В НСЖУ починається обговорення Статуту

РОБОЧИЙ ПРОЕКТ

(запропонована редакція є робочим проектом нового статуту, що перебуває у процесі подальшого погодження та опрацювання, та не може розглядатися, як фінальна редакція статуту, що виноситься на затвердження з’їздом)

СТАТУТ

НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ

(НОВА РЕДАКЦІЯ)

ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД 00027140

Цей Статут визначає порядок створення, діяльності, реорганізації та припинення НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ, що була створена на підставі рішення установчих загальних зборів від _________ року, оформленого протоколом установчих загальних зборів НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ.

• ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  • НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ (надалі – НСЖУ) є неприбутковим громадським формуванням, створеним у формі творчої спілки, членами якого є фізичні особи, що об’єднуються на основі спільності інтересів для реалізації мети, передбаченої цим Статутом. НСЖУ є національною всеукраїнською творчою спілкою, діяльність якої поширюється на всю територію України, та яка має територіальні (місцеві творчі) осередки у більшості її областей.
  • Найменування. НСЖУ має повне та скорочене найменування українською та англійською мовами:
    • Повне найменування українською мовою: НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ;
    • Скорочене найменування українською мовою: СПІЛКА ЖУРНАЛІСТІВ або (абревіатура) НСЖУ;
    • Повне найменування англійською мовою: NATIONAL UNION OF JOURNALISTS OF UKRAINE;
    • Скорочене найменування англійською мовою: NUJU.
  • Місцезнаходження. НСЖУ та її керівні органи розташовані за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 27-А.
  • Професійна спрямованість. НСЖУ об’єднує професійних творчих працівників, що займаються творчою діяльністю в галузі журналістики, а саме журналістів та інших працівників засобів масової інформації, які професійно займаються журналістською, публіцистичною діяльністю.
  • Принципи діяльності. НСЖУ здійснює свою діяльність на засадах добровільності, самоврядності, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм і методів творчої діяльності, визнання авторських прав, рівноправності членів, відсутності майнового інтересу членів, прозорості, відкритості, публічності, гласності та вільного вибору території діяльності. Принципи діяльності НСЖУ, що визнаються всіма членами НСЖУ:
    • гарантія свободи слова та поглядів журналістів;
    • повага до різних світоглядних позицій;
    • удосконалення журналістики в Україні;
    • захист та задоволення законних громадських, професійних, соціально-економічних, творчих інтересів журналістів;
    • розвиток наукової та художньої творчості;
    • розширення журналістських зв’язків;
    • незалежність у своїй статутній діяльності від органів державної влади та місцевого самоврядування, політичних партій, інших громадських формувань.

• ПРАВОВИЙ СТАТУС
  • Нормативне регулювання. НСЖУ здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» та інших нормативних документів, що регулюють діяльність творчих спілок, цього Статуту та інших рішень та локальних актів, що приймаються керівними органами НСЖУ.
  • НСЖУ є юридичною особою, створеною у формі творчої спілки, з дня її державної реєстрації. НСЖУ створюється на невизначений строк.
  • НСЖУ має відокремлене майно, самостійний баланс, відкриває рахунки в банківських установах, у тому числі валютні, володіє майновими та немайновими правами і реалізує свою правоздатність та дієздатність у порядку, встановленому законодавством.
  • НСЖУ може мати свою печатку, штампи, символіку та бланки з власною назвою, зразки яких затверджує Правління НСЖУ.
  • Права. НСЖУ має, зокрема, наступні права, перелік яких не є вичерпним:
    • здійснювати творчу та господарську діяльність у передбаченому законодавством порядку для виконання своїх статутних завдань;
    • представляти та захищати права і законні інтереси своїх членів, а також журналістів та працівників медіа загалом;
    • брати участь у розробленні нормативно-правових актів щодо діяльності творчих спілок та статусу творчих працівників;
    • брати участь у визначенні засад державної політики у сфері оплати праці членів творчих спілок, страхування, пенсійного забезпечення, зайнятості, правового та соціально-економічного захисту творчих працівників;
    • представляти професійних творчих працівників до відзначення державними нагородами, почесними званнями, державними преміями, іншими видами морального та матеріального заохочення;
    • здійснювати заходи з соціально-економічної підтримки та благодійництва;
    • у встановленому порядку створювати фонди творчих спілок з правами юридичної особи для виконання статутних завдань і цілей творчої спілки;
    • володіти, користуватися і розпоряджатися майном на правах власника відповідно до законодавства України;
    • проводити атестацію творчих працівників відповідно до окремих положень, затверджених керівними органами НСЖУ;
    • здійснювати управління майновими правами членів спілки, які є суб’єктами авторського права та/або суміжних прав згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права»;
    • у разі закінчення строку договору оренди приміщення державної або комунальної власності, має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди цього майна відповідно до закону;
    • вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);
    • бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права та нести обов’язки відповідно до законодавства, вчиняти правочини, зокрема укладати будь-які договори (у т.ч. дарування, пожертви, благодійності, спонсорства тощо);
    • з метою здійснення статутних завдань та цілей може створювати підприємства, установи та організації з правами юридичної особи для здійснення господарської та іншої діяльності, правовий статус яких визначається законодавством України, Статутом НСЖУ, а також їхніми власними статутами (положеннями);
    • засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;
    • бути позивачем та відповідачем у суді;
    • представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів, а також журналістів та працівників медіа загалом, у державних органах та в неурядових організаціях;
    • співпрацювати з іншими громадськими формуваннями, державними та недержавними органами та іншими особами як в Україні, так і за її межами, які сприяють досягненню мети НСЖУ;
    • набувати та розпоряджатися грошовими коштами та іншим майном для здійснення своїх статутних завдань у порядку, визначеному чинним законодавством України;
    • організовувати та проводити засідання, лекторії, круглі столи, семінари, конференції, виставки, консультації із залученням представників громадськості, органів державної влади та місцевого самоврядування, експертів з різних галузей суспільного життя, у т.ч. міжнародних;
    • засновувати міжнародні творчі організації чи об’єднання або вступати до них, підтримувати прямі міжнародні контакти та зв’язки, укладати відповідні угоди, а також брати участь у здійсненні заходів, що не суперечать міжнародним зобов’язанням України;
    • приймати участь у координаційних та фахових радах творчих спілок;
    • здійснювати інші права, не заборонені законом.

• ЦІЛІ (ЗАВДАННЯ, МЕТА) ТА НАПРЯМИ (ФОРМИ) ДІЯЛЬНОСТІ
  • Цілі (завдання, мета) діяльності. Основною метою НСЖУ є сприяння розвитку журналістики в Україні, зокрема:
    • захист професійних, соціальних та економічних інтересів журналістів та працівників медіа загалом;
    • розробка пропозицій до державних програм, законодавчих актів, спрямованих на розвиток та вдосконалення інформаційного простору України, сприяння втіленню їх у життя.
  • Напрями (форми) діяльності. Для досягнення власної мети НСЖУ здійснює діяльність у таких напрямах (формах):
    • творча діяльність в інформаційній сфері, у галузі культури та мистецтва;
    • обстоювання права журналістів на одержання та поширення об’єктивної інформації;
    • розвиток журналістики, як галузі творчої та професійної діяльності, розроблення та втілення в життя культурно-мистецьких заходів, організація творчих конкурсів, виставок, авторських вечорів, прем’єр, фестивалів тощо;
    • створення умов для творчої праці журналістів, підвищення професійного, наукового та загальнокультурного рівня членів НСЖУ, виховання творчої молоді, оволодіння нею досягненнями національної та загальнолюдської культури;
    • пошук талантів серед молоді та сприяння їх творчому розвитку;
    • видання газет, журналів, книг та іншої друкованої продукції, створення кіно- та відеофільмів, аудіовізуальної продукції з метою популяризації досягнень української та світової культури і мистецтва, творчого доробку членів НСЖУ;
    • турбота про правовий, соціальний та професійний захист членів НСЖУ;
    • постійна співпраця з педагогічними та науково-педагогічними колективами навчальних закладів;
    • сприяння обміну культурними цінностями, співробітництво між журналістами різних країн, національними і міжнародними організаціями працівників інформаційної сфери;
    • сприяння зміцненню солідарності представників засобів масової інформації;
    • здійснення інших напрямів діяльності, що не суперечать чинному законодавству.

