Як голова Наглядової ради представляю перший склад одного керівних органів
створеного в 2017 році суспільного мовника. Ми перші і нам було надзвичайно важко,
як і всім першопрохідцям. Закон про Суспільне мовлення ми виконували на практиці і
тепер знаємо багато нюансів: що працює і як, а що не працює. Одне з основних
завдань, яке ми виконували, це робити все можливе, щоб новостворений суспільний
мовник працював в інтересах суспільства, не озираючись на політичні інтереси.
Першим документом, який ухвалила Наглядова рада, була Місія Суспільного:
«Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану
інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля
зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності,
української мови та культури, особистості та українського народу».
Відповідно до закону Наглядова рада не має права втручатися в поточну господарську
та редакційну діяльність. Але ми стежили, щоб весь контент, який виробляє мовник,
відповідав місії і був якісним. На інфографіці (дод.1) перелічені стратегічні документи,
які ми ухвалювали, яких не було на державних мовниках. Тому нашим наступникам
буде вже легше. Важливе уточнення жодного року Суспільний мовний не мав повного
фінансування, цього року, приміром – всього 57%.
Каденція першого складу завершується у січні 2021 року, наразі триває процес
переобрання членів НР. На початку каденції було 17 членів НР (9 від громадськості, 8
від парламентських фракцій і груп. Ми провели 48 засідань і жодного разу не був
зірваний кворум. Зараз у НР 13 членів, ми стабільно працюємо. Оновлений склад НР
буде проводити конкурс на наступного голову правління, повноваження якого
спливають у травні 2021 року і кількох членів правління, повноваження яких
спливають у середині травня 2021 року.
Реформа триває. На жаль, не всі в Україні розуміють значення суспільного мовлення
для демократичної держави, постійно порівнюючи нас з комерційними мовниками.
Багато таких і у владі. Але ми продовжуємо працювати: новини на Суспільному –
найякісніші, новинний сайт «Суспільне медіа» став лідером з дотримання
журналістських стандартів, «UA: Перший» продемонстрував загальне покращення
виробництва якісного та незалежного контенту (звіт медіа дослідження, проведеного
на замовлення «Дойче веллє» та BBC Media Action). Частка теленовин зросла на 35%.
Нагадаю, що Суспільний мовник наразі – це загальнонаціональні телеканали
«UA:Перший», «UA:Культура», «UA:Крим», загальнонаціональні радіоканали
«Українського радіо»: «Перший», «Промінь», «Культура», 23 регіональні телерадіо
канали, радіо ансамблі, оркестри та хори «Українського радіо», сайт «Суспільне
медіа», кілька діджитал-платформ (UA:Спорт, UA:Казки та інші). Це майже 4500
працівників.
Про успішність/дієвість/правильність обраного шляху трансформації Суспільного
свідчать в першу чергу цифри. Аудиторія «UA: Першого» зросла на 20%, а сумарна
відвідуваність сайту новин, який забезпечує інформування всіх мешканців регіонів про
те, що відбувається в країні – сягнуло 3 мільйонів унікальних користувачів.
Компанія створює конкурентні умови для своїх працівників та надає можливості
зростання кожному журналісту, який має бажання розвиватись та будувати незалежний
український медіапростір: команда Рівного тепер робить одні з найкращих
документальних розслідувань в країні, команда з Житомира – стала основою для
міжрегіонального ранкового шоу, незабаром національна команда документалістів
поповниться фахівцями з регіонів. Заробітна плата на філіях зросла вдвічі. Ми за ці
роки практично розрахувалися з боргами ще державного мовника, а це практично 320
млн грн..
Найбільш амбітне бажання Суспільного – мати вплив на локальні медіа – надавати
можливості розвитку для молодих та талановитих продакшн команд. Цього року такі
команди пройшли пітчинг ідей конкурсу зі «Створюй з Суспільним» 133 проєкти.
(минулоріч команд, які пройшли пітчинг ідей, було 70).
Наразі на етапі розробки маректингова стратегія Суспільного мовника. Цей документ
деталізує напрям розвитку філій в рамках Концепції регіонального мовлення:
вибудовувати спроможне та якісне регіональне мовлення з акцентом на інформаційну
складову 24 години на добу. А це – величезні інвестиції в першу чергу в технічний
розвиток філій – сотні тисяч капітальних видатків. Тож, захистити та розвинути
регіональне мовлення країни можливо, лише відстоюючи право Суспільного на
відповідне до закону фінансування, щоб мати змогу збільшити витрати на виробництво
і на переоснащення.
Місцеві вибори стали дзеркалом реального стану регіональної журналістики.
Регіональні філії Суспільного пройшли виборчу кампанію гідно. Завдяки чому це
сталось?
- впродовж реформи пріоритетним завданням суспільного мовника було забезпечення
та впровадження єдиних вимог до контенту – сталої редакційної політики.
Інформаційне мовлення на всіх платформах в усіх регіонах країни керується єдиними
базовими затвердженими стандартами. - забезпечення редакційної незалежності регіональних філій від впливу місцевих
олігархів та бізнес-еліт – журналісти Суспільного розділяють місію служіння і свідомі
того, як саме їхня робота впливає на життя в регіоні.
Прошу членів НСЖУ більш активно підтримувати таку важливу для України медіа
реформу.
З пов. Світлана Остапа
