Міжнародні експерти Ради Європи, які взяли участь у двох онлайн-обговореннях щодо законопроекту №2693-д “Про медіа”, поданого у Верховну Раду, не радять Україні запроваджувати регулювання онлайн-медіа. А формування Нацради з питань телебачення і радіомовлення визнають надзвичайно політизованим. Національна спілка журналістів України (НСЖУ) подає аргументи авторитетних експертів Жана-Франсуа Фурнемона з Бельгії та Кріштіни Розгоній з Угорщини за перекладом з англійської видань “Гордон” та “Українські новини”.
Держави Європейського союзу не регулюють контенту онлайн-медіа. Про це експерт Ради Європи Жан-Франсуа Фурнемон заявив 8 липня під час онлайн-дискусії “Проект закону “Про медіа” 2693-д: обговорення регулювання онлайн-медіа та платформ спільного доступу до інформації та відео”.
“Не є звичайною практикою в Європі включення онлайн-медіа у сферу регулювання, якій підлягають аудіовізуальні медіа. Я б не радив так робити. Якщо ж це сталося, то регуляцію потрібно обмежити самим мінімумом. Проста реєстрація – щоб знати, хто стоїть за ресурсом, на випадок незаконної активності”, – сказав бельгійський фахівець.
У жодному регулятивному документі ЄС не згадують онлайн-ЗМІ, додав Фурнемон. “Звичайно не повинно бути подальших зобов’язань по контенту, які б нав’язувалися онлайн-медіа, оскільки це не є європейською практикою і це виходить за рамки AVMS – директиви, яка стосується лише аудіовізуальних медіа”, – підкреслив експерт.
Жан-Франсуа Фурнемон, фото – regulation.be
Характеризуючи законопроект “Про медіа”, він підкреслив, що багато формулювань у ньому носять незрозумілий і нечіткий характер й повинні бути уточнені чи перероблені.
Зокрема, це стосується питань санкцій щодо медіа, вимог до їх власності (врахувати роботу партійної, профспілкової та іншої преси, що належить будь-яким асоціаціям та об’єднанням), питань реєстрації та ліцензування.
На його думку, із законопроекту повинні бути видалені параграфи, що стосуються висвітлення тем, пов’язаних з діячами комуністичного і націонал-соціалістичного режимів.
Також він підкреслив, що законопроект в першу чергу повинен бути спрямований на захист права медіа на самовираження, а не концентруватися на санкціях проти преси.
Консультант Ради Європи Кріштіна Розгоній рекомендує Україні відкласти впровадження регулювання інтернет-ЗМІ й зачекати, поки ЄС розробить і протестує рішення в цій сфері.
Про це вона заявила в ході онлайн-дискусії “Проект закону “Про медіа” 2693-д: Обговорення правового статусу національного регулятора та співрегулювання”, яка відбулася 10 липня.
Консультант підкреслила, що в Європі лише дві країни прийняли законодавство, що регулюють онлайн-медіа і, зокрема, використання мови ненависті в цій сфері.
Кріштіна Розгоній, фото – osce.org
Але в Німеччині Закон, який набув чинності у 2019 році, зараз знаходиться в процесі перегляду.
А у Франції окремий закон, який надає регулятору обмежувальні і заборонні повноваження щодо онлайн-медіа та їх контенту, визнаний місцевим Конституційним Судом неконституційним.
“Цей закон був визнаний неконституційним Конституційним судом Франції. А Єврокомісія попередила Францію, що він суперечить європейським нормам”, – підкреслила Розгоній.
Вона додала, що Єврокомісія щойно анонсувала публічні дискусії навколо прийняття “цифрового акту” (Digital Single Act), який повинен врегулювати сферу надання онлайн-послуг, в тому числі і надання інформації.
Консультант Ради Європи закликала Україну почекати з впровадженням регулювання онлайн-медіа, щоб мати можливість зважені це рішення і застосувати європейські практики в даній сфері, коли вони будуть розроблені і перевірені на практиці.
