«На Заході церква без Бога, в Росії Бог без церкви».
Васілій Ключевський, російський історик
«Двері зірвалися з одвірків
і сила-силенна чудовиськ влетіла у церкву Божу».
Микола Гоголь «Вій».
«Відійди від мене, нечисть».
Андрій Парубій, голова Верховної Ради України
У грудні минулого року Верховна Рада ухвалила закон щодо зміни назви релігійної організації, яка керується з ворожої країни. Відтепер Українська православна церква має вказати у назві свій зв’язок і залежність від РПЦ.
Закон про перейменування УПЦ МП, який 22 грудня підписав Петро Порошенко, розкритикував громадянин США Яків Блайх, Голова Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, головний рабин Києва. На думку духовного лідера єврейської громади, Українська держава втручається у справи релігії.
В інтерв’ю інтернет-виданню «Главком» Яків Блайх заявив: «Ми відчуваємо небезпеку зараз через ухвалення в Україні закону, який зобов’язує церкву (УПЦ МП) перейменуватися».
Кореспондент зробив уточнення: «Але у держави є своя логіка в ухваленні цього закону. Цей крок дозволить, наприклад, забороняти капеланам цієї церкви відвідувати позиції українських військових на тій підставі, що вони представляють організацію, центр якої є держава, яка здійснює проти нас агресію. Держава намагається себе захистити».
Відповідь: «Хто у державі вирішив, що релігія пов’язана з країною-агресором? Як це називається? Тому що мова стосується Московського патріархату, чи тому, що затримали декількох священників цієї церкви, які порушили законодавство України?.. »
Тим часомархієпископ Української православної церкви у США Даниїл Памфільський розтлумачив, що УПЦ МП разом з парафіями та ієрархами належить називати РПЦ в Україні, а митрополит Онуфрій є ієрархом РПЦ.
У березні 2018 року Олександр Саган, провідний науковий працівник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, під час прес-конференції в прес-центрі «Главком» повідомив: «СБУ нарешті побачила проблему, яку ми, релігієзнавці, ще десять років тому почали бити на сполох щодо релігійного фактору на процес національної безпеки. Нещодавно один із її очільників сказав, що новим пріоритетом роботи спецслужб РФ в Україні є створення штучних міжконфесійних конфліктів в Україні на тлі інспірованих штучних міжнаціональних конфліктів. Саме на цьому напрямку будуть зосередженні основні зусилля супротивника найближчим часом».
На початку грудня 2018 року прес-служба СБУ повідомила, що Служба безпеки видала інформаційний буклет, присвячений використанню Росією релігійних структур Московського Патріархату в гібридій війні проти України. Назви представлених буклетів більш ніж промовисті: «Використання московського патріархату спецслужбами РФ для підготовки анексії Криму»; «Сприяння священиків московського патріархату терористичним організаціям на Донбасі»; «Інформаційно-пропагандистська діяльність функціонерів московського патріархату»; «Освячення» російської агресії на Донбасі представниками московського патріархату» .
Під час згаданого інтерв’ю «Главкому» кореспондент намагався з’ясувати: «… хіба ви не помічаєте діяльність народних депутатів Вадима Новинського чи Андрія Деркача, які публічно втручаються у справи церкви Московського патріархату? Вони теж представники держави».
Відповідь: «Вони підтримують церкву як її віряни, як приватні особи, а не як представники держави. Вони ж не ухвалили якісь державні акти, якими підтримують чи не підтримують цю церкву. Вони не втручалися у її справи як державники».
У цьому контексті доречно, на наш погляд, згадати кілька повідомлень ЗМІ.
