Після деякого затишшя знову вибухнув прихований і відвертий зловісний
наступ на Богом дану українську мову. Сваволець М. Бужанський під
фальшивою маскою «слуги народу» та «борець» з опозиційної платформи «за
щасливе життя» регіоналів Лукаш, Януковича, Портнова та інших
«правдоборців» О. Волошин безпардонно зажадали, щоби у Верховній Раді
України панувала російська мова як державна, а також функціонували мови
інших національних меншин.
Ще один так званий «слуга народу» О.Ткаченко розгорнув бурхливу
аморальну діяльність проти гуманістичного, справедливого Закону «Про
забезпечення функціонування української мови як державної». Мовляв, Закон
забороняє міжособистісне спілкування російською мовою, не гарантує
вивчення рідної мови дітям національних меншин. Насправді, це – суцільна
аморальна маніпуляція, щоби не сказати – лукава брехня.
В Україні створені всі умови для вивчення мов національних меншин,
розвитку їхніх національних культур. Але «охорона і розвиток регіональних
мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності
вивчати їх», – наголошено у Європейській хартії регіональних мов або мов
меншин. Цю найголовнішу вимогу мовної Хартії повністю ігнорують
промосковські «освічені» запроданці. «Інтелектуалам»-яничарам нагадую: з
правдивої історії відомо, що уже було 480 агресивних антиукраїнських
циркулярів, указів, постанов, рішень, розпоряджень тощо. Новітні блудники
Бужанський, Волошин, Ткаченко, сучасні Валуєви, Богговути, Сталіни,
Суслови, Щербицькі, Балицькі, Бойки, Дубінські, Королевські, Медведчуки,
Мураєви, Новінські, Рабіновичі, Червоненки, Шарії та інші на догоду
кремлівським рашистам хочуть виплодити 481 злочинний антиукраїнський акт,
спрямований на знищення української мови і культури – фундаментальної
основи незалежної, демократичної, соціальної, соборної української України,
щоби максимально допомогти російським агресорам запроторити Україну в
отруйне московське ложе. Жадібність до збагачення вбила нюх і блудники не
відчувають, що путінсько-кремлівські срібняки на весь світ пахнуть невинною
кров’ю українськомовних і російськомовних патріотів – захисників
національної сутності України.
Видатний російський письменник Костянтин Паустовський щиросердно
висловися так: «Справжня любов до своєї країни неможлива без любові до
своєї мови. Людина, байдужа до своєї мови – ДИКУН. Вона шкідлива за своєю
суттю, тому, що її байдужість до мови пояснюється повним збайдужінням до
минулого, сьогодення і майбутнього свого народу».
Отже, скільки у законодавчій, виконавчій і судовій владах та інших державних і
громадських інституціях, за висловом Костянтина Паустовського, є дикунів? І
що з ними робити?! Хто може відповісти? Може Ви, шановний пане
Президенте України, хоч не маєте часу стратегічно мислити, але таки разом з
головою Верховної Ради Дмитром Разумковим спонукаєте здійснити перепис
блудників (К.Паустовський – дикунів!) і посприяєте, щоби вони вилікувалися і
не продавали Україну російським загарбникам?!
Разом зупинімо промосковський реваншизм в Україні!
Василь Лизанчук
Заслужений професор Львівського
національного університету імені Івана Франка,
лавреат премії імені В’ячеслава Чорновола
в галузі журналістики і публіцистики
