Адвокати бізнесменів і посадовців звертаються до Комісії з журналістської етики, щоб використати згодом її рішення в суді і покарати журналістів.
– Кількість скарг від адвокатів публічних осіб до Комісії з журналістської етики збільшилася. Ми бачимо спроби довести наявність порушення журналістами етичного кодексу, щоб використати це в суді. Ця мета не має нічого спільного з саморегулюванням медіа, яке спрямоване на добровільне дотримання правил, а не на покарання, – зазначила перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ, виступаючи на засіданні круглого столу «Саморегулювання в медіа: що потрібно зробити, щоби воно стало цінністю для медіа?».
Організатором заходу виступила Комісія з журналістської етики.
Медіаюристка Оксана Максименюк (Інститут розвитку регіональної преси) підтверджує наявність проблеми:
– Для того, щоб адвокат отримав велику суму гонорару, він пише на сорок сім аркушів позовні вимоги, які просто нічим не обґрунтовуються. Коли журналісти бачать позов на 500 000 моральної шкоди і на 200 000 відшкодування адвокатських послуг, – зрозуміло, це не створює нормальної атмосфери для їхньої роботи. Журналісти мають розуміти, що їхня відповідальність виникає з того моменту, як вони публікують матеріал, де є неперевірена, недостовірна інформація.
Звернутися до Комісії з журналістської етики можуть будь-які споживачі інформації – фізичні та юридичні особи.
Член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін пояснює: кількість скарг від адвокатів збільшилася, тому що в законі «Про державну підтримку медіа і соціальний захист журналістів» з’явилася норма про обов’язок журналіста дотримуватись кодексу професійної етики. Цю норму пропонували представники Комісії з журналістської етики, але тепер нею користуються адвокати, намагаючись обґрунтувати розмір моральної шкоди.
