«Армійська паска» — не просто випічка, а радість, що асоціюється зі святом і домом

У стінах Львівського будинку офіцерів 7 квітня панувала особлива атмосфера — тепла, затишку і вдячності. Саме тут відбувався майстер-клас із випікання великодніх пасок під назвою «Армійська паска», присвячений українським захисникам

Замість звичних урочистостей — борошно на долонях, тісто, що підростає, і щирі розмови. Професіонали із Львівського професійного коледжу ресторанного бізнесу та хлопці й дівчата, які ще вчора тримали зброю у руках, об’єдналися, щоб власноруч приготувати паски для військових, які зустрічають Великдень далеко від дому. Свято розпочалося з молитви від настоятеля Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отця Тараса.

Замішували тісто Марія Мазуркевич та Наталя Матківська з коледжу ресторанного бізнесу. Майстрині розповідали такі таємниці на майстер-класі, що, зізнаюся, про деякі я почула вперше. Та, мабуть, найголовнішим з усіх секретів є той, що приступати до випікання треба не лише з молитвою, а й з добрими і позитивними думками. І ще не можна попередньо сваритися ні з ким. Ну, а якщо посварилися, то обов’язково треба помиритися.

Поки вимішували тісто, про те, як святкують Великдень у різних регіонах України гостям розповіла співробітниця Будинку офіцерів Оксана Козинкевич.

На запрошення майстринь, хто би хотів допомогти, бо у пані Марії вже почали терпнути руки від втоми, зголосився воїн Олександр з Чернігова, який, як зʼясувалося, є військовим кухарем на фронті. За його словами, для нього мало місця «розгулятися» у тій невеликій мисочці з тістом, адже йому доводиться готувати іноді на 300 осіб — а це 50-літровий баняк першої страви і стільки ж каші чи макаронів. «Найбільше мене дивує те, що наші захисники, попри те, що добрі і сміливі воїни, не вміють готувати, — розповів пан Олександр. — Найбільше, що можуть, — підсмажити яйце. А все решта для них — вища математика».

Викладати тісто у форми попросилися дівчата. Пасочки у цей час підростали, як на дріжджах (бо вони і справді на дріжджах).

Ще одна майстриня — пані Галина за цей час провела майстер-клас з розмальовування пряників. Тут вже кожен гість мав змогу не лише навчитися цієї майстерності, а й продемонструвати свої художні здібності.

Учасники заходу працювали як одна велика родина. У повітрі витав аромат ванілі й свіжої випічки — той самий, що асоціюється зі святом і домом.

За словами полковника запасу Олександра Поронюка, головна ідея «Армійської паски» — не просто випічка, а знак підтримки. Кожен виріб тут має особливий сенс, адже створений із думкою про тих, хто щодня ризикує життям заради країни.

Для багатьох це був перший досвід випікання паски, але саме це додавало події щирості. «Армійська паска» стала не лише кулінарним майстер-класом, а й проявом єдності громади. І поки у печах рум’янилися паски, у серцях учасників народжувалося відчуття, що навіть маленькі вчинки можуть мати велике значення. Бо інколи найважливіше — це тепло, яке ми передаємо одне одному.