Лідирують два київські та один львівський виші. Загалом журналістика входить до двадцятки найпопулярніших спеціальностей, за результатами вступної кампанії 2024 року.
За даними інформаційної системи Вступ.ОСВІТА.UA, найбільше заяв вступники подали на спеціальності «Психологія» (49782), «Менеджмент» (47813), «Філологія» (44663), «Право» (40265) та «Комп’ютерні науки» (33 121). Спеціальність «Журналістика» увійшла до двадцятки найпопулярніших — на неї подали 15306* заяв (йдеться про бакалаврат на основі повної загальної середньої освіти за всіма формами навчання). Це на 1424 заяви більше порівняно з 2023 роком.
*Зважайте на те, що сумуються заяви на всі освітні програми, які входять до спеціальності 061 «Журналістика», тобто мова і про рекламу й PR, і про видавничу справу та редагування.
За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (станом на 2 вересня 2024 року), найбільше заяв на бакалаврат з журналістики було подано до таких вишів:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1651 заява);
- Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (1478);
- Львівський національний університет імені Івана Франка (1288);
- Державний торговельно-економічний університет (736);
- Національний університет «Львівська політехніка» (693).
Порівняно з 2023-м, кількість заяв на журналістику до вишів-лідерів (окрім Університету Грінченка) зросла орієнтовно на 17–19 %.
Якщо говорити про магістратуру з журналістики, то трійка лідерів та сама, що й на бакалавраті. Четверте місце посіла Києво-Могилянська академія, п’яте — Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського.
За словами директорки Могилянської школи журналістики (МШЖ) Вікторії Романюк, на їхню освітню магістерську програму з журналістики було подано 67 заяв (всього ліцензійних місць — 25). Каже, це більше порівняно з 2023 роком, але цей показник не є репрезентативним для школи через складні умови цьогорічної вступної кампанії. Також Вікторія зауважує, що після повномасштабного вторгнення збільшилася частка іногородніх студентів.
У МШЖ немає бакалаврату з журналістики, а на їхній магістратурі завжди більше було тих, хто здобув бакалаврську освіту за нежурналістською спеціальністю. Така тенденція відповідає очікуванням школи, каже Вікторія: «Ми з часу свого заснування [у 2000 році] позиціювали себе як програму, яка приймає студентів з різних спеціальностей: соціології, політології, міжнародних відносин абощо. Ми вважаємо, що у такому міждисциплінарному підході є певна сила: коли приходить людина, обізнана в якійсь темі, навчити її інструментів журналістики вже неважко».
В останні роки в Україні для вступників на магістратуру діє єдине вступне фахове випробування. Тим, хто планує навчатися на журналістиці, пропонують пройти один із предметних тестів: з економіки, політології, міжнародних відносин тощо. Журналістики у цьому переліку немає. Для більшості абітурієнтів МШЖ це не має бути проблемою, але, на думку Вікторії, загалом варто до цього списку додати тест з журналістики.
Щоправда, найкращим методом відбору директорка МШЖ вважає перегляд творчих доробків вступників та співбесіди з ними: «Міністерство [освіти та науки України] говорить, що університети мають певну автономію. Можливо, варто повернути співбесіди, аби ми, факультети та кафедри журналістики, теж були дотичні до відбору і вже на цьому рівні розуміли, хто до нас приходить. Автоматичний відбір за результатами тестів не дозволяє цього зробити».
Зображення: Scott Webb / Unsplash
