Новини спілки

Нові тенденції українських ЗМІ: журналісти без ЗМІ, ЗМІ без журналістів

Чи можна говорити про нові тренди в медіа під час війни? Можна і треба, попри війну. Світ безупинно рухається вперед та розвивається. І, на щастя, українські медіа теж. І якщо вам хтось із журналістів скаже, що цього немає, значить, він поза процесом, тому цього не спостерігає. Попри те, що через війну ряд медіа припинили роботу, з’явились та з’являються нові – в основному, це онлайн-ресурси. Велику підтримку ЗМІ надала та надає Національна спілка журналістів України разом з міжнародними партнерами.

Отож, нові тенденції в українських медіа такі.

1.Журналісти створюють власні онлайн-платформи

Багато журналістів, які втратили роботу у ЗМІ, створили власні онлайн-платформи – канали Telegram та YouTube. У деяких випадках вони набули великої популярності, і журналіст вийшов на новий рівень професійної роботи. Деякі журналісти використовують власні сторінки у Facebook як ЗМІ. Проте зрозуміло, що такі персональні медіа не є замінником ЗМІ, скоріше – це різновид блогерства. Якщо є можливість, варто поєднувати таке блогерство з роботою у професійних медіа. Впевнена у тому, що залишатись професійним журналістом можна лише за умови праці у професійних медіа або співпраці з ними.

2.ЗМІ без журналістського ексклюзиву не мають перспектив

Отож журналісти без ЗМІ – сумна реальність. Але ще більш парадоксальна ситуація: ЗМІ… без журналістів. У багатьох медіа в пріоритеті зараз не журналісти, а новинарі-рерайтери, які нарощують трафік заради залучення реклами. Журналісти часто стають «зайвими», недооціненими у всіх сенсах. Правда, є один важливий момент: Google практично не ранжує ЗМІ без ексклюзивів (інтерв’ю, розслідувань тощо), оскільки не вважає такі медіа вартими уваги. Такі медіа не мають перспективи.

3. Головна тема зараз – війна, але не менш затребувана тематика мирного часу

Звісно, читачі читають новини, інтерв’ю з військовими експертами… Проте майже всі теми мирного часу теж затребувані. Це економіка, спорт, культура, наука, стиль життя (гастрономія, мода, дизайн…). Наприклад, тема редизайну та дизайну житла має величезні перегляди в онлайн-ЗМІ. Чому? Люди почали по-особливому цінувати життя, домашній затишок, родинне вогнище. Ті, хто був змушений покинути рідний дім, дуже сумують за ним і хочуть якнайшвидше повернутися. Життя триває, попри війну.

На мою думку, надзвичайно важливо зараз зберегти фахову спеціалізацію журналістів, тобто, щоб, скажімо, спортивні журналісти висвітлювали свою тематику, економічні журналісти – свою і т.д. Адже вже сьогодні потрібно думати про відбудову України, відновлення всіх галузей. Щоб це робити ефективно, фахові журналісти повинні бути постійно у професійній формі – тобто знати свою тему, слідкувати за новинами та тенденціями у ній.

4. Акцент на фактчекінгу

Це актуально і затребувано. Наприклад, в інформаційному агентстві України «Укрінформ» навіть є рубрика «Фактчек». «Укрінформ» гарантує читачам 100% точності і допомагає розпізнати та розвінчати фейки. Як повідомляється на сайті інформагентства, фактчекінг проводить група, створена на базі Головної редакції закордонної інформації Укрінформу. Тренінг із навичок перевірки фактів провели для редакції фахівці інформаційного агентства AFP, яке є одним із світових лідерів перевірки інформації, а також австрійського інформаційного агентства APA.

5. Найперспективніша — тема IT

Рубрики, присвячені технологіям, зараз є практично в кожному суспільно-політичному ЗМІ. Крім того, в Україні відкриваються нові фахові медіа про ІТ. Популярність теми пояснюється тим, що ІТ є драйвером економічних процесів, а це важливо для успішного розвитку України зараз і в післявоєнний період.

6. Бізнес-контент є ще одним драйвером економічних процесів

Важливим сегментом у тематиці медіа зараз є бізнес-контент. Він є ще одним драйвером економічних процесів, які необхідні у відновленні країни. Це і будівельний бізнес, і аграрний, і готельно-ресторанний… Нова ніша в журналістиці – тренд-контент на теми, пов’язані зі стилем життя (мода, їжа, дизайн, туризм…). Інформація про нові тренди у галузях має високий коефіцієнт ранжування, що сприяє залученню реклами. Тема трендів для мене як першого тренд-редактора в Україні особлива, тому що це абсолютно нова ніша в журналістиці, дуже цікава і перспективна. Знання трендів на етапі їх прогнозування є запорукою успіху кожного бізнесу та економіки країни в цілому.

7. Кількість визначає якість

Новий вектор у світових медіа – гейткіпінг. Відмова від надлишку новин, більш ретельний їх відбір збільшує перегляди. Ця тенденція актуальна і для України. Крім того, статті у провідних виданнях стають більш короткими, проте не менш змістовними.

8. Ласкаво просимо, штучний інтелект! Але жива журналістика важливіша

У всьому світі спостерігається дедалі більший вплив штучного інтелекту. Провідні ЗМІ починають впроваджувати системи управління контентом (CMS), які рекомендують резонансні теми для публікацій, вибирають теги, заголовки тощо. Штучний інтелект починає витісняти рерайтерів. Водночас жива журналістика, яку не може замінити штучний інтелект, стає все більш цінною.

Ольга Сметанська, медіаекспертка НСЖУ та ЮНЕСКО