Наголос

Вічна пам’ять

Благословенний Словом і Любов”ю Всевишнього
Приголомшлива звістка тривожного воєнного понеділка потрясла наші серця та уми – на 68 році життя нещадна хвороба забрала в захмарну далечінь Богдана Михайловича Пісного. Усміхнено
дивлячись на кожного з нас із такої омріяної тисячасторінкової поетичної збірки “Вибране”, автор 13-ти книг пророче зізнавався:
” Я хочу слід залишити в житті,
Та не палаци пишні збудувати,
А щоб мене, в далекім майбутті,
Могли потомки, іноді згадати”.
Це “далеке майбуття” так передчасно зупинило творчий лет людини, яка своїм дороговказом обрала любов, віру, надію, служіння Божим і людським потребам. Все своє життя Богдан Михайлович був незламним духом, всіма своїми морально-духовними силами працював для розвою української культури, журналістики, науки, державності. Будучи депутатом Львівської обласної ради, керівником правоохоронних органів, директором вищої наукової школи, він останніми роками своїм покликанням обрав і поетичну музу. У творчому доробку поета вірші, які стали загальоноукраїнськими шлягерами. Від розчуленого серця членів Львівської спілки журналістів, колег, друзів висловлюємо глибокі співчуття дружині, дітям, родині. Просимо Господа Бога прийняти душу Богдана у царство своє. Прощавай високодостойний друже. Світла пам”ять.