Новинні стрічки оновлюються щогодини, а Telegram-канали – щохвилини. Тоді як друковані видання ледь встигають за актуальними інфоприводами. У такій динаміці медіа дедалі важче втримати увагу аудиторії.
Хоч Telegram-канали з’явилися задовго до повномасштабного вторгнення, справжнього
оберту вони набрали після 24 лютого 2022 року. Українці шукали максимально оперативну інформацію: що, де прилетіло чи куди летить. Згодом канали переросли в повноцінні новинні пабліки, де можна швидко та часто навіть без цензури, ознайомитись з найголовнішими новинами доби.
3 популярністю Telegram-каналів зросла й кількість шахраїв, які масово поширюють пропаганду та дезінформацію. Натомість люди довіряють їм, навіть не перевіряючи походження каналу. Змінились журналістські стандарти. Хоча деякі
Telegram-канали заблокували, але є й ті, які переросли у своєрідні медіа, що доносять інформацію, хоча й анонімно. Також багато офіційних медіа створили свої Telegram-канали та почали працювати в цьому форматі.
Ми поспілкувалися з медійником Telegram-каналу “Львівич” про те, як працює журналістика в цій сфері і ось, що він розповів. Перше, що ми вирішили зʼясувати, чи діють у Telegram-каналах загальноприйняті журналістські стандарти, адже цей формат часто асоціюють із швидкістю подачі, але не завжди з перевіреністю.
За його словами, у Telegram-каналах, що дотримуються журналістських стандартів, діють загальноприйняті норми – достовірність, баланс думок і перевірка фактів.
На запитання, хто має нести відповідальність за дезінформацію в Telegram — автор, адміністратор чи платформа — медійник відповів: “Якщо ми говоримо про дезінформацію загалом на будь-якій платформі, то це питання не до журналістів, а до спецслужб. А якщо про діджитал-медіа – то відповідно до законодавства”.
В Україні Telegram-канали поки що не регулюються законом, але з 2024 року активно обговорюється законопроєкт №11115, який прирівняє платформи, на кшталт Telegram, до медіа.
“Бездумне регулювання – шкідливе. Свідоме та обдумане може принести свої дивіденди прогресивній частині нашої спільноти”, – зауважив гість.
Щодо анонімності Telegram-каналів питання обговорили комплексно, адже це, з одного боку, перевага для свободи слова, а з іншого – шкода довірі та прозорості. Медійник вважає:“Основні Telegram-канали давно не анонімні для тих, хто хоче знати, чиї вони. А для маніпуляцій це дуже зручне формулювання. Загалом більшість основних каналів давно співпрацюють з компетентними органами у протидії російській пропаганді”.
Дедалі більше медіа стикаються з проблемою втрати довіри від аудиторії. Більше того люди віддають перевагу Telegram-каналам, а не офіційним медіа. На думку журналіста, це пов’язано з тим, що Telegram – це інструмент, як і інтернет чи телебачення. А контентотворці залишилися тими самими, а ще трохи нових долучилося.
Однак слід враховувати й аспект медіаосвіти сучасного користувача Telegram. Герой додає, що розвиток критичного мислення в країні важливий. І ця відповідальність на медіаспільноті у тому числі. Адже люди мають вміти перевіряти інформацію, розпізнавати маніпуляції.
У Telegram-каналів є можливість бутиновою галуззю української журналістики. Аби уникнути дезінформації та пропаганди їм потрібно стати більш прозорими й тим самим піддатися регулюванню з боку держави.
Майдан Софія Божена