• ЧЛЕНСТВО В НСЖУ
  • НСЖУ має добровільне індивідуальне фіксоване членство. Члени НСЖУ діють на громадських засадах (без оплати на їх користь їх діяльності/участі), крім оплати праці осіб, що обираються до керівних органів НСЖУ у випадках, коли це прямо встановлено цим Статутом та/або іншими локальними актами, прийнятими керівними органами НСЖУ.
  • Вимоги до членів НСЖУ. Членами НСЖУ можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 18 років, визнають цей Статут НСЖУ, Кодекс етики українського журналіста, професійно займаються журналістикою не менше одного року, працюють на штатній або позаштатній основі у редакціях газет та журналів, телебачення та радіомовлення, Інтернет-виданнях та інформаційних агентствах, у видавництвах та прес-службах, або є вільними журналістами, викладачі навчальних закладів та установ, що готують журналістські кадри, творчі працівники журналістських організацій, доробки яких заслуговують на увагу, та які сплачують членські внески та здійснюють діяльність із реалізації мети НСЖУ.
  • Почесні члени НСЖУ. Особи, які були членами НСЖУ протягом їх професійної діяльності, однак за віком або за станом здоров’я вже не працюють, є почесними членами НСЖУ. Почесні члени НСЖУ мають всі права членів НСЖУ. Почесні члени несуть всі обов’язки членів НСЖУ. За рішенням керівних органів регіональних осередків НСЖУ почесним членам можуть надаватися пільги щодо сплати членських внесків.
  • Членський квиток. Для членів НСЖУ встановлюється єдиний членський квиток та значок, зразки яких затверджує Правління НСЖУ.
  • Облік членів НСЖУ. Прийом нових членів та облік діючих членів НСЖУ здійснюється територіальними осередками НСЖУ, до яких подана відповідна заява про прийняття у члени НСЖУ. Члени територіального осередку НСЖУ визнаються членами НСЖУ. НСЖУ не веде самостійного індивідуального обліку членів, однак узагальнює інформацію про склад членів, отриману від територіальних осередків. Територіальні осередки НСЖУ зобов’язані постійно вести актуальний облік членів НСЖУ, що знаходяться у них на обліку та на вимогу керівних органів НСЖУ надавати відповідну інформацію. Органи територіальних осередків НСЖУ, до компетенції яких відноситься вирішення питань пов’язаних із обліком членів та інші питання членства, визначається статутами територіальних осередків НСЖУ.
  • Порядок прийому членів НСЖУ. Прийом нових членів НСЖУ здійснюється територіальними осередками НСЖУ за рішенням уповноваженого органу територіального осередку, до якого подано відповідну заяву про прийняття у члени, у такому порядку:
    • особа, яка, на її думку, відповідає вимогам, встановленим п.4.2. цього Статуту, подає письмову заяву про прийняття в члени НСЖУ на ім’я територіального осередку НСЖУ. В заяві про прийняття в члени НСЖУ зазначається прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), зареєстроване місце проживання особи, поштова адреса, адреса електронної пошти, контактний телефон. До заяви додається копія паспорта особи, заповнена анкета члена за формою, затвердженою НСЖУ, згода на обробку персональних даних, творчі матеріали та письмові рекомендації щодо прийняття у члени від двох діючих членів НСЖУ.
    • уповноважений орган територіального осередку НСЖУ розглядає заяву протягом місяця з моменту її отримання та приймає рішення щодо прийняття або відмови у прийнятті в члени НСЖУ, про що повідомляє заявника протягом десяти днів з дня прийняття рішення;
    • статути територіальних осередків НСЖУ можуть встановлювати особливості порядку прийому нових членів НСЖУ, що не суперечать вимогам цього Статуту.
  • Членські внески. Члени НСЖУ сплачують вступний внесок та щорічні членські внески на умовах та у розмірах, що встановлюються керівними органами регіональних осередків НСЖУ. Члени НСЖУ, що є студентами вищих навчальних закладів та ще не мають вищої освіти, сплачують щорічний внесок у половинному розмірі.
  • Підтвердження членства. Всі члени НСЖУ зобов’язані здійснювати підтвердження членства шляхом сплати членських внесків та надання до відповідного територіального осередку НСЖУ актуальних даних щодо себе (ПІБ, контактні дані та інші відомості, перелік та порядок надання яких встановлюється Правлінням НСЖУ або керівними органами територіальних осередків). Не підтвердження членства або неналежне його підтвердження є підставою для виключення зі складу членів НСЖУ у порядку, встановленому цим Статутом.
  • Права членів НСЖУ. Члени НСЖУ мають, зокрема, такі права:
    • брати участь в управлінні НСЖУ шляхом участі у засіданнях керівних органів НСЖУ та голосування щодо питань, які на них розглядаються, а також в іншому порядку, що передбачений цим Статутом та іншими локальними актами НСЖУ;
    • обирати та бути обраними до складу керівних органів НСЖУ;
    • брати участь у всіх заходах, що проводяться НСЖУ, у порядку, що визначається керівними органами НСЖУ;
    • вільно критикувати будь-який орган НСЖУ, подавати заперечення та скарги на прийняті ними рішення та вимагати розгляду таких скарг у порядку, встановленому цим Статутом та іншими локальними актами НСЖУ;
    • звертатися до керівних органів НСЖУ з запитами та пропозиціями з питань, пов’язаних з діяльністю НСЖУ, одержувати відповіді та інформацію, що стосується діяльності НСЖУ;
    • одержувати від керівних органів НСЖУ повну та достовірну інформацію щодо діяльності НСЖУ, що наявна у розпорядженні таких органів, включаючи прийняті НСЖУ та її керівними органами рішення та звіти про використання майна та коштів, наданих таким членом НСЖУ;
    • звертатися до органів НСЖУ за допомогою у захисті своїх прав та законних інтересів;
    • користуватись правами творчого працівника, визначеними чинним законодавством про професійних творчих працівників, зокрема правами у сфері соціального захисту;
    • представляти НСЖУ за дорученням Голови НСЖУ на різних конференціях, симпозіумах, у засобах масової інформації тощо;
    • згадувати про своє членство в НСЖУ в публічних заявах, за умови, що таке згадування не буде суперечити цьому Статуту, меті НСЖУ та не використовується членом під час здійснення ним діяльності або вчинення діянь (або у зв’язку із діяльністю чи діяннями), що суперечать чинному законодавству, суспільній моралі, громадському порядку, нормам журналістської етики, зокрема Кодексу етики українського журналіста, таких, що мають наслідком приниження честі та гідності особи тощо;
    • у будь-який момент припинити своє членство у НСЖУ у порядку, встановленому цим Статутом;
    • об’єднуватися у творчі журналістські групи за інтересами;
    • користуватися моральною та правовою та іншою підтримкою НСЖУ та територіальних осередків НСЖУ;
    • інші права, передбачені чинним законодавством, цим Статутом та іншими локальними актами НСЖУ.
  • Обов’язки членів НСЖУ. Члени НСЖУ мають, зокрема, такі обов’язки:
    • дотримуватись вимог чинного законодавства, цього Статуту, інших локальних актів НСЖУ та виконувати рішення керівних органів НСЖУ;
    • своєчасно сплачувати вступні та щорічні членські внески у розмірі та порядку, встановленому Статутом;
    • утримуватись від будь-яких діянь, що можуть завдати матеріальної або нематеріальної шкоди НСЖУ, її членам, зокрема репутації, честі та гідності тощо;
    • брати активну участь у досягненні мети НСЖУ, реалізації напрямів її діяльності, всіляко сприяти її діяльності;
    • не допускати дій, що дискредитують НСЖУ та її членів;
    • у разі обрання або призначення члена до керівних органів НСЖУ або покладення на нього на іншій підставі певних обов’язків та/або доручення виконання окремих функцій, такий член зобов’язаний належним чином, сумлінно, відповідально та якнайкраще виконувати всі покладені на нього обов’язки у зв’язку із таким обранням, призначенням або покладенням;
    • інші обов’язки, передбачені чинним законодавством, цим Статутом та іншими локальними актами НСЖУ.
  • Припинення членства. Членство у НСЖУ припиняється у таких випадках:
    • вихід члена за власним бажанням;
    • виключення із НСЖУ;
    • автоматичне припинення членства у НСЖУ.
  • Вихід за власним бажанням. Вихід члена із НСЖУ за власним бажанням здійснюється шляхом подання письмової заяви до територіального осередку НСЖУ про припинення членства. Рішення територіального осередку НСЖУ у випадку виходу із НСЖУ за власним бажанням не вимагається. Датою припинення членства є дата подання заяви про вихід територіальному осередку НСЖУ. З цього самого дня припиняється перебування члена НСЖУ на будь-яких виборних посадах у НСЖУ, окрім випадків, коли член НСЖУ, що має намір припинити своє членство, займає посаду голови НСЖУ або територіального осередку НСЖУ. У такому випадку членство такої особи припиняється з дня наступного за днем обрання іншої особи на відповідну посаду (голови чи заступника голови).
  • Автоматичне припинення. Припинення членства у НСЖУ настає автоматично і не потребує прийняття рішення уповноваженими органами територіального осередку НСЖУ у таких випадках:
    • визнання члена недієздатною особою – з моменту набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
    • смерті чи визнання померлим – з моменту смерті або набрання чинності рішенням суду про визнання його померлим.
  • Виключення з НСЖУ. Членство у НСЖУ припиняється за рішенням уповноважених органів територіального осередку НСЖУ у таких випадках:
    • несплата вступного та/або чергового щорічного членських внесків або сплата їх не у повному обсязі протягом двох років або довше;
    • встановлення повноваженими органами територіального осередку НСЖУ, що дії або поведінка члена не відповідають вимогам до члена, передбаченим п.4.2. цього Статуту;
    • встановлення уповноваженими органами територіального осередку НСЖУ, що член НСЖУ не виконує обов’язки члена, передбачені п.4.10. цього Статуту;
    • не підтвердження членства або неналежне його підтвердження згідно п.4.8. цього Статуту;
    • визнання уповноваженими органами територіального осередку НСЖУ діяльності члена такою, що суперечить нормам журналістської етики, як українським, так і міжнародним, зокрема Кодексу етики українського журналіста;
    • поширення відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво і завдають шкоди інтересам, честі, гідності або діловій репутації НСЖУ або її членам;
    • неможливості здійснення зв’язку із членом протягом більше ніж двох років поспіль (зокрема ненадання відповідей на звернення керівних органів НСЖУ, неучасті у заходах, що проводяться НСЖУ тощо).
  • Членство у НСЖУ припиняється за рішенням уповноважених органів територіального осередку НСЖУ з підстав, що передбачені п.4.14. цього Статуту, в такому порядку:
    • член НСЖУ, якому стало відомо про обставини, що є підставою для припинення членства згідно п.4.14. цього Статуту, подає до уповноваженого органу територіального осередку НСЖУ заяву про виявлення таких обставин; або уповноважені органи територіального осередку НСЖУ самостійно ініціюють розгляд питання про припинення членства за наявності підстав, передбачених п.4.14. цього Статуту;
    • уповноважені органи територіального осередку НСЖУ розглядають відповідну заяву члена або самостійну ініціативу протягом місяця з моменту отримання відповідної заяви члена або самостійного ініціювання питання, та приймають рішення щодо припинення членства відповідного члена або залишення його членом НСЖУ. Про прийняте рішення уповноважені органи територіального осередку НСЖУ повідомляють заявника та члена, стосовно якого приймалося рішення, протягом десяти днів з дня прийняття такого рішення. Рішення про виключення особи зі складу членів НСЖУ приймається 2/3 від загальної кількості голосів членів уповноваженого органу територіального осередку НСЖУ, до компетенції якого віднесено розгляд даного питання.
  • У разі припинення членства у НСЖУ, незалежно від підстав такого припинення, майно та кошти, передані таким членом у власність НСЖУ, поверненню не підлягають.
  • До компетенції уповноваженого органу територіального осередку НСЖУ належить вирішення всіх питань, пов’язаних із членством у НСЖУ, прийняттям, розглядом та вирішенням будь-яких заяв, скарг, пропозицій, що стосуються питань членства у НСЖУ. Уповноважений орган територіального осередку НСЖУ здійснює облік членів НСЖУ, зокрема прийняття та виключення членів, контроль та фіксацію інформації щодо виходу членів за власним бажанням та таких, чиє членство було припинене автоматично тощо. Члени уповноваженого органу територіального осередку НСЖУ приймають рішення з усіх питань, що стосуються членства, зокрема з питань включення та/або виключення членів самостійно за внутрішнім переконанням та на підставі чинного законодавства, цього Статуту та статуту відповідного територіального осередку НСЖУ. НСЖУ, її уповноважені органи, територіальні осередки та уповноважені органи територіальних осередків НСЖУ є самостійними та незалежними у прийнятті рішень з питань членства, зокрема з питань включення нових членів до НСЖУ та виключення членів.
  • Рішення уповноважених органів територіальних осередків НСЖУ пов’язані із питаннями членства (про прийняття / відмову від прийняття до складу членів, про виключення / залишення особи членом НСЖУ тощо) може бути оскаржене зацікавленими особами спочатку до ревізійної комісії територіального осередку НСЖУ (у випадку її створення), а потім до ревізійної комісії НСЖУ. Строк розгляду скарги компетентним органом не може перевищувати місяця з дня отримання такої скарги. При цьому компетентний орган вправі витребовувати та отримувати всі документи, що вважає за необхідне для розгляду скарги