«Про вагу Деркача у середовищі Російської православної церкви свідчить такий промовистий факт: у 2004 році він був єдиним політиком, який брав участь у чаюванні Володимира Путіна у митрополита Володимира, коли президент РФ відвідував Києво-Печерську лавру. У січні 2009 року Андрій Деркач був одним з небагатьох мирян – делегатів Помісного собору Російської православної церкви, яких допустили до участі у виборах патріарха РПЦ. Тоді обрали патріарха Кіріла – ідеолога «руского міра». Деркач активно лобіював обрання одіозного митрополита Онуфрія главою УПЦ МП, з яким його пов’язують давні дружні стосунки. Саме такий предстоятель потрібен і Москві, і Деркачу, який є противником будь-якої автокефалії УПЦ МП і виступає за тіснішу інтеграцію з Москвою» (http://nacburo.org/17066 – 6 січня 2016).
«У червні 2016 року Вадим Новинський після богослужіння в Свято-Троїцькому монастирі міста Корець напав на митрополита Олександра Драбинка, якого вважали «правою рукою» покійного митрополита Володимира, а ще прихильником максимальної віддаленості УПЦ МП від Москви. Проти Вадима Новинського навіть відкривали кримінальну справу за спробу зміни влади в УПЦ МП під час хвороби митрополита Володимира, коли намагалися ув’язнити Олександра Драбинка» (http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/119426/ – 10 січня 2018).
«Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко) розкрив деталі скандальної справи про втручання в життя церкви і тиск на нині покійного предстоятеля УПЦ МП відомим олігархом Вадимом Новинським. Нагадаємо, росіянин Новинський отримав український паспорт з рук президента Януковича, після чого став депутатом Верховної Ради» (https://glavcom.ua/news/starec-na-afoni-prosiv-novinskogo-ne-lizti-do-sprav-cerkvi-inakshe-bez-shtanov-ostanetsya-mitropolit-upc-mp-397089.html).
8 грудня 2016 року, озвучуючи представлення на зняття з Вадима Новинського депутатської недоторканності у справі про тиск на митрополита Володимира і викрадення Олксандра Драбинка, генпрокурор Юрій Луценко заявив: «Следствием установлено, что, начиная с сентября по декабрь 2013 года, Новинский с целью выполнить задание Януковича по осуществлению любыми средствами давления на Митрополита Киевского и всея Украины Владимира с целью ухода его на покой и избрания на его должность угодного Януковичу, а также выполняя незаконное поручение Януковича, который возложил на него ответственность за дальнейшее незаконное содержание Драбинко, предоставлял в телефонном режиме неоднократные указания Коряку о возможности или невозможности перемещения потерпевшего Драбинко с территории, где он содержался»(https://lb.ua/news/2018/07/30/404023_vadim_novinskiy_esli_raskol.html).
«Попытки Кремля принести «сакральные жертвы» перед Собором Украинской Поместной церкви сорвались. Но риски остаются. Сюжет с исчезновением митрополита УПЦ МП Могилев-Подольского и Шаргородского Агапита получил дальнейшее развитие. Вечером 14 декабря митрополит Агапит (Иван Бевцик ) был вывезен в неизвестном направлении из отеля «Подол-Плаза» депутатом ВР Вадимом Новинским и его охранниками. Сейчас он нашелся <…> Вадим Новинский и группа агентов ФСБ, залегендированных в Украине под охранников депутата, спешно организовали вывоз Агапита из гостиницы в Лавру» (https://politua.media/2018/12/15/50538/).
На думку Вадима Новинського, УПЦ Київського Патріархату є політичною організацією з релігійною назвою: «На моє глибоке переконання, це політична організація з релігійною назвою, можливо, якийсь підрозділ Адміністрації Президента. І під час її створення працювала політика на повний зріст. За безпосередньої участі керівників України і стався розкол. <…> У нас немає Московського патріархату – є Українська православна церква, канонічна церква України й українського народу, це факт. І іншого немає! <…> І те, що у нас зараз відбувається, – та ж братовбивча війна на сході України, – це наслідки того розколу, який відбувся в 1992 році»(http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/119426/).
