Систематичне проведення культурно-освітніх заходів стало в останнє десятиріччя доброю традицією Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України. Один з них припав на 2 квітня 2026 року, коли її голова Ярослав Климович запросив до свого осередку, зокрема, заслуженого діяча мистецтв України, засновника Дрогобицького радіо «Франкова земля», члена Національних спілок – журналістів та письменників України Йосипа Фиштика, літературознавця й письменника, заслуженого діяча науки і техніки України, професора Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Миколу Зимомрю, відому львівську дослідницю текстів українського письменства, майстриню українського слова Марію Якубовську, директора Дрогобицького видавництва «Гельветика» Богдана Головка, одного з провідних працівників названого видавництва Романа Буртного… Чим примітна ця, на перший погляд, чергова суботня зустріч, яку відкрив Заслужений журналіст України Ярослав Климович ?
Поза всяким сумнівом, це була зацікавлена розмова про найбільш злободенне , що стало так актуальним для журналістів у роки нечуваних випробувань, викликаних навалою орди рашистів, власне, за назвою твору Олександра Масляника «звіра зі Сходу», на незалежну Українську Державу. У цьому контексті відбулася презентація творчого доробку визначного поета-пісняра Йосипа Фиштика. Старійшина журналістського цеху розповів докладно про історію появи тритомника: «Україна – у серці моєму» ( Дрогобич, 2022, 348 с.); «Український шлях». Книга 2. (за редакцією доктора філологічних наук Івана Зимомрі; Дрогобич, 2023, 332 с.); «Поспішаймо жити Україною» . Книга 3 (Дрогобич, 2026, 384 с.). Натомість доктор філологічних наук Микола Зимомря, якому належить упорядкування та загальна редакція першої та третьої книг, розгорнув питання про багатогранну діяльність Йосипа Фиштика як творчої особистості. Марія Якубовська наголосила на суспільній важливості журналістської професії крізь призму її ефективності на прикладах пісенної палітри Йосипа Фиштика, окресленої формулою «лишаймося собою»…
Тему зворотнього зв’язку – насамперед у процесі комунікації – закроїв Богдан Головко, підкресливши вагомість потреби зміцнення українських традицій, а також популяризації кращих духовних надбань українського народу. При цьому він презентував і свої власні книжкові видання,зокрема, «Шевченкова спадщина: орієнтири сучасності» та «Верховинські зорі в особистостях» (Суми, 2025). Окремими думками про розгалужену діяльність видавництва поділився Роман Буртний і проілюстрував культурологічний досвід «Гельветики» щойно виданою новинкою – монографією Олени Зимомрі та Івана Зимомрі «Імалогічний ландшафт творчості Ласла Балли» (Львів-Торунь, 2026).
Цей цікавий захід мав і святковий акцент. Микола Зимомря виступив своєрідним лаудатором, коли повідомив, що ще 5 січня 2026 року Марія Якубовська удостоєна Польським Товариством творчих педагогів нагороди – медалі «За заслуги» та диплому за плодотворну реалізацію культурологічної парадигми у процесі виховання студентської молоді в добу викликів. Доречно підкреслити: аналогічною нагородою відзначена також київська дослідниця з Академії педагогічних наук України Ольга Баніт. На дипломі – підпис голови Лешка Павельського, випробуваного друга української культури в Польщі, автора численних праць про польсько-українську взаємодію.
Під оплески Ярослав Климович урочисто вручив членкині Національної спілки журналістів Марії Якубовській заслужені відзнаки. Завершуючи зустріч, очільник поділився планами Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України на 2026 рік.
Владислав Юрош, викладач Ужгородського національного університету