• КОШТИ ТА ІНШЕ МАЙНО
  • Правовий режим майна. НСЖУ може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для досягнення мети та здійснення її статутної діяльності. Майно може закріплюватися за НСЖУ за правом власності або на підставі інших титулів у порядку, передбаченому законом.
  • Правонаступництво. НСЖУ є правонаступником майна відповідної республіканської структури загальносоюзної творчої спілки – «Спілки журналістів УРСР».
  • Джерела формування майна. Кошти та інше майно НСЖУ формуються з:
    • членських та інших внесків членів НСЖУ;
    • винагород за управління майновими правами суб’єктів авторського права та/або суміжних прав відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права»;
    • фінансування з Державного бюджету України (зокрема щорічної фінансової допомоги з Державного бюджету України);
    • майно, що згідно з правоустановчими документами станом на 24 серпня 1991 року перебувало у віданні (володінні чи користуванні) відповідної республіканської структури загальносоюзної творчої спілки Союзу РСР («Спілки журналістів УРСР»), до якого належать розташовані на території України будинки, споруди, матеріально-технічні засоби;
    • доходи, отримані внаслідок підприємницької діяльності підприємств НСЖУ, що спрямовуються на виконання статутних цілей спілки;
    • спеціальні відрахування до фондів НСЖУ, якщо вони встановлені Кабінетом Міністрів України, за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням;
    • добровільні грошові та матеріальні внески фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних.
  • У власності НСЖУ можуть бути житлові перебувати будинки, споруди, обладнання, кошти, цінні папери та інше майно, придбане НСЖУ.
  • Майно, передане НСЖУ від її членів, є власністю НСЖУ та поверненню не підлягає, якщо інше не було передбачено сторонами у момент передачі такого майна на користь НСЖУ. НСЖУ самостійно володіє, користується, розпоряджається власним майном, здійснює відносно нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству України.
  • Здійснення господарської діяльності. З метою здійснення статутних завдань і цілей НСЖУ у встановленому порядку НСЖУ може створювати підприємства, установи та організації з правами юридичної особи для здійснення господарської та іншої діяльності, правовий статус яких визначається законодавством України, цим Статутом, а також їхніми власними статутами (положеннями).
  • Порядок використання доходів. Доходи (прибутки) НСЖУ використовуються виключно для фінансування видатків на утримання НСЖУ, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених цим Статутом, зокрема на утримання керівних органів, закупівлю майна, що використовується для забезпечення статутної діяльності НСЖУ тощо.
  • Звітність та інформація про діяльність. Звітність про діяльність НСЖУ має відкритий характер та є доступною кожному члену НСЖУ. НСЖУ інформує громадськість про свою діяльність через засоби масової інформації.
  • Заборона розподілу доходів. Забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) НСЖУ або їх частини серед засновників (учасників), членів НСЖУ, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління (керівних органів) та інших пов’язаних з ними осіб. Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.5.5. цього Статуту;
  • Ведення обліку. НСЖУ зобов’язана вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованою в органах доходів і зборів та сплачувати до бюджету обов’язкові платежі відповідно до закону.
  • Відповідальність за зобов’язаннями. НСЖУ самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним НСЖУ майном, на яке може бути звернено стягнення. НСЖУ не несе майнової відповідальності за зобов’язаннями її членів. Члени НСЖУ та її керівні органи не несуть відповідальність за зобов’язаннями НСЖУ. НСЖУ не несе відповідальності за зобов’язаннями створених нею юридичних осіб, а юридичні особи, створені НСЖУ, не несуть відповідальність за зобов’язаннями НСЖУ.

