Шість з них вчинила Росія.
У вересні нинішнього року в Україні було скоєно 14 злочинів проти свободи слова в Україні. Шість злочинів проти медіа і журналістів у минулому місяці вчинила Росія. Такі дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».
Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія, — обстріли журналістів, юридичний тиск, знищення офісу медіа та кібератаки.
Водночас ІМІ зафіксував вісім порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання журналістській діяльності, обмеження доступу до інформації, погрози та кібератаки.
У вересні на фронті під Курдюмівкою (Донецька область) загинув фотограф Володимир Миронюк. Це 67-й медійник, який став жертвою російської агресії в Україні. Володимир — українець, але жив у США і мав американське громадянство. Він був учасником бойових дій, одночасно працюючи як фотограф.
На Донеччині під обстріл потрапила знімальна група Радіо Свобода в складі репортерки Євгенії Китаївої, операторки Анни Кудрявцевої та водія Володимира Явнюка. Внаслідок обстрілу було пошкоджене авто. Знімальна група не постраждала.
У Запорізькій області росіяни дроном-камікадзе атакували знімальну групу шведського телеканалу TV4. Під час нападу було знищено автомобіль, у якому вони їхали, та знімальне обладнання. Репортер Йохан Фредрікссон і фотограф Даніель Здолсек вийшли зі свого автомобіля, щоб зняти, коли в нього влучив дрон. Журналісти не зазнали травм. Проте під час атаки незначні поранення отримав їхній місцевий продюсер Олександр Павлов, а також двоє українських поліцейських, які супроводжували команду TV4 на місце події.
У вересні стало відомо, що в Чернігові внаслідок серпневого удару російської ракети в приміщення обласного музично-драматичного театру імені Шевченка 19 серпня було зруйновано офіс онлайн-видання «Челайн». Редактор видання Павло Солодовник розповів, що редакція залишилася без приміщення. Від удару ракети вибуховою хвилею повибивало вікна та двері, обвалилися частини стелі та стін. Було знищено чи пошкоджено журналістське обладнання — ноутбуки, комп’ютери, камери та мікрофони. На щастя, в момент обстрілу нікого зі співробітників в офісі не було, тому з них ніхто не постраждав.
Юридичний тиск із боку Росії зафіксовано щодо української телеведучої Марії Єфросиніної, яку московський суд заочно засудив до семи років колонії в справі про поширення військових фейків за мотивами політичної ненависті. Суд також заборонив українській журналістці адмініструвати сторінки в інтернеті протягом трьох років. .
Одного з керівників кримськотатарського телеканалу ATR Айдера Муждабаєва російський суд засудив до шести років позбавлення волі за «публічні заклики до тероризму» і теж заборонив йому адмініструвати сайти на чотири роки.
Серед восьми порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України, — перешкоджання журналістській діяльності, обмеження доступу до публічної інформації, погрози та кібератаки.
Погрози отримали у вересні незалежний антикорупційний центр NGL.media та Інститут масової інформації. Обидва медіа отримали погрози на електронну пошту.
Так, у листі до редакції NGL.media автор писав, що йому відомі адреси журналістів, та погрожував фізичною розправою. Виконавча директорка центру Олександра Губицька розповіла, що погрози пов’язують з матеріалом «Велика втеча», який був опублікований 14 вересня 2023 року. Журналісти NGL.media ідентифікували 2248 чоловіків, які втекли з країни завдяки системі «Шлях», і тих, хто їм допомагав. Саме після виходу цього матеріалу вони й отримали погрози.
ІМІ отримав листа про мінування Укрінформу, де разом з «Детектором медіа» презентував проєкт «Мапа рекомендованих медіа» (перелік якісних журналістських проєктів з усіх регіонів України). У листі-погрозі анонім написав таке: «Дві бомби уповільненої дії знаходяться в Національному інформаційному агентстві України – Укрінформ». Була вказана точна адреса інформаційного агентства.
У вересні експерти ІМІ зафіксували три випадки перешкоджання законній журналістській діяльності. Зафіксовано їх у Чернігові, Хмельницькому та на Миколаївщині.
Так, у Южноукраїнську (Миколаївська область) знімальну групу НикВести деякі депутати міської ради намагалися не допустити на позачергове засідання сесії, де переобирали секретаря міськради — виконувача обов’язків міського голови.
Депутатка забороненої ОПЗЖ Анжела Савастру викликала поліцію і просила не допустити представників медіа до роботи в залі. Вона аргументувала заборону тим, що журналісти «не акредитовані», а засідання взагалі проводиться в закритому режимі.
У Хмельницькому журналістку з оператором місцевого медіа Жар.Info, які хотіли отримати коментар, не пустили в обладміністрацію. Вони хотіли отримати коментар першого заступника начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Сергія Тюріна щодо допомоги постраждалим внаслідок російського обстрілу жителям села Грузевиця. Охоронці відмовилися пускати медійників до приміщення, попросили журналістів відійти від пропускного пункту та чекати. На що медійники не погодились і попросили зв’язатися з працівниками адміністрації, які б могли допомогти розв’язати питання з отриманням коментаря. У відповідь охоронці відповіли, що це «військовий об’єкт», і спрямували на журналістів свою зброю. Після інциденту медійники викликали поліцію та написали заяву про перешкоджання журналістській діяльності.
У Чернігові суд заборонив журналістам редакцій Суспільне.Чернігів та 0462 аудіофіксацію відкритого засідання в справі вибуху під час благодійного ярмарку на Валу в Чернігові, що стався 3 вересня 2022 року.
Крім того, експерти ІМІ зафіксували два випадки обмеження доступу журналістів до інформації. Так, Хмельницька міськрада не надала журналістці Жар.Info висновків структурних підрозділів до проєктів рішень, що були в порядку денному чергового сесійного засідання міськради 24 вересня. У міськраді своє рішення мотивували тим, що ці висновки становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію. Водночас деякі медіа оприлюднювали скриншоти цих висновків структурних підрозділів до проєктів рішень ще до самого сесійного засідання.
У Полтавській міськраді на запит журналістів Жар.Info відповіли, що нададуть інформацію про впровадження в населених пунктах України автоматизованої системи оплати проїзду після воєнного стану.
Також ІМІ зафіксував один випадок кібератаки: невідомі намагалися зламати телеграм-акаунт журналістки-розслідувачки Олени Мудри та отримати доступ до листування в телеграмі. Вона пов’язує це з професійною діяльністю, зокрема через висловлювання щодо дій носіїв владних повноважень. Журналістка розповіла, що за кілька годин до спроб зламати її телеграм-акаунт вона зробила фейсбук-допис про зміни в керівництві обласної ради, який активно коментували.
Повний моніторинг тут.
Фото: IFJ
