ЛЬВІВЩИНА МЕДІЙНА
КРІЗЬ РОКИ І ДОЛІ. Львівська журналістика у фактах,
коментарях, світлинах… – під такою назвою у рік 60-ти ліття
Національної спілки журналістів України вийшла книга Львівської
обласної організації. Її окремі сторінки та розділи перегортає
упорядник видання Ярослав Фейло.
Знане у Львові та Україні видавництво ПАІС напередодні 26-го
книжкового Форуму зробило подарунок львівським медійникам –
першим накладом у 300 примірників розлетілась по редакціях,
бібліотеках, науково-навчальних закладах Книга для тих, хто вірить у
силу правдивого Слова. Бо, як поетично зауважив один з її авторів –
Богдан Пісний,
Найпотужніша зброя – це слово правдиве,
Що брехні не боїться, об’єктивність несе,
Заспокоює душу, робить серце щасливе,
Тільки правда від краху наше людство спасе.
У спілчанському виданні « Крізь роки і долі» розповідається про
малознані сторінки Львівської школи журналістики, її історичні
витоки, трансформації у часи становлення незалежності України,
утвердження свободи слова. Її автори, розкриваючи медійну
діяльність однієї з найбільших творчих організацій Львівщини,
показують перші висліди роздержавлення-реформування районних
часописів, нинішній розвій електронних ЗМІ краю, ілюструють
приклади, як щоденною працею твориться «історія сучасності»,
згадують колег, які до останнього удару серця залишались діяльними
на вітчизняній інформаційній ниві, дають засадничі уроки фахової
майстерності.
У передньому слові «Львів – місто перших в Україні газет і
журналів» декан факультету журналістики Львівського національного
університету ім. І.Франка, доктор історичних наук Іван Крупський
наголошує, що саме у Львові 9 липня 1749 року вийшов перший
одноденний листок польською мовою «Кур’єр Львівський», а згодом і
перша «Львівська газета» французькою та українською – «Зоря
Галицька». Львів, ставши містом перших в Україні газет і журналів,
здобув також першість у заснуванні українськомовної періодики, що
започаткувала нашу національну пресу.
Поєднуючи історичні витоки із сьогоденням, голова обласної
організації Спілки Ярослав Климович з гордістю константує, що офіс
Спілки, яка налічує близько тисячі журналістів з різноманітних медіа
Львівщини, понад 40 років нагадує живий організм, де щоденно
кипить творча робота.
Із спогадів очевидців відкриваємо малознані сторінки
журналістської творчості професора Володимира Здоровеги, який у
1990 році ( коли ще існував СРСР) на 6-му з’їзді журналістів України
закликав колег до відокремлення від Всесоюзної організації і
утворення Національної спілки, професійні вершини всесвітньо-
відомого фотомитця Василя Пилип’юка, телевізійного батька
української естради Мирослава Скочиляса, засновника журналістики
Самбірщини, політв’язня Івана Филипчака, довголітнього керівника
Львівської держтелерадікомпанії Бориса Шайдецького,
непересічного тележурналіста та газетяра Бориса Козловського…
Про перші уроки становлення незалежної української преси
діляться думками керівники видань «За вільну Україну», «Молода
Галичина», «Високий Замок», «Універсум», «Наша спадщина», «РІА-
ЛЬВІВ»…
Структуру сучасного телерадіопростору області, діяльність її 66-ти
телерадіоорганізацій аналізує представник Національної ради
України з питань телебачення та радіомовлення у Львівській області
Петро Цеголко. Крізь призму практики його міркування доповнюють
директор ТРК «Перший Західний» Ольга Цап, головний редактор
радіо «Незалежність» Соломія Чудик, директор радіо «Львівська
хвиля» Віктор Іваницький, ветеран Львівського обласного радіо
Зиновій Суходуб. Інформаційні інтернет-портали Львова представляє
член секретаріату ЛОО НСЖУ Андрій Болкун. Повчальною для
політиків, державних діячів України є стаття заслуженого журналіста
України, ветерана Львівської ОДТРК Василя Глинчака як знищували
один з найбільших осередків національної культури – Львівське
телебачення. Вас не залишать байдужим публіцистичні нотатки
власкора «Голосу України» у Львівській області, офіцера сектору «А»
Богдана Кушніра про теперішню російсько-українську війну.
Розділ «Літописці» розкриває грані творчого таланту знаних в
Україні журналістів, письменників – Миколи Петренка, Павла
Лехновського, Йосипа Фиштика, Володимира Саквука, Володимира
Дідули та багатьох інших.
Сьогодні на Львівщині щотижнево виходить до трьох десятків
місцевих періодичних видань. Провівши реформування, вони стали
виразниками надій і прагнень місцевих мешканців, реальним
втіленням засад демократії та утвердження свободи слова. Про
шляхи становлення, трансформації, стан інформаційної сфери області
у нововиданій книзі розповідають керівники районних газет.
З напутнім словом до журналістів звертається їх колега-ветеран,
заслужений професор Львівського національного університету ім.
Івана Франка, доктор філологічних наук Василь Лизанчук : « Нині
найважливішим,нагальним завданням журналістів в Україні є
формування у людей державницького мислення як мислення
національно-морального, демократичного, патріотично-
громадянського, відповідального за особисту долю, долю родини,
України».
У книзі «Крізь роки і долі» використано близько 200 світлин знаних
львівських фотомитців – Володимира Саквука, лауреата міжнародних
конкурсів фотомистецтва, та Йосипа Марухняка, лауреата обласної
журналістської премії ім. В.Чорновола, а також фотографії з архівів
редакцій.
Ярослав Фейло,
заступник голови ЛОО НСЖУ, упорядник книги