• КЕРІВНІ ОРГАНИ
  • Керівні органи. Управління діяльністю НСЖУ здійснюють її керівні органи (виборні органи, органи управління) (надалі – керівні органи). До керівних органів НСЖУ належать:
    • З’їзд – вищий орган управління;
    • Правління – виконавчий орган;
    • Голова НСЖУ – керівник;
    • Ревізійна комісія – орган контролю;
    • Секретаріат – допоміжний виконавчий орган.

З’їзд

• Компетенція. З’їзд НСЖУ є вищим органом НСЖУ, який вправі приймати рішення з будь-яких питань її діяльності, зокрема змінювати та/або скасовувати рішення інших органів НСЖУ. З’їзд має право розглядати питання, винесені на його розгляд при скликанні З’їзду, а також питання, розгляд яких ініційований З’їздом самостійно, зокрема під час проведення З’їзду.
• Кворум. З’їзд скликається із делегатів від регіональних осередків НСЖУ, що передбачені п.7.2.1. Статуту. Участь у З’їзді мають право приймати делегати від всіх регіональних осередків, діючих на момент проведення такого З’їзду (згідно 7.4.7. Статуту). Делегати на З’їзд обираються уповноваженими органами регіональних осередків, у порядку, визначеному статутами відповідних регіональних осередків. Кількість делегатів від кожного регіонального осередку (або загальна норма представництва) визначається за рішенням Правління НСЖУ. Рішення приймаються З’їздом шляхом голосування. Кожний делегат має один голос. З’їзд вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини делегатів НСЖУ, від загальної кількості делегатів, затвердженої Правлінням НСЖУ. Реєстрація делегатів та визначення наявності кворуму З’їзду здійснюється у відповідності із рішеннями Правління НСЖУ про встановлення кількості делегатів З’їзду (або загальної норми представництва).
• Черговий та позачерговий З’їзд. Черговий З’їзд скликається, як правило, один раз на п’ять років. Позачерговий З’їзд скликається за ініціативою Правління НСЖУ, Голови НСЖУ, за спільної ініціативи не менш як однієї третини регіональних осередків НСЖУ, а також за спільної ініціативи не менш як однієї третини від всіх членів НСЖУ. Позачергові З’їзд може скликатися, зокрема, у випадках виникнення необхідності в оперативному прийнятті рішень, що належать до виключної компетенції З’їзду, необхідності приведення Статуту або діяльності НСЖУ у відповідність із вимогами чинного законодавства, необхідності вирішення питань щодо призначення та/або діяльності керівних органів НСЖУ, а також в інших випадках.
• Порядок скликання. Черговий та позачерговий З’їзд скликається Правлінням або Головою НСЖУ. Повідомлення про скликання позачергового З’їзду мають бути направлені Правлінням або Головою НСЖУ всім регіональним осередкам, представники яких у правлінні не були присутні на засіданні Правління, на якому було прийнято рішення про скликання З’їзду, або всім регіональним осередкам, якщо питання скликання З’їзду не розглядалося на засіданні Правління. Повідомлення про скликання позачергового З’їзду мають бути направлені не пізніше, ніж протягом десяти днів з моменту прийняття рішення про скликання З’їзду, та фактично скликаний не пізніше, ніж протягом _______________ з дня отримання повідомлення про необхідність їх скликання від органу або осіб, що ініціюють їх скликання. У разі, якщо у встановлений строк З’їзд не буде скликаний Правлінням або Головою НСЖУ, особи, що ініціюють його скликання, мають право скликати З’їзд самостійно.
• Порядок повідомлення регіональних осередків. Повідомлення про скликання З’їзду має бути направлене регіональним осередкам НСЖУ поштою, кур’єрською доставкою, електронною поштою, факсом або іншими засобами зв’язку за останніми контактними даними, що були повідомлені правлінням або головою відповідного регіонального осередку Правлінню НСЖУ або за місцезнаходженням такого осередку. Повідомлення про скликання чергового З’їзду має бути направлене регіональним осередкам та/або розміщене у засобах масової інформації не пізніше ніж за _______ до дати проведення З’їзду, а про скликання позачергового З’їзду – не пізніше ніж за ____________. Інформація про скликання З’їзду розміщується на Інтернет-сайті НСЖУ, веб-порталі НСЖУ, сторінках у соціальних мережах НСЖУ тощо. Інформація про скликання З’їзду може публікуватися у пресі, зокрема у відомих всеукраїнських журналістських професійних виданнях. Регіональні осередки вважаються повідомленими належним чином про скликання З’їзду за наявності розміщення інформації про скликання З’їзду не менше ніж у двох всеукраїнських професійних журналістських виданнях. В повідомленні про скликання З’їзду мають бути в обов’язковому порядку зазначені дата та місто його проведення. Повна адреса місця проведення З’їзду, конкретний час його проведення, приблизний перелік питань, що виноситься на розгляд, та інші відомості можуть бути повідомлені регіональним осередкам окремо тими ж способами, які встановлені для повідомлення про скликання З’їзду, не менше ніж за два дні до дати проведення З’їзду.
• Порядок ведення З’їзду. Всі делегати, що прибули для участі у З’їзді, зобов’язані до початку З’їзду зареєструватися, надати всі необхідні відомості про особу, пред’явити паспорт, РНОКПП та поставити особистий підпис у реєстрі. За умови наявності кворуму розпочинається засідання З’їзду із визначенням порядку денного та розгляду його питань. За загальним правилом З’їзд веде та очолює Голова НСЖУ. У разі необхідності З’їзд може приймати рішення про створення лічильної комісії, що фіксує результати голосування та прийняття рішень з питань порядку денного. За результатами проведеного З’їзду секретар складає протокол, який підписується головуючим та секретарем З’їзду, якщо інше не буде визначено рішенням З’їзду. Окрім протоколу, можуть підписуватися окремі письмові рішення, що були прийняті З’їздом за результатами розгляду тих чи інших питань порядку денного. Протоколи З’їзду публікується на Інтернет-сайті та/або веб-порталі та/або сторінках у соціальних мережах НСЖУ.
• Повноваження головуючого. Особа, що головує на З’їзді (Голова НСЖУ або інша особа, що визначена З’їздом), має такі повноваження:
  • повідомляє про наявність або відсутність кворуму З’їзду, фіксує та оголошує прийняті на З’їзді рішення;
  • відкриває, веде та закриває З’їзд, оголошує перерви тощо;
  • організовує розгляд питань порядку денного;
  • надає слово для доповіді (співдоповіді), запитань, виступу, оголошує наступного промовця;
  • створює рівні можливості для участі в обговоренні питань порядку денного;
  • здійснює інші повноваження, що є необхідними для прийняття рішень З’їздом.
• Виключна компетенція. До виключної компетенції З’їзду належить вирішення таких питань, вирішення яких не може бути делеговане іншим органам або особам:
  • затвердження Статуту НСЖУ, внесення змін та доповнень до нього;
  • визначення цілей (завдань, мети) та напрямів (форм) діяльності НСЖУ, на черговий період, розгляд та затвердження цільових програм творчої діяльності;
  • обрання та відкликання, визначення повноважень Правління та Голови НСЖУ, Ревізійної комісії, надання їм обов’язкових для виконання розпоряджень;
  • заслуховування та затвердження звітів про діяльність НСЖУ, зокрема звітів та доповідей Правління та Голови щодо реалізації напрямів діяльності НСЖУ, звіту Ревізійної комісії;
  • скасування рішень будь-яких керівних органів або посадових осіб НСЖУ, що не відповідають законодавству, цьому Статуту, іншим локальним документам НСЖУ чи меті діяльності НСЖУ, розгляд скарг на діяльність керівних органів НСЖУ тощо;
  • надання Голові НСЖУ дозволу на вчинення правочинів від імені НСЖУ, предметом яких є відчуження п’ятдесяти та більше відсотків майна НСЖУ, відчуження об’єктів нерухомого майна, що належить НСЖУ, припинення у будь-який спосіб прав на земельні ділянки (зокрема їх відчуження), відчуження об’єктів права інтелектуальної власності, отримання кредитів;
  • прийняття рішення про припинення НСЖУ (реорганізацію, ліквідацію) та прийняття інших рішень, з цим пов’язаних;
  • обговорення найважливіших проблем розвитку журналістики, розбудови національного інформаційного простору тощо;
  • вирішення інших питань, що віднесені до виключної компетенції З’їзду цим Статутом.
• Порядок прийняття рішень. Рішення з питань порядку денного приймаються З’їздом шляхом голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість делегатів, присутніх на З’їзді (50% голосів плюс один голос). Рішення з питань, передбачених пп.6.9.1 та пп.6.9.7 Статуту та рішення про відчуження п’ятдесяти та більше відсотків майна НСЖУ, вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала кваліфікована більшість голосів (3/4 делегатів, присутніх на З’їзді).

