На Львівщині у Кохавинському монастирі презентували книгу Героя України Тараса Матвіїва. Книгу видали посмертно. Це – лірична збірка віршів воїна, про яку батьки дізналися вже після втрати сина.
Тарас Матвії загинув два роки тому на Сході України, рятуючи під час бою з сепаратистами свої побратимів.
Мама героя Валентина розповідає, коли отримала звістку про втрату сина, їй захотілося переглянути зелену папку у кімнаті. Там була лірика, про яку Валентина Матвіїв не здогадувалася.
“Ми знали, що він має чудові здібності, як насамперед журналіст і оратор, – каже Валентина Матвіїв. – Він писав чудові публіцистичні статті. Крім того, вів блог у Львівській мануфактурі новин. Завжди його статті там мали резонанс. Але, що він пише такі тонкі ліричні речі, ми не знали. Коли я почала листок за листком розглядати ці твори, у мене були змішані почуття: болю, радості і здивування. Ми не уявляли, що він пише прекрасні вірші”.
Батьки не одразу вирішили видавати записи Тараса. Але згодом серед паперів знайшли листок із мріями. Перемога у війні, український Крим і Донбас – була першою і заповітною. Продовжують втілювати її зараз товариші Тараса на фронті.
Батьки взялися за друге бажання і презентували збірку читачам.
“Там все: про кохання, про сенс життя, стосунки з Богом, про пошуки мети та любов до України, – розповідає мама Героя. – Там навіть є такі глобальні теми, яким має бути українець та патріот. Це неможливо збагнути, наскільки ця людина мала широчезне коло інтересів, думок, поглядів. Я думаю, що кожен, хто відкриє цю книжку для себе знайде саме те, що він шукає і відповіді на свої питання. Тому що Тарас був дуже різноплановим та багатогранним”.
Наразі вийшла перша частина записів Тараса Матвіїва. Втім батьки вже працюють над укладанням другої прозової частини, де будуть нариси, памфлети та публіцистичні тексти. У цих двох томах відображено усе його життя.
“Він був великим життєлюбом та оптимістом, – додає Валентина Матвіїв. – І справді він був Сином Божим, воїном-християнином. Це рідкість у наш час і я б хотіла це підкреслити. Коли він ішов на війну, попросив, щоб я написала 90 псалом своєю рукою. Так і загинув з ним, папірець був у його однострої. Тобто Тарас до кінця залишився з Господом. У своїх текстах він всюди уповає на Бога. Це хотів донести до людства, до своїх земляків, до українців”.
Раніше ми повідомляли, що у Львівській обласній бібліотеці для дітей відбулась презентація поетичної книжки Марії Людкевич «Крилата модрина».
