Війна змінила формат роботи українських медіа, але не їхній головний принцип ‒відповідальність за кожне слово. На радіо «Галичина» редакція працює у безперервному ритмі: новини виходять щопівгодини, а в разі надзвичайних подій журналісти готові оперативно змінювати ефір і працювати поза звичним графіком. Про роботу інформаційного відділу, створення новин, перевірку фактів і виклики сучасної журналістики в інтерв’ю розповів керівник відділу новин радіо «Галичина» Роман Мудрий.
– Як розпочався ваш шлях у радіожурналістиці?
– Це моя перша робота у медіа. Після закінчення бакалаврату факультету журналістики побачив вакансію на радіо «Галичина». Довго вагався, чи подаватися, але зрештою спробував. Так і розпочався мій шлях. За вісім років працював журналістом, ведучим новин, гостьовим редактором, SMMником, а нині є керівником відділу новин і водночас ведучим інформаційних випусків.
– Як виглядає звичайний робочий день керівника відділу новин?
– Якщо це ранкова зміна, то робочий день починається о шостій ранку. О сьомій стартує ефір, який триває до першої. Друга зміна – приблизно з 13:00 до 18:30. Новини виходять кожні пів години, тому темп роботи дуже інтенсивний.
У відділі новин працюють журналіст, випускові редактори та ведучі. Випусковий редактор шукає теми, формує випуск і розподіляє завдання. Кожен знає свою ділянку роботи, але новини пишуть усі. Під час війни графік став умовним. Якщо стається масштабна подія чи ракетний удар, ніхто не дивиться на закінчення зміни. Редакція працює стільки, скільки потрібно.
– За якими принципами ви відбираєте новини для ефіру?
– Найважливіший критерій – інформація має стосуватися максимальної кількості людей. Ми регіональне медіа, тому особливу увагу приділяємо подіям у Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській областях, а також на Прикарпатті та Закарпатті. Якщо це загальнодержавна тема – зміни в уряді, бюджет, економічні рішення, пенсії, ціни на пальне чи комунальні тарифи – теж обов’язково потрапить в ефір.
– Чи змінилися під час війни вимоги до перевірки інформації?
– Ні. Новини завжди повинні бути перевіреними. Просто зараз інформації стало набагато більше. Ми ніколи не посилаємося лише на повідомлення із соціальних мереж. Якщо повідомляємо новину, то обов’язково повинно бути офіційне першоджерело або людина, яка несе відповідальність за свої слова.
– У чому, на вашу думку, головна перевага радіо?
– Якщо стається щось важливе, ми можемо вийти в ефір буквально за кілька хвилин. На «Галичині» ведучі працюють із Google Docs, тому редактор може додати нову інформацію навіть під час випуску новин. Це значно швидше, ніж працювати з уже надрукованим текстом. Саме тому оперативність сьогодні є однією з найбільших переваг радіо.
– Як змінилася аудиторія радіо за останні роки?
– Ми значно розширили аудиторію завдяки соціальним мережам. Якщо раніше люди лише слухали радіо, то зараз дивляться наші відео в Instagram, Facebook та YouTube. Особливо великий інтерес викликають матеріали із судових засідань, коментарі експертів та оперативні новини.
– Ви також працюєте над новинами для «Гуцульського радіо». Чим ця робота відрізняється?
– Формат майже такий самий, але новини стосуються лише Прикарпаття та Закарпаття. Ми більше уваги приділяємо місцевим проблемам – роботі комунальних служб, транспорту, тарифам, життю громад. Дуже важливо використовувати синхрони – коментарі посадовців, експертів чи очевидців. Коли люди чують голос співрозмовника, це викликає більше довіри, ніж простий переказ журналіста.
– Як ви ставитеся до використання штучного інтелекту в журналістиці?
– Я не проти штучного інтелекту як інструменту. Але проблема виникає тоді, коли журналіст перестає мислити самостійно. Ми вже неодноразово стикалися з тим, що студенти просто переписують тексти, створені штучним інтелектом. Через це з’являються грубі фактичні помилки. Наприклад, штучний інтелект використовує застарілу інформацію про посадовців або неправильно трактує географічні назви. Штучний інтелект може допомагати журналісту, але не повинен замінювати його професійне мислення.
– Яких навичок сьогодні найбільше потребує журналіст?
– Передусім відповідальності, оперативності й уміння працювати в команді. Під час війни не існує принципу «це не моя зміна». Якщо сталася важлива подія, редакція повинна працювати разом. Також журналіст повинен добре орієнтуватися в політиці, державному управлінні, суспільному житті та постійно перевіряти факти. Без цього якісної журналістики бути не може.
– Яку пораду ви дали б студентам факультетів журналістики?
– Не покладайтеся лише на штучний інтелект. Читайте новини, цікавтеся політикою, вивчайте людей і процеси, які відбуваються навколо. Досвід приходить лише через практику, власні помилки та постійне навчання. Саме це формує справжнього журналіста.
Остап Старчак, студент-практикант