Правління

• Компетенція. Правління є постійно діючим виконавчим органом НСЖУ та здійснює поточне управління діяльністю НСЖУ у період між З’їздами. Правління підзвітне З’їзду та організовує виконання його рішень. Правління діє від імені НСЖУ в межах, передбачених цим Статутом, локальними актами НСЖУ та чинним законодавством. Правління підзвітне та підконтрольне З’їзду та несе відповідальність перед ним за діяльність НСЖУ та належне виконання своїх посадових обов’язків.
• Структура. Правління складається з членів НСЖУ – представників регіональних осередків, які обираються З’їздом з числа членів НСЖУ, що делеговані регіональними осередками, а також Голови НСЖУ та першого секретаря НСЖУ. Правління очолює Голова НСЖУ, який за посадою входить до складу Правління та обирається у порядку, встановленому п.6.20. цього Статуту. Склад Правління формується із осіб, що делеговані регіональними осередками НСЖУ, що передбачені п.7.2.1. Статуту, як представники відповідних регіональних осередків у Правлінні НСЖУ, які затверджуються З’їздом, із Голови НСЖУ, який призначається З’їздом, та із першого секретаря НСЖУ, що призначається самостійно Правлінням та входить до складу Правління. Представники у Правління НСЖУ делегуються всіма регіональними осередками, діючими на момент проведення відповідного З’їзду (згідно 7.4.7. Статуту). Склад Правління формується за наступним кількісним принципом: 4 делегати від регіонального осередку, що діє у Київській області; 2 делегати від регіонального осередку, що діє в Автономній республіці Крим; по 2 делегати від трьох найчисленніших регіональних осередків (окрім київського та АРК); по одному делегату від всіх інших регіональних осередків; один Голова НСЖУ; один перший секретар НСЖУ. Якщо члена Правління, делегованого від регіонального осередку у якості представника такого осередку у Правлінні, обрано також і Головою НСЖУ або першим секретарем НСЖУ, такий член Правління залишається одночасно представником відповідного регіонального осередку (не припиняє виконання відповідних обов’язків), та має всього один голос при голосуванні на засіданнях Правління. Інформація про кількість та склад регіональних осередків НСЖУ та чисельність кожного окремого регіонального осередку готується та надається З’їзду Правлінням НСЖУ. У випадку, якщо регіональний осередок у певній області або АРК не створений, виключений зі складу НСЖУ тощо, представники від нього не обираються (не включаються) до складу Правління.
• Обрання членів Правління та строк їх повноважень. Строк повноважень обраного складу Правління становить п’ять років. Члени Правління (у т.ч. Голова), окрім першого секретаря, обираються та звільняються з посад З’їздом, окрім випадків прямо встановлених цим Статутом. Перший секретар НСЖУ обирається самостійно Правлінням. Одна й та ж особа може обиратись членом Правління НСЖУ необмежену кількість разів, за умови її делегування регіональними осередками як представника або обрання на посаду Голови НСЖУ або першого секретаря. Незважаючи на закінчення строку, на який було обрано склад Правління, повноваження складу Правління у будь-якому випадку залишаються чинними до моменту прийняття З’їздом рішення про обрання нового складу Правління. У разі, якщо із обраного З’їздом складу Правління достроково припиняють виконання своїх обов’язків (подання заяви про складення повноважень, припинення членства у НСЖУ, хвороба, виїзд за кордон на проживання, смерть тощо) не більше половини членів Правління протягом строку повноважень одного складу Правління, Правління вправі за власним вибором або продовжити роботу у поточному неповному складі, або самостійно прийняти рішення про заміну не більше ніж половини із обраного З’їздом складу Правління та призначити на відповідні посади інших осіб, що будуть делеговані відповідними регіональними осередками на заміну вибулим. Така заміна за рішенням Правління є чинною до моменту проведення наступного З’їзду, на якому буде обрано новий склад Правління. У такому випадку рішення Правління про часткову заміну складу Правління є правомочним та є достатньою підставою для внесення змін до відповідного Єдиного державного реєстру. У разі, якщо припинили виконання своїх обов’язків більше половини осіб із обраного З’їздом складу Правління, Правління зобов’язане протягом двох місяців з моменту припинення виконання обов’язків наступним за порядком після половини членом Правління скликати позачерговий З’їзд з метою обрання нового складу Правління З’їздом. Правління забезпечує публікацію відомостей про зміну складу Правління на Інтернет-сайті та/або веб-порталі та/або сторінках у соціальних мережах НСЖУ протягом п’яти днів з дня припинення виконання обов’язків окремими членами Правління. Члени Правління діють на громадських засадах (без оплати на їх користь їх діяльності/участі), якщо рішення про оплату праці членів Правління на постійній або тимчасовій основі не буде прийняте З’їздом.
• Складення повноважень. Член Правління вправі у будь-який момент добровільно скласти з себе повноваження, написавши відповідну заяву на ім’я НСЖУ не менше ніж за місяць до дати припинення виконання обов’язків члена Правління. При цьому у випадку, якщо заяву про складення повноважень подає Голова НСЖУ або перший секретар НСЖУ, повноваження таких осіб припиняються у порядку, передбаченому п.6.23. Статуту.
• Кворум засідань. Члени Правління мають право брати участь у роботі Правління виключно особисто. Участь у роботі Правління представників членів не допускається. Рішення приймаються Правлінням шляхом голосування. Кожний член Правління має один голос. Засідання Правління вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини загальної кількості членів Правління, що входять до його складу на поточний момент. Визначення кількісного складу Правління на поточний момент здійснюється у відповідності із рішенням З’їзду про обрання членів Правління, та з урахуванням прийнятих Правлінням рішень про часткову заміну вибулих зі складу Правління осіб, яка здійснена у порядку передбаченому п.6.13. Статуту. Якщо члени (представники окремих регіональних осередків) вибули зі складу Правління, однак з будь-яких причин не були замінені іншими представниками, визначення кількісного складу Правління відбувається без врахування таких вибулих осіб.
• Порядок скликання. Засідання Правління скликаються, як правило, Головою або першим секретарем. За необхідності Правління може бути скликане Секретаріатом, Ревізійною комісією або за ініціативи не менше ніж 10% членів НСЖУ. Повідомлення про скликання Правління має бути направлене членам Правління електронною поштою, факсом, телефонограмою або іншими засобами зв’язку. Інформація про скликання Правління розміщується на Інтернет-сайті НСЖУ, веб-порталі НСЖУ, сторінках у соціальних мережах НСЖУ тощо. Дата, час та місце проведення засідання Правління визначаються Головою або першим секретарем, про що повідомляються всі члени Правління не пізніше ніж за два дні до дати його проведення.
• Порядок ведення засідання Правління, прийняття рішень. Всі члени, що прибули для участі у засіданні Правління, зобов’язані до початку засідання зареєструватися та поставити особистий підпис у реєстрі. За умови наявності кворуму розпочинається засідання Правління. За загальним правилом на засіданні Правління головує Голова НСЖУ, а у разі його відсутності (або прийняття ним рішення про делегування повноважень головуючого) – перший секретар. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх членів Правління. Якщо голоси розділилися порівну, переважну силу має голос Голови НСЖУ, а за його відсутності – першого секретаря. За результатами засідання Правління складається протокол, який підписується головуючим на Правлінні, якщо інше не буде визначено рішенням Правління. Окрім протоколу, можуть підписуватися окремі письмові рішення Правління. Протоколи засідань Правління публікуються на Інтернет-сайті та/або веб-порталі та/або сторінках у соціальних мережах НСЖУ.
• Дистанційні рішення. У разі неможливості скликання засідання Правління, недоцільності його скликання, необхідності прийняття оперативних рішень тощо, рішення Правління можуть прийматися шляхом опитування із використанням засобів зв’язку. Прийняття рішення шляхом опитування організовується Головою НСЖУ або першим секретарем. Для прийняття рішення шляхом опитування всім членам Правління на адреси електронної пошти надсилається питання для розгляду та, за необхідності, всі пов’язані із цим матеріали. Протягом двох днів з моменту отримання зазначених питань члени Правління зобов’язані направити на адресу запитувача відповідь щодо голосування по суті поставленого питання. Голова НСЖУ або перший секретар за результатами прийнятого дистанційного рішення складає та підписує рішення Правління.
• Компетенція Правління. До компетенції Правління належить вирішення питань управління поточною діяльністю НСЖУ, зокрема таких:
  • попередній розгляд та обговорення всіх питань, що розглядаються З’їздом;
  • скликання З’їзду та вирішення всіх пов’язаних із цим питань;
  • здійснення контролю за реалізацією рішень З’їзду, проведення заходів, спрямованих на їх виконання;
  • визначення чергових завдань, формування цільових програм розвитку та діяльності НСЖУ;
  • затвердження кошторису НСЖУ, бюджетів, планів витрат на основні пріоритетні заходи, змін та доповнень до них; затвердження річного фінансового звіту за результатами діяльності НСЖУ; визначення порядку використання основних засобів НСЖУ, порядку управління майном та коштами НСЖУ тощо;
  • вирішення питань, пов’язаних із членством (прийомом, виключенням, обліком) у порядку, передбаченому п.4.5. Статуту;
  • організація скликання чергових та позачергових З’їздів, визначення загальної норми представництва або чіткої кількості делегатів на З’їзд від кожного регіонального осередку тощо;
  • звітування перед З’їздом щодо виконання покладених на Правління обов’язків (обов’язковий звіт надається на черговому З’їзді або, на вимогу З’їзду, також і на позачерговому);
  • затвердження кількісного та персонального складу Секретаріату, визначення його завдань, розгляд та затвердження звітів про їх виконання, врегулювання будь-яких інших питань діяльності Секретаріату; призначення першого секретаря у порядку, передбаченому Статутом;
  • затвердження кількісного та персонального складу голів комітетів, комісій, рад та інших органів, що створюються на постійній або тимчасовій основі з метою реалізації окремих проектів або завдань, та не входять до складу керівних органів НСЖУ, визначення та затвердження їхніх повноважень тощо;
  • обговорення питань поточної діяльності НСЖУ, ухвалення обов’язкових для виконання рішень;
  • розгляд, затвердження та внесення до державних органів влади та управління пропозицій щодо розвитку журналістики;
  • створення, припинення та управління діяльністю регіональних осередків НСЖУ, затвердження їх статутів, виконання інших пов’язаних функцій;
  • створення та припинення НСЖУ юридичних осіб, придбання корпоративних прав, часток у статутному капіталі або будь-яким іншим чином участі в інших юридичних особах, зокрема для здійснення господарської діяльності тощо, а також управління діяльністю створеними НСЖУ юридичними особами, фондами, управління належними НСЖУ корпоративними правами, частками у статутному капіталі тощо, призначення керівних органів керівних органів вказаних осіб, затвердження поданих ними звітів тощо;
  • затвердження переліку посад у штатному розписі НСЖУ;
  • тимчасове призначення членів Правління у порядку та у випадках, передбачених п.6.13. цього Статуту;
  • розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність інших органів та посадових осіб (окрім дій та рішень З’їзду), зокрема на дії Голови НСЖУ, першого секретаря тощо, з прийняттям відповідних рішень щодо цих органів та посадових осіб;
  • тимчасове відсторонення Голови НСЖУ від здійснення ним покладених на нього повноважень у порядку, передбаченому п.6.23. Статуту;
  • вирішення питань про визнання та/або затвердження Кодексу етики українського журналіста та/або інших етичних стандартів діяльності членів НСЖУ;
  • скасування рішень Голови НСЖУ, що не відповідають законодавству, цьому Статуту, локальним актам чи меті діяльності НСЖУ;
  • здійснення зв’язків з іншими громадськими формуваннями України, державними та недержавними установами, організаціями, засобами масової інформації, фізичними особами як в Україні, так і за кордоном;
  • здійснення офіційних заяв від імені НСЖУ;
  • офіційне роз’яснення положень Статуту та інших локальних актів НСЖУ;
  • вирішення всіх інших питань, не віднесених до виключної компетенції З’їзду.

