На кінець грудня процес реформування успішно пройшли 323 друкованих видання в Україні.
Проте ця цифра, як запевняють експерти, не остаточна, а ті редакції, які в силу різних причин,
за три роки не встигли роздержавитися, матимуть шанс здобути бажану незалежність навіть після завершення реформи. Що для цього робити та як вижити в складних економічних умовах незалежним ЗМІ – обговорювали на пленумі правління Національної спілки журналістів України 20 грудня в Києві.
Голова Держкомтелерадіо Олег
Наливайко відзначає, що до кінця року кількість реформованих видань може зрости до 400.
– Постійно з регіонів отримуємо нові дані й цифра зростає, – розповідає Олег Наливайко. – Водночас приблизно в 7 відсотків видань влада й досі не ухвалила рішення щодо реформування газет. Що можна зробити в цій ситуації? Перш за все, раджу подавати заявку на отримання свідоцтва навіть без повного пакету документів – просто надіслати офіційного листа. Мінюст досить доброзичливо ставиться до таких ініціатив. Крім того, видання, які не змогли домовитися зі своїми засновниками, з нового року можуть «обнулитися» й подати відповідну заявку про перереєстрацію зі збереженням свого бренду.
Медіа-юристка, експертка ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко наголошує, що навіть після успішного роздержавлення чимало редакцій матимуть запитання та певні невирішені юридичні аспекти.
– Наша громадська організація готова надати правову допомогу журналістам у судах, а також редакціям для вирішення їхніх проблемних питань. Усі ці проекти реалізуємо спільно з НСЖУ, – відзначає пані Людмила. – І раджу не втрачати та не ігнорувати можливість протягом трьох місяців, що їх газети матимуть у новому році, впорядкувати всі необхідні документи й таки зберегти своє ЗМІ.
За останні два роки, наголошує секретар НСЖУ Костянтин Григоренко, Спілка спільно з міжнародними організаціями провела понад 20 семінарів-тренінгів у 18 областях України. Були охоплені майже всі регіональні засоби масової інформації, тим самим НСЖУ зробила великий внесок у процес роздержавлення комунальних і державних видань.
– Проте потрібно бути готовим, що деякі газети закінчують своє існування і не треба з цього робити трагедію. Мій прогноз – на перше січня приблизно третина видань закриються через фінансові проблеми та економічні труднощі в країні. Але реальну картину матимемо через два роки – після виборів, які відстрочать закриття, адже увіллють певні фінанси й підживлять регіональні ЗМІ, – розповідає Костянтин Григоренко.
З-поміж загроз, які можуть підірвати роботу редакцій, секретар НСЖУ виділяє дві основні: зростання вартості газетного паперу, яка нині перейшла 31 тисячу гривень за тонну, а також здирницьку політику Укрпошти, керівник якої своїми діями на ділі руйнує друковані видання в країні.
– Без державної програми з підтримки регіональних друкованих ЗМІ газетам просто не вижити. Є чудова ідея, яку започаткувала Львівська область – щодо спрямування фінансової допомоги реформованим виданням, виділивши на кожну редакцію по 50 тис. грн. Якщо уряд не може допомогти газетам, то це могли б зробити обласні адміністрації, – упевнений пан Григоренко. – Як варіант, держава могла б піти на певні поступки й викреслити в договорах на пільгову оренду приміщення пункт про заборону суборенди, що дало б змогу редакціям додатково заробляти гроші. Також варто укладати обов’язкові угоди на висвітлення діяльності влади, хоча б на 2–3 роки після роздержавлення. охоплені майже всі регіональні засоби масової інформації, тим самим НСЖУ зробила великий внесок у процес роздержавлення комунальних і державних видань.
– Проте потрібно бути готовим, що деякі газети закінчують своє існування і не треба з цього робити трагедію. Мій прогноз – на перше січня приблизно третина видань закриються через фінансові проблеми та економічні труднощі в країні. Але реальну картину матимемо через два роки – після виборів, які відстрочать закриття, адже увіллють певні фінанси й підживлять регіональні ЗМІ, – розповідає Костянтин Григоренко. З-поміж загроз, які можуть підірвати роботу редакцій, секретар НСЖУ виділяє дві основні: зростання вартості газетного паперу, яка нині перейшла 31 тисячу гривень за тонну, а також здирницьку політику Укрпошти, керівник якої своїми діями на ділі руйнує друковані видання в країні.
– Без державної програми з підтримки регіональних друкованих ЗМІ газетам просто не вижити. Є чудова ідея, яку започаткувала Львівська область – щодо спрямування фінансової допомоги реформованим виданням, виділивши на кожну редакцію по 50 тис. грн. Якщо уряд не може допомогти газетам, то це могли б зробити обласні адміністрації, – упевнений пан Григоренко. – Як варіант, держава могла б піти на певні поступки й викреслити в договорах на пільгову оренду приміщення пункт про заборону суборенди, що дало б змогу редакціям додатково заробляти гроші. Також варто укладати обов’язкові угоди на висвітлення діяльності влади, хоча б на 2–3 роки після роздержавлення. Правління НСЖУ пропонує:
1. Далі тримати на контролі ситуацію та надавати
юридичну допомогу редакціям, які не вклалися у
визначені терміни перереєстрації, або мають
питання щодо функціонування у
реформованому статусі.
2. Продовжувати лобіювати виділення цільової
одноразової фінансової допомоги
реформованим виданням – як на
національному рівні (державний бюджет), так і
на регіональному рівні (обласні програми).
3. Робочій групі при НСЖУ з питань
реформування комунальних ЗМІ до 1 лютого
2019 року визначити «ворогів реформування»,
чиновників, політиків, які перешкоджали
процесу роздержавлення ЗМІ. Робочій групі й
далі вести моніторинг стану й розвитку
реформованих друкованих ЗМІ.
4. Обласним організаціям НСЖУ провести
підсумкові засідання з порядком денним про
стан реформування комунальних і державних
ЗМІ в регіоні. Визначити редакції, які на момент
закінчення процесу реформування не отримали
в безоплатне користування майно та
приміщення на термін, визначений законом.
5. Внести пропозицію до Державного комітету
телебачення та радіомовлення України про
розробку Державної програми «Реформована
преса України».
6. Підготувати звернення до Генеральної
прокуратури України та Міністерства юстиції
України з пропозицією провести перевірку в
органах місцевого самоврядування та місцевих
органах державної влади, які в порушення
законодавства України видають та
розповсюджують так звані «інформаційні
бюлетені», які по своїй суті є друкованим
засобами масової інформації.