“Сфера регулювання онлайн-медіа та онлайн-платформ небезпечна зараз, і я безперечно рекомендую і пропоную спробувати уникнути пасток в цій сфері, і спробувати почекати, щоб побачити, які рішення і які кращі практики виникають прямо зараз. І бути дуже обережним під час розширенні регулювання медіа”, – резюмувала Розгоній.
Також консультант Ради Європи Жан-Франсуа Фурнемон вважає, що прописана в законопроекті “Про медіа” процедура призначення членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яким пропонується передати повноваження з регулювання всіх ЗМІ, надто політизована.
фото – medienportal.univie.ac.at
Про це він також повідомив в ході онлайн-дискусії “Проект закону “Про медіа” 2693-д: Обговорення правового статусу національного регулятора та співрегулювання”.
Фурнемон підкреслив, що незалежність Нацради повинна ретельно захищатися цим законом.
“В умовах призначення, звичайно, присутній деякий захист (незалежності Нацради – ред.) І детальна процедура, що ми вітаємо, але призначення все ще залишається дуже політичним. 8 членів Нацради призначаються двома різними політичними органами. І я рекомендую схвалити будь-які заходи по залученню ГО (громадських організацій – ред.), академічних кіл в процес призначення 8 членів Нацради”, – сказав експерт.
Він додав, що необхідно також вжити заходів щодо обмеження політичного впливу на кандидатів в члени ради, чого поки немає в поточній редакції законопроекту.
Фурнемон також виступає за максимальну фінансову незалежність Нацради і посилення небюджетної сфери його фінансування, такий як, наприклад, плата за ліцензії.
Говорячи про термінологію закону, експерт підкреслив, що в законі слід уникати визначення “державний контроль”, кажучи про повноваження Нацради з регулювання медіасфери.
фото – unesco.org
“Регулятор повинен підтримувати свободу вираження думок, але точно не впроваджувати державний контроль у сфері медіа”, – зазначив Фурнемон.
Обидві дискусії організовано Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики у співпраці з Проектом “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні” та ГО “Платформа прав людини” за фінансової підтримки Counterpart Int.
Раніше Національна спілка журналістів України виступила з вимогою зняти з розгляду Ради законопроект “Про медіа” через системні загрози свободі слова.
“Проект закону “Про медіа” – це не закон для захисту медіа. Це не про посилення захисту, не про права журналістів, не про державні гарантії незалежності медіа (в тому числі економічної незалежності!), не про відповідальність посадовців і політиків за тиск на журналістів. Це законопроект про захист влади від журналістів, про санкції, про контроль за поширенням інформації і думки”, – говорилося в заяві найбільної журналістської організації України.
Також проти законопроекту виступили українські журналісти, які підписали колективне звернення до Президента та парламенту.
“Нечітко сформульовані в законопроєкті вимоги до медіа, за висновками експертів, надають органам державної влади повноваження щодо “встановлення правди”. Немає сумнівів, що такі повноваження буде використано для контролю за висловленням політичних думок, критики політичних сил, політиків, посадових осіб. Але за міжнародними угодами висловлення суперечливих думок, за умови відсутності закликів до насильства або дискримінації, не має підлягати обмеженню.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, повноваження якої пропонують розширити аж так, що вони, очевидно, виходитимуть за межі, визначені Конституцією України, залишиться політичним органом, добір кандидатур до якого стане ще більш довільним.
Законопроект передбачає можливість блокування будь-кого в Інтернеті, навіть якщо це не засіб масової інформації і тому фактично не підпадає під компетенцію Нацради, а також можливість скасування реєстрації медіа на підставі дуже широко сформульованих причин, що може призвести до заборони всього змісту ЗМІ протягом невизначеного часу. На думку експертів, це є непропорційним заходом обмеження права на свободу вираження, який можуть використовувати як інструмент цензури”, – йдеться у зверненні.