Голова НСЖУ

• Компетенція. Голова НСЖУ є керівником НСЖУ. Голова НСЖУ здійснює оперативне управління справами, майном та коштами НСЖУ в межах, встановлених цим Статутом, Загальними зборами та Правлінням, та в межах своєї компетенції забезпечує виконання їх рішень.
• Порядок призначення. Голова НСЖУ призначається та звільняється З’їздом разом із обранням загального складу Правління. Голосування на З’їзді з питання обрання голови проводиться таємно (за допомогою карток для голосування). Строк повноважень Голови НСЖУ відповідає строку повноважень Правління. Одна й та ж особа може бути обрана Головою НСЖУ необмежену кількість разів. Голова НСЖУ може бути у будь-який момент змінений або відкликаний З’їздом. Голова може обиратися як з-поміж делегованих регіональними осередками їх представників у Правлінні, що затверджені З’їздом, так і з членів НСЖУ, що не є представниками регіональних осередків у Правлінні НСЖУ. Голова НСЖУ є штатним працівником НСЖУ. Звільнення та призначення Голови НСЖУ відбувається з урахуванням вимог трудового законодавства.
• Компетенція Голови. До компетенції Голови НСЖУ належать, зокрема, такі питання:
  • діє від імені НСЖУ без довіреності та представляє НСЖУ у відносинах із третіми особами, органами державної влади та управління, підприємствами, установами та організаціями;
  • вчиняє правочини від імені НСЖУ, зокрема укладає договори тощо (правочини, що потребують погодження та/або затвердження З’їздом або Правлінням, можуть вчинятися тільки після такого попереднього погодження);
  • розпоряджається коштами НСЖУ, зокрема тими, що містяться на рахунках НСЖУ у фінансових установах, має право першого підпису банківських документів та право делегувати право підпису банківських документів третім особам;
  • розпоряджається майном НСЖУ у межах, що передбачені цим Статутом;
  • затверджує штатний розпис НСЖУ на підставі затвердженого Правлінням переліку посад;
  • затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, вирішує питання, пов’язані з організацією трудової діяльності працівників НСЖУ, кадрові питання, визначення розмірів посадових окладів, форм, систем та розмірів оплати праці та преміювання працівників;
  • наймає та звільняє працівників НСЖУ, вирішує питання про переведення, відсторонення, застосування заходів заохочення та стягнення, затвердження посадових обов’язків, виконує функції уповноваженого органу власника у питаннях трудових відносин тощо;
  • видає накази, розпорядження, інші локальні акти та документи НСЖУ;
  • організовує документообіг, діловодство, ведення бухгалтерського обліку та звітності НСЖУ, несе відповідальність за правильність та повноту здійснення зазначених повноважень;
  • звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;
  • одержує в інтересах НСЖУ у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;
  • призначає уповноважених представників НСЖУ, видає довіреності тощо;
  • організовує підготовку засідання Правління НСЖУ;
  • організовує виконання рішень керівних органів НСЖУ;
  • добирає, призначає та звільняє штатних працівників апарату НСЖУ, керує його роботою;
  • надає членам НСЖУ на їх запит повну та достовірну інформацію щодо діяльності НСЖУ, включаючи прийняті Правлінням та Головою рішення та звіти про використання майна та коштів, наданих ними НСЖУ в обумовленому ними порядку;
  • вчиняє інші дії, пов’язані із набуттям цивільних прав та обов’язків та їх здійсненням;
  • здійснює офіційні заяви від імені НСЖУ;
  • здійснює інші повноваження, не віднесені до виключної компетенції З’їзду та Правління.
• Тимчасове виконання обов’язків Голови. У разі дострокового припинення виконання своїх обов’язків Головою НСЖУ або тимчасової неможливості їх виконання, його обов’язки виконує перший секретар НСЖУ. На час тимчасового виконання обов’язків Голови НСЖУ перший секретар НСЖУ іменується виконуючим обов’язки Голови НСЖУ. У разі необхідності, державна реєстрація зміни керівника НСЖУ на період тимчасового виконання обов’язків Голови НСЖУ іншою особою, здійснюється на підставі рішення Правління НСЖУ. На період тимчасової відсутності, викликаної хворобою, відпусткою, відрядженням тощо, Голова НСЖУ може самостійно тимчасово покласти виконання своїх обов’язків на іншу особу. У випадку, якщо дії Голови НСЖУ істотно порушують права та інтереси НСЖУ, створюють ризик втрати права власності на нерухоме майно НСЖУ, належних НСЖУ прав інтелектуальної власності, створення для НСЖУ істотних боргових зобов’язань, що очевидно не можуть бути виконані НСЖУ тощо, Правління вправі прийняти рішення про тимчасове відсторонення Голови НСЖУ від виконання покладених на нього обов’язків. У такому випадку виконання обов’язків Голови НСЖУ покладається на першого секретаря, у порядку, передбаченому вище даним пунктом Статуту, про що Правління приймає відповідне рішення. У випадку прийняття Правлінням рішення про тимчасове відсторонення Голови НСЖУ, Правління зобов’язане протягом трьох місяців скликати позачерговий З’їзд з метою обрання нового Голови НСЖУ.