У липні 2018 року на запитання Соні Кошкіної, шеф-редактор LB.ua, що буде, якщо все-таки помісну церкву очолить патріарх Філарет, Вадим Новинський відповів: «Он не Патриарх! Еще раз повторюсь, если каким-то образом будет легитимизован раскол, велика вероятность начала гражданской войны на религиозной почве. Во-вторых, на протяжении столетия единой церкви в Украине не будет. Это будет разделение на долгое-долгое время. И третье: страна имеет все шансы развалиться на части. Вот последствия этого дурного необдуманного шага, который предприняло руководство страны. Я считаю его антиукраинским»(https://lb.ua/news/2018/07/30/404023_vadim_novinskiy_esli_raskol.html)Н.
У січні 2019 року Президент України Петро Порошенко присвоїв Патріарху Київському Філарету (в миру Михайлу Денисенку) звання Героя України з врученням ордена Держави.
17 січня у Верховній Раді 229 парламентарів проголосували за закон, який дозволяє парафіям УПЦ МП переходити до нової церкви. Перед голосуванням Вадим Новинський підбіг до спікера Андрія Парубія з вимогою зняти проект з розгляду. У відповідь почув емоційне: «Відійди від мене, нечисть».
Ухвалений закон забороняє очільнику церковної парафії або монастиря відчужувати майно на перехідний період. Якщо громада проголосувала за вихід з конфесії, то настоятель повинен підкоритись або залишити свою посаду. Майно залишається у громади, а значить і пожертви парафіян. Тож зрозуміло, чому «смотрящіє» від РПЦ так переймаються долею нерухомості колишньої УПЦ МП.
Оскільки «державницьки налаштовані» депутати «Опоблоку» (серед них і Вадим Новинський) зареєстрували два проекти постанови про скасування закону про перехід церков УПЦ МП у нову українську церкву, голова ВР не може підписати закон, доки Рада не розгляне обидва проекти постанов.
Попри отримання довгоочікуваного Томосу, Україна передусім є секулярна держава, якій загрожує зовнішня агресія. Ворог (зовнішній і внутрішній) взяв на озброєння сумнівні релігійні догмати, брутальні вигадки, вдаючись до світських і церковних спекуляцій.
Замість післямови
24 січня 2019 року в інтерв’ю Укрінформу (https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2626006-egor-bozok-golova-sluzbi-zovnisnoi-rozvidki.html) голова Служби зовнішньої розвідки Єгор Божок заявив, що Російська православна церква на 99% контролюється спецслужбами Російської Федерації, а ті, які працюють у РПЦ за кордоном і у «Российском православном палестинском обществе», контролюються Службою зовнішньої розвідки РФ.
26 січня в урядовій газеті «Урядовий кур’єр» Міністерство культури України оприлюднило перелік релігійних організацій (об’єднань), яким необхідно внести зміни в назву і статут (положення), відповідно до нової редакції закону «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назв релігійних організацій.
Нагадаємо, що 20 грудня Верховна Рада проголосувала за проект закону №5309 згідно з яким Українська православна церква Московського патріархату має змінити назву і вказати свою приналежність до Росії.
І ще. Десять років тому в Австралії був опублікований указ, згідно якого мусульманам, які хочуть жити в Австралії за законами шаріату, доведеться залишити країну. «Якщо ви хочете жити в країні, де править шаріат, чи в теократичній державі, то тоді Австралія не для вас», – заявив міністр фінансів Австралії Пітер Костелло у своєму виступі на державному телебаченні. Міністр оборони Брендан Нельсон у зверненні до журналістів прокоментавав, що мусульмани, які не хочуть прийняти місцеві цінності, повинні забратися геть: «Іммігрантам, а не австралійцям, слід прилаштовуватись. Приймайте це або забирайтеся геть. Мені набридло чути, що наша країна повинна постійно перейматися з приводу того, чи не ображаємо ми якихось людей чи їхню культуру».
