Сьогодні я знову працюю у своєму київському офісі. А ще вчора був у Сумах.
У глибокому укритті Сумського державного університету журналісти області відзначали День журналіста.
Відзначали за тиждень до професійного свята. Бо в Сумах через російські обстріли нічого не можна планувати напевне.
«Проведемо зараз — і можна буде перевести подих, що свято нам не зірвуть», — пояснив голова Сумської обласної організації НСЖУ Володимир Садівничий.
На зустріч приїхали журналісти із Сум, Охтирки, Тростянця, Ямполя, Краснопілля, Білопілля, Липової Долини та інших громад. Були журналісти з того «червоного» прикордоння, де російські дрони полюють на цивільні автівки, а обстріли давно стали частиною щоденного життя.
Прийшли представники влади, бізнесу, університету, культури.
Особлива подяка колегам із Сумської обласної організації НСЖУ, Сумського державного університету та агенції «Північ Медіа», які разом підготували цю зустріч.
У час, коли область щодня потерпає від російських атак, надзвичайно важливо знаходити можливість збиратися разом, підтримувати одне одного і говорити не лише про виклики, а й про майбутнє нашої професії.
Окремо приємно, що Суми стали ще одним осередком мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
Попри війну ми продовжуємо розширювати систему підтримки журналістів, щоб допомога була ближчою до людей і доступною там, де вона потрібна найбільше.
Уже зараз тут реалізується програма «Рука підтримки», а також триває збір коштів до Фонду допомоги журналістам у біді.
Бо справжня журналістська солідарність вимірюється не заявами, а конкретними справами.
І майже в кожному виступі під час заходів звучала одна думка: журналісти важливі.
Особливо під час війни. Коли від журналістів залежить не лише інформування, а й відчуття зв’язку людей зі своєю громадою, зі своєю країною.
Для мене цінно було бачити серед учасників Олексія Пасюгу — легендарного редактора газети «Ворскла» з Великої Писарівки.
Лише напередодні ми разом з колегами та його дружиною Наталією проїхали їхнім знаменитим маршрутом доставки газети — від Охтирки до Спірного, села за 10–15 кілометрів від російського кордону.
Через поруйновані війною громади, повз спалені російськими дронами будинки.
Щотижня Олексій та Наталія долають сотні кілометрів, щоб доставити свіжий номер газети своїм землякам.
Для багатьох людей це не просто газета. Вона залишається доказом того, що про них пам’ятають. Що вони не залишилися сам на сам із війною.
Канадський журналіст Марк Маккіннон настільки вразився цією роботою, що в репортажі для The Globe and Mail написав про маршрут «Ворскли» як про той, що може бути найнебезпечнішим маршрутом доставки газет у світі.
Саме тому для мене було великою честю вручити Олексію Пасюзі ювілейну медаль до 100-річчя Міжнародної федерації журналістів.
Це знак поваги до всього колективу «Ворскли», до її читачів, до всіх журналістів прикордоння.
А ще ми передали редакції від НСЖУ та від виробника детектор дронів «Чуйка».
Коли Олексій сказав мені: «Мені було спокійніше їхати з детектором. Хоча я все одно дуже переживав за нашу безпеку», — я вкотре подумав, наскільки змінилася українська журналістика за ці роки.
Сьогодні журналісти на прикордонні змушені думати не лише про заголовки і дедлайни. Вони думають про дрони. Про маршрути евакуації. Про турнікети. Про те, як повернутися додому живими.
Під час виступу я навів кілька цифр, щоб показати: світ бачить журналістів Сумщини.
Лише за останні два роки щонайменше 15 медіа Сумської області стали учасниками програм підтримки НСЖУ та міжнародних партнерів.
Десять редакцій отримали потужні зарядні станції EcoFlow для роботи під час блекаутів, а цього року програму було продовжено ще для трьох редакцій області.
Понад десять медіа отримували підтримку на створення контенту, розвиток аудиторії, цифровізацію, навчання та безпекові проєкти.
Шість редакцій Сумщини взяли участь у спеціальній програмі зміцнення стійкості прифронтових медіа для боротьби з російською дезінформацією.
А лише цього року п’ять фронтових газет Сумщини — «Перемога» (Краснопілля), «Наш край» (Липова Долина), «Путивльські відомості», «Ваш шанс» (Суми) та «Новини Тростянеччини» — отримали понад 1,5 мільйона гривень міжнародної підтримки для продовження своєї роботи.
За це щиро дякую нашим друзям зі Шведської асоціації видавців газет (Tidningsutgivarna), які пріоритетно підтримують українську фронтову пресу.
Але це не про гроші, а про довіру.
Про сигнал від міжнародних партнерів: ваша робота потрібна. Її бачать. Її цінують. Вона важлива для України та для світу.
Важливо розуміти: міжнародні партнери підтримують не тому, що їм шкода журналістів Сумщини. Вони підтримують тому, що бачать вашу професійність, відповідальність і стійкість.
Мене вразили слова самого Олексія Пасюги після вручення нагороди:
«Міжнародна відзнака від IFJ – International Federation of Journalists вже зараз посяде чільне місце в музеї “Ворскли”, як знак поваги до всього колективу медіа, до земляків, до читачів. Ну а “Чуйка” теж посяде достойне місце в музеї — але після перемоги».
Після Перемоги.
Думаю, саме ці слова найкраще передають настрій журналістів Сумщини.
Працювати. Вистояти. Зберегти свої медіа. І дочекатися перемоги.
Журналісти важливі.
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) IFJ – International Federation of Journalists European Federation of Journalists – EFJ
