Крапку в справі убивства Георгія Ґонґадзе досі не поставлено.
У четвер, 16 вересня в Іллінському сквері у Києві журналісти та медійники провели акцію пам’яті засновника «Української правди» Георгія Ґонґадзе.
Пам’ятний захід був присвячений 21-м роковинам вбивства журналіста. Учасники акції — журналісти й правозахисники прийшли до скверу з фотографіями Ґонґадзе.
Серед учасників акція були Валентина Теличенко – правозахисниця, представниця сім’ї Ґонґадзе, Тетяна Терен – виконавча директорка Українського ПЕН, Ольга Падірякова – головна редакторка сайту Центром прав людини ZMINA, Севгіль Мусаєва – головна редакторка видання «Українська правда», Мирослава Барчук – журналістка, телеведуча, лауреатка Премії Ґонґадзе-2021, Оксана Мамченкова – координаторка проєктів в Українському ПЕН (Премія Ґонґадзе, Дискусійний ПЕН-клуб), Ольга Сніцарчук – журналістка, телеведуча.
За словами Севгіль Мусаєвої, до справи Ґонґадзе необхідно підходити з двох сторін.
«Через 21 рік, у цей день ми не можемо назвати замовників вбивства. Так сталось, що у нашій країні є політичний консенсус не чіпати ймовірного замовника, на той час президента Леоніда Кучму, який у своєму кабінеті обговорював, як зробити так, щоб Ґонґадзе замовчав. Але є інший бік цієї медалі: це про громадянське суспільство. На мій погляд, смерть Ґонґадзе спровокувала появу сильного громадянського суспільства, яке поступово виборює свободу… З того часу свободи стало більше», – сказала Мусаєва.
Під час акції пам’яті Валентина Теличенко нагадала, що у 2005 році було оприлюднено рішення Європейського суду з прав людини у справі Ґонґадзе, яким суд визнав порушення прав людини за кількома статтями й призначив компенсацію вдові журналіста.
«Суд вказав на необхідність цілої низки системних змін в Україні з метою зробити роботу журналістів більш безпечною. Це не означає, що журналіст не повинен ніколи ризикувати, це означає, що держава зобов’язана надати адекватний захист журналістові, який потерпів від злочину, розслідування, притягнення злочинців до відповідальності», — цитує Теличенко Суспільне.
Теличенко зауважила, що Ґонґадзе не лише став жертвою вбивства «цілого генерала міліції Пукача», але так само на цій справі було чітко видно як правоохоронці не ведуть належним чином розслідування, імітують його, блокують.
Під час акції пам’яті правозахисні та медійні організації озвучили звернення до влади із закликом ефективно й прозоро розслідувати вбивство Ґонґадзе та інших українських журналістів.
Організаторами акції виступили Премія імені Георгія Ґонґадзе та Центр прав людини ZMINA.
Журналіст, засновник інтернет-видання «Українська правда» Георгій Ґонґадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі в Київській області було виявлено обезголовлене тіло, яке, за висновками експертів, могло належати журналістові.
У 2009 році в Київській області було знайдено рештки черепа, які, за даними експертизи, належать журналістові. Згодом з’ясувалося, що Георгія Ґонґадзе викрали співробітники міліції та вбили в ніч на 17 вересня.
За вбивство Георгія Ґонґадзе засуджено до довічного ув’язнення колишнього керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, вирок якому набув чинності в січні 2016 року, та засуджено до різних строків позбавлення волі колишніх співробітників міліції Миколу Протасова (13 років позбавлення волі, помер у тюрмі), Валерія Костенка та Олександра Поповича (12 років позбавлення волі), чиї вироки набули чинності в березні 2008 року.
Замовників убивства Георгія Ґонґадзе досі не знайдено та не притягнуто до відповідальності, хоча це обіцяли зробити всі президенти та всі глави МВС і ГПУ.