Ревізійна комісія

• Компетенція. Ревізійна комісія є контролюючим органом НСЖУ, що виконує функції контролю за діяльністю Правління, Голови НСЖУ та Секретаріату. Ревізійна комісія підзвітна та підконтрольна виключно З’їзду. До компетенції Ревізійної комісії, зокрема, входять:
  • обов’язок здійснення поточного контролю за діяльністю Правління, Голови НСЖУ та Секретаріату НСЖУ, зокрема з фінансових питань;
  • обов’язок здійснення поточного контролю за фінансово-господарською діяльністю НСЖУ, правильністю ведення справ, своєчасним розглядом листів, звернень, заяв та скарг;
  • обов’язок та право проведення періодичних перевірок діяльності керівних органів НСЖУ як за дорученням З’їзду, так і з власної ініціативи;
  • здійснює контроль за дотриманням вимог Статуту при вирішенні питань, пов’язаних із членством в НСЖУ;
  • здійснює перевірку дотримання керівними органами НСЖУ цього Статуту, виконання рішень з’їзду тощо;
  • обов’язок підготовки звітів для З’їздів за результатами проведених перевірок, зокрема обов’язковий звіт Ревізійної комісії на кожному черговому З’їзді;
  • право доступу до всіх документів, матеріалів, інформаційних носіїв та справ НСЖУ, витребування усних та письмових пояснень від членів керівних органів тощо;
  • здійснення інших повноважень за дорученням З’їзду НСЖУ.
• Структура. Ревізійна комісія складається з семи членів, які обираються З’їздом з числа членів НСЖУ (голова та два члени Ревізійної комісії).
• Обрання членів Ревізійної комісії та строк їх повноважень. Строк повноважень обраного складу Ревізійної комісії складає п’ять років. Члени Ревізійної комісії, у т.ч. її голова, обираються та звільняються З’їздом. Незважаючи на закінчення строку, на який було обрано склад Ревізійної комісії, повноваження складу Ревізійної комісії у будь-якому випадку залишаються чинними до моменту прийняття З’їздом рішення про обрання нового складу Ревізійної комісії. У разі, якщо із обраного З’їздом складу Ревізійної комісії достроково припиняють виконання своїх обов’язків (подання заяви про складення повноважень, припинення членства у НСЖУ, хвороба, виїзд за кордон на проживання, смерть тощо) від однієї до трьох осіб, Ревізійна комісія діє у зменшеному складі, який залишається чинним після дострокового припинення обов’язків частини членів. У разі, якщо виконання обов’язків припиняється більше ніж трьома членами Ревізійної комісії, Правління зобов’язане протягом одного місяця з моменту припинення виконання обов’язків четвертого за порядком члена Ревізійної комісії скликати позачерговий З’їзд з метою обрання нового складу Ревізійної комісії З’їздом. Правління забезпечує публікацію відомостей про зміну складу Ревізійної комісії на Інтернет-сайті та/або веб-порталі та/або сторінках у соціальних мережах НСЖУ протягом п’яти днів з дня припинення виконання обов’язків окремими членами Ревізійної комісії. Члени Ревізійної комісії діють на громадських засадах (без оплати на їх користь їх діяльності/участі), якщо рішення про оплату праці членів Ревізійної комісії на постійній або тимчасовій основі не буде прийняте Головою НСЖУ.
• Складення повноважень. Член Ревізійної комісії вправі у будь-який момент добровільно скласти з себе повноваження, написавши відповідну заяву до НСЖУ не менше ніж за один місяць до дати припинення виконання обов’язків члена Ревізійної комісії.

Секретаріат

• Компетенція. Секретаріат є допоміжним виконавчим органом НСЖУ, до компетенції якого належить забезпечення загальної поточної діяльності НСЖУ, в рамках якого Секретаріат НСЖУ виконує всі функції, що покладаються на нього Правлінням та З’їздом, зокрема такі:
  • організація ведення поточних фінансових справ НСЖУ, підготовка бюджетів за окремими проектами;
  • організація отримання та виконання грантів, цільових пожертв, благодійної допомоги тощо;
  • ведення поточної правової роботи НСЖУ;
  • розробка проектів локальних нормативних актів НСЖУ, іншої внутрішньої, робочої документації тощо;
  • обговорення та внесення на розгляд Правління цільових програм;
  • проведення організаційно-творчих заходів НСЖУ;
  • розробка щорічних програм міжнародної діяльності для затвердження Правлінням;
  • визначення переможців творчих конкурсів, присудження премій, представництво членів НСЖУ до відзначення державними нагородами, почесними званнями, державними преміями, іншими видами морального та матеріального заохочення тощо;
  • ведення іншої поточної роботи НСЖУ у відповідності із рішеннями Правління та Голови НСЖУ.
• Структура та порядок призначення. Секретаріат НСЖУ обирається Правлінням з числа членів НСЖУ. Чисельність складу Секретаріату визначається самостійно Правлінням з урахуванням поточних потреб НСЖУ. Секретаріат очолює перший секретар, який обирається Правлінням за поданням Голови НСЖУ, та входить за посадою одночасно і до складу Правління, і до складу Секретаріату. Правління самостійно визначає строк повноважень складу членів Секретаріату. Правління вправі здійснювати переобрання Секретаріату, зміну членів тощо з урахуванням вимог чинного законодавства. Будь-який член Секретаріату вправі у будь-який момент добровільно скласти з себе повноваження, написавши відповідну заяву до НСЖУ не менше ніж за чотирнадцять днів до дати припинення виконання обов’язків члена Секретаріату. Члени Секретаріату, окрім першого секретаря, діють на громадських засадах (без оплати на їх користь їх діяльності/участі), якщо рішення про оплату праці членів Секретаріату на постійній або тимчасовій основі не буде прийняте Головою НСЖУ. Перший секретар є штатним працівником НСЖУ. Звільнення та призначення першого секретаря та інших членів Секретаріату, що є штатними працівниками, відбувається з урахуванням вимог трудового законодавства. Повноваження першого секретаря НСЖУ визначаються цим Статутом та рішеннями Голови НСЖУ.
• Кворум засідань. Члени Секретаріату мають право брати участь у роботі Секретаріату виключно особисто. Участь у роботі Секретаріату представників членів не допускається. Рішення приймаються Секретаріатом шляхом голосування. Кожний член Секретаріату має один голос. Засідання Секретаріату вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин загальної кількості членів Секретаріату, що входять до його складу на поточний момент. Визначення кількісного складу Секретаріату на поточний момент здійснюється у відповідності із рішенням Правління про обрання членів Секретаріату, та з урахуванням прийнятих Правлінням рішень про зміни в складі Секретаріату.
• Порядок скликання. Засідання Секретаріату скликаються, як правило, першим секретарем НСЖУ. За необхідності засідання Секретаріату може бути скликане Правлінням, Ревізійною комісією, Головою НСЖУ, або за ініціативи не менше ніж 30% членів Секретаріату. Повідомлення про скликання Секретаріату має бути направлене членам Секретаріату електронною поштою, факсом, телефонограмою або іншими засобами зв’язку. Інформація про скликання Секретаріату розміщується на Інтернет-сайті НСЖУ, веб-порталі НСЖУ, сторінках у соціальних мережах НСЖУ тощо. Дата, час та місце проведення засідання Секретаріату визначаються першим секретарем НСЖУ, або іншою особою, що скликає Секретаріат, про що повідомляються всі члени Секретаріату не пізніше ніж за два дні до дати його проведення.
• Порядок ведення засідання Секретаріату, прийняття рішень. Всі члени, що прибули для участі у засіданні Секретаріату, зобов’язані до початку засідання зареєструватися та поставити особистий підпис у реєстрі. За умови наявності кворуму розпочинається засідання Секретаріату. За загальним правилом на засіданні Секретаріату головує перший секретар, а у разі його відсутності (або прийняття ним рішення про делегування повноважень головуючого) – Голова НСЖУ або інша особа. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх членів Секретаріату. Якщо голоси розділилися порівну, переважну силу має голос першого секретаря НСЖУ, а за його відсутності – голос Голови НСЖУ або іншої особи, яка головує на засіданні Секретаріату. За результатами засідання Секретаріату складається протокол, який підписується головуючим на Секретаріаті, якщо інше не буде визначено рішенням Секретаріату. Окрім протоколу, можуть підписуватися окремі письмові рішення Секретаріату. Протоколи засідань Секретаріату публікуються на Інтернет-сайті та/або веб-порталі та/або сторінках у соціальних мережах НСЖУ.
• Дистанційні рішення. У разі неможливості скликання засідання Секретаріату, недоцільності його скликання, необхідності прийняття оперативних рішень тощо, рішення Секретаріату можуть прийматися шляхом опитування із використанням засобів зв’язку. Прийняття рішення шляхом опитування організовується першим секретарем НСЖУ або Головою НСЖУ. Для прийняття рішення шляхом опитування всім членам Секретаріату на адреси електронної пошти надсилається питання для розгляду та, за необхідності, всі пов’язані із цим матеріали. Протягом двох днів з моменту отримання зазначених питань члени Секретаріату зобов’язані направити на адресу запитувача відповідь щодо голосування по суті поставленого питання. Перший секретар НСЖУ, або Голова НСЖУ за результатами прийнятого дистанційного рішення складає та підписує рішення Секретаріату.

