Першу частину серпневого звіту — про матеріли з ознаками замовності — читайте тут.
Баланс думок та повнота були стандартами, яких українські регіональні ЗМІ дотримувалися в серпні найгірше. За якість публікацій як друковані, так і онлайн-ЗМІ отримали приблизно однакові бали (10,1 та 10,2 із 12 можливих). Що ж до регіонів, то найкраща ситуація на Львівщині, найгірша — на Сумщині.
Стандарти, які порушуються найчастіше, та загальні оцінки майже не змінилися, якщо порівнювати з попереднім моніторингом, — у червні 2022-го. І повномасштабне вторгнення Росії не вплинуло на розподіл балів. І в січні баланс думок та повнота були найпроблемнішими.
Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який із 1 серпня по 7 серпня 2022 року провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження проводилось у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні / районі. Загалом на стандарти оцінили 1024 матеріали. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена: якщо газети з якихось причин не виходили, їх заміняли на регіональні сайти новин.
Газети
Загальна оцінка друкованих ЗМІ — 10,1. Такий саме результат газети отримали й у червні 2022-го.
Баланс думок (1,1 із 2 балів максимум) — цей стандарт отримав найнижчі оцінки. Найгірший результат у видань Сумщини — 0,3.
Експерти з регіону повідомили, що така ситуація з недотриманням стандарту балансу думок традиційна. Вкрай низькими були показники в газет «Ворскла» та «Білопільщина» (0 та 0,06 відповідно). Найвищий у газеті «Перемога» — 0,75, оцінка якої краща порівняно з попереднім моніторингом.
Не всі видання відображали весь спектр думок у публікаціях, що й вплинуло на оцінку. Але окрім цього на ситуацію впливала й практика деяких газет розміщувати на одній шпальті й немарковану рекламу, і привітання, і офіційні повідомлення, і журналістські матеріали.
Таку ситуацію зауважили експерти, які моніторили видання Полтавщини. Газета «Зоря Полтавщини» не використовувала належне маркування, яке б дозволило чітко відмежувати рекламний та редакційний контент. Повідомлення компаній без відповідних плашок можуть цілком сприйматися як журналістські матеріали. Але ж малоймовірно, що вони відповідали професійним журналістським стандартам, а надто відображали всю палітру думок із теми.
Повнота (1,6 балів) — найгірша ситуація з його дотриманням на сайтах Сумщини (1,2) та Житомирщини (1,4).
У деяких регіонах стандарт повноти порушувався через публікацію матеріалів із ознаками замовності. Наприклад, у виданні «Лубенщина» (Полтавщина) в одному з текстів ідеться про асфальтування території біля магазину. У самому тексті — позитивні відгуки про магазин, про водіїв та майстрів, але ширшого контексту немає. Фактично текст написалаи, щоби похвалити два підприємства і прорекламувати їх: «Мережа “Хвилинка”, здійснюючи асфальтування території, а отже, і її благоустрій, працює і для людей, і для себе»; «водії Олексій Пилипенко, Юрій Іващенко на автомобілях КамАЗ і КрАЗ своєчасно доставили необхідну кількість якісного асфальтобетону. За його температурою, фракційністю та складом уважно слідкують на асфальтовому заводі, який є виробничим підрозділом підприємства».
Відокремлення фактів та коментарів, достовірність — 1,7.
На Хмельниччині проблеми з достовірністю виникали через те, що видання нечітко посилалися на джерела, наприклад, «повідомили в пресслужбі організації», «як зазначили урядовці» тощо. На Полтавщині газета «Зоря Полтавщини» опублікувала в одному номері значну кількість порад, більшість взагалі без посилань на джерела.
Відокремлення фактів від коментарів порушувалося здебільшого через те, що видання вдавалися до публіцистичного викладу матеріалів навіть в інформаційних жанрах. Також ситуацію погіршувало розміщення матеріалів з ознаками замовності або ж висвітлення політичного протистояння. Львівські експерти знайшли приклади порушення стандарту у виданні «Високий замок» у публікаціях, що описували скандал із висловлюваннями Василя Базіва, фотосесію Олени Зеленської, протистояння вірян московської церкви в Україні та репортаж із подорожі на озеро, яка стала можливою завдяки туристичній фірмі.
Найкраще друковані видання дотримувалися стандартів відсутності мови ворожнечі — 2, доступності — 2.
