Але совість їх чиста перед колегами та громадою. Саме ці світлі
образи у публіцистичній формі дуже майстерно вдалося передати автору. Коли
читаєш кожну окремо взяту історію постає своєрідна світлина. Так і хочеться
порівняти її з фотовізіями нашого колеги та побратима Василя Пилипюка.
Образне осмислення описаних подій безперечний здобуток автора. Взагалі для
Ярослава Фейла притаманний дуже доступний та, на перший погляд, простий
стиль письма. Книжку читаєш з насолодою. Бо у кожному рядку правда. Нехай
інколи гірка і може для декого образлива але Правда.
Телевізії нашого колеги перша спроба літературно-публіцистичного
осмислення журналістських процесів але сподіваюся,що не остання. Вдячні
читачі та телеглядачі,усі ті хто закарбував у пам’яті Львівське телебачення,
,чекатимуть на нові літературні твори,без сумніву,здібного журналіста та
літератора Ярослава Фейла. Поясню чому літератора. Якось під час зйомок
телепрограми «Людина і природа» на теренах Львівського дріжджового
заводу,господарі урочисто запросили до слова Романа Дідулу, у цей час
заступника редактора журналу «Жовтень», нашого автора, наголосивши,що
виступатиме відомий письменник. Роман знітився,перепросив і з гордістю
сказав: я літератор. Письменники це Тарас Шевченко,Іван Франко. Лише Історія
і час зможе сказати чи я письменник. Хоча кожен журналіст-це початковий
літератор. Тож, за нашою звичкою усі колеги зичать нових творчих удач
Ярославу,як на літературній стезі так і телевізійній.
Ярослав Климович
Заслужений журналіст України