• ТЕРИТОРІАЛЬНІ ОСЕРЕДКИ
  • НСЖУ має місцеві творчі осередки (надалі – територіальні осередки) у більшості областей України.
  • Територіальні осередки НСЖУ можуть бути:
    • регіональні осередки – діяльність яких розповсюджується на територію однієї (всієї) області, що визначені ст.133 Конституції України та Автономної республіки Крим;
    • місцеві осередки – діяльність яких розповсюджується на територію певного району, міста, району в місті, селища, села, або які створюються в межах окремого підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, ЗМІ, або за будь-яким іншим принципом об’єднання осіб (зокрема за ознакою території, місця роботи, місця проживання, специфіки діяльності тощо).
  • НСЖУ може створювати декілька територіальних осередків у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (зокрема АРК, області, району, міста, району в місті, селища, села тощо), окремого підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, ЗМІ тощо. Територіальні осередки НСЖУ підлягають державній реєстрації та набувають статусу юридичної особи з дня їх державної реєстрації.
  • Створення та припинення діяльності регіональних осередків. Питання створення та припинення діяльності регіональних осередків НСЖУ відносяться до компетенції Правління НСЖУ:
    • регіональні осередки НСЖУ створюються за рішенням Правління НСЖУ за наявності ініціативи не менш як 20 осіб, що можуть бути членами НСЖУ згідно п.4.2. Статуту, в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці, що визначена п.7.2.1. Статуту, та за наявності відповідного письмового звернення вказаних осіб до Правління НСЖУ;
    • Правління НСЖУ здійснює розгляд звернення вказаних осіб та на власний розсуд приймає рішення про створення регіонального осередку або про відмову у задоволенні звернення вказаних осіб;
    • Правління НСЖУ затверджує статути регіональних осередків НСЖУ та зміни до них;
    • Правління НСЖУ веде облік регіональних осередків НСЖУ, здійснює контроль їх діяльності тощо;
    • регіональні осередки НСЖУ припиняють свою діяльність за рішенням членів НСЖУ, що знаходяться на обліку у відповідному регіональному осередку, що має наслідком припинення такого регіонального осередку як юридичної особи. У випадку прийняття членами НСЖУ, що знаходяться на обліку у відповідному регіональному осередку, рішення про припинення такого регіонального осередку, відповідний регіональний осередок зобов’язаний протягом трьох днів письмово повідомити Правління НСЖУ про прийняття рішення та направити його копію. Рішення про припинення діяльності регіонального осередку, прийняте його членами, не може бути скасоване Правлінням НСЖУ;
    • за рішенням Правління НСЖУ той чи інший регіональний осередок може бути виключений зі складу територіальних осередків НСЖУ. В результаті вказаного рішення такий регіональний осередок не припиняється як юридична особа, однак втрачає свій зв’язок із НСЖУ, у зв’язку з чим мають бути внесені відповідні зміни до статуту такого регіонального осередку;
    • Правління НСЖУ приймає всі рішення пов’язані із діяльністю регіональних осередків НСЖУ, зокрема щодо їх створення та припинення (виключення зі складу НСЖУ), управління діяльністю регіональних осередків, затвердження переліку регіональних осередків НСЖУ, тощо;
    • при розгляді звернень, прийнятті будь-яких рішень пов’язаних із створенням, припиненням, виключенням, управлінням діяльності регіональними осередками тощо, Правління НСЖУ приймає всі рішення самостійно за внутрішнім переконанням та є незалежним у прийнятті рішень з вказаних питань.
  • Створення та припинення діяльності місцевих осередків. Порядок створення та припинення діяльності місцевих осередків НСЖУ визначається статутами відповідних регіональних осередків, в зоні діяльності яких знаходяться такі місцеві осередки НСЖУ.
  • Регулювання діяльності територіальних осередків. У своїй діяльності регіональні осередки НСЖУ керуються цим Статутом, та власними статутами, а місцеві осередки НСЖУ керуються цим Статутом, статутами відповідних регіональних осередків та власними статутами. Статути регіональних осередків затверджуються Правлінням НСЖУ, а статути місцевих осередків затверджуються уповноваженими органами відповідної регіональної організації. Органи регіональних осередків НСЖУ, до компетенції яких відноситься вирішення питань пов’язаних із створенням місцевих осередків та інші питання діяльності місцевих осередків, що діють на території діяльності відповідного регіонального осередку, визначаються статутами відповідних регіональних осередків НСЖУ.
  • Керівні органи територіальних осередків. Загальне керівництво діяльністю територіальних осередків НСЖУ здійснюється керівними органами таких територіальних осередків, склад, повноваження та особливості діяльності яких визначаються статутами відповідних територіальних осередків.

• ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ ДО СТАТУТУ
  • Внесення змін та доповнень до Статуту може бути ініційоване керівними органами НСЖУ, членами НСЖУ або викликане особливостями законодавства.
  • Зміни та доповнення до цього Статуту приймаються З’їздом. Рішення про внесення змін до Статуту приймається кваліфікованою більшістю голосів від кількості присутніх на З’їзді.
  • Зміни до Статуту підлягають обов’язковій державній реєстрації у порядку, передбаченому чинним законодавством.

• ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
  • Підстави (способи) припинення. Припинення діяльності НСЖУ здійснюється:
    • за рішенням НСЖУ, прийнятим З’їздом, шляхом ліквідації або реорганізації;
    • за рішенням суду в разі порушення законодавства України.
  • НСЖУ є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Припинення діяльності НСЖУ відбувається в порядку, визначеному чинним законодавством.
  • Ліквідація та реорганізація. НСЖУ має право у будь-який час прийняти рішення про припинення своєї діяльності шляхом ліквідації або реорганізації. Рