Звіт підготовлено за результатами онлайн опитування та інтерв’ю, проведених у вересні-жовтні 2018 року з 24 незалежними регіональними медіа в Україні.
Незалежні регіональні медіа готують якісний контент для своєї аудиторії. Водночас низький горизонт планування, труднощі у побудові команди та управлінні операційною діяльністю заважають їм розвиватися і бути прибутковими.
Немає дорожньої карти на майбутнє
Більшість незалежних регіональних медіа не є прибутковими, знаходяться на межі “виживання” та потребують дотацій. Переважно, це – малі організації (4-15 працівників), створені довкола початкової ідеї, яка отримала фінансову підтримку (донорську чи приватних осіб). Менше половини медіа займаються комерційною діяльністю на постійній основі та не мають комерційного відділу. Зазвичай у них немає культури довготермінового планування та системності в фінансовому та операційному менеджменті. Якщо 54% опитаних медіа здійснюють стратегічне планування на наступні 12 місяців, то лише 33% готують фінансовий план (бюджет, як окремий документ) на рік уперед.
Лише 33% медіа здійснюють річне фінансове планування
Фінансове планування як функція розмивається через обмежене застосування (або ж, взагалі, відсутність). Менше, ніж половина медіа, що взяли участь у дослідженні, мають фінансових директорів чи менеджерів. Закономірно, що 80% не можуть існувати без субсидій чи дотацій.
Критичні недоліки побудови команди
Незалежні регіональні медіа часто створюються групою засновників – переважно журналістів, яким бракує навичок медіапідприємництва, управління проектами та HR, досвіду налагодження бізнес процесів.
Переважно, в ході зростання медіа не вирішують ці проблеми, на відміну від звичайних старт-апів або малого та середнього бізнесу, що стають більш структурованими в процесі розвитку. Натомість штат базується на потребах редактора, а не на комерційній чи організаційній логіці, що призводить до невідповідності між обов’язками та вміннями (більшу увагу приділяють виробництву контенту, у порівнянні з його просуванням, налагодженням комерційних процесів тощо).
Функціональні прогалини є характерними проблемами для 2/3 медіа, тому медіаменеджери не мають змоги налагодити систему відслідковування фідбеку та швидкого реагування на запити аудиторії та комерційних партнерів.
Тільки 8% опитаних медіа мають увесь необхідний персонал
Обмежене фінансування (низькі зарплати), виконання додаткових обов’язків редакторами (наприклад, HR чи маркетингу) не можуть забезпечити всі потреби редакції і медіа не мають можливостей це змінити.
Неефективна щоденна метушня
Редактори перевантажені щоденною рутиною та невластивими їм функціями, тому не приділяють часу довготерміновому плануванню та структуруванню їх медіа. Половина організацій не застосовують ключових показників ефективності (KPI) для журналістів (ще менше – для інших працівників).
Медіа, що застосовують KPI, іноді формулюють їх неконкретно (наприклад, “бути чесним“, “стресостійкість“ тощо). Так само робочий процес та розподіл обов’язків є ситуативним, що спричиняє тиск на і так перевантажені та напружені команди.
Це все є перешкодами для розвитку, і вони лише посилюватимуться в процесі росту і збільшення фінансування. Без чіткої структури та KPI інтегрувати нові функції або ж нових працівників буде складно. До того ж неефективна організація операційної діяльності заважатиме медіа розвиватися в довгостроковій перспективі.
Рекомендації для донорів та інвесторів:
– Надавати підтримку редакторам та CEO в ефективнішій організації щоденної роботи, щоб уникнути “вигорання” або розпаду команд через збільшення тиску та об’єму роботи, особливо, у передвиборчий період.
– Створювати механізми підтримки “matching-funds”, щоб заохочувати комерційну діяльність.
– Пряма підтримка розвитку довгострокових стійких медіа. Для цього, на думку редакторів, першочерговими потребами є:
- 92% – знання щодо альтернативних джерела доходу (не гранти);
- 83% – консультаційна підтримка у фінансовому плануванні та підготовці бюджету;
- 88% – допомога в проведенні сесії стратегічного планування.
Демографія респондентів:
- 24 незалежних регіональних медіа (із 18 з 24 областей України).
- Медіаканали респондентів: 1 радіо, 3 телеканали, 7 газет, 23 сайти.
- Незалежність визначалась як відсутність впливу на редакційну політику, відсутність передплаченого немаркованого контенту (“джинси”).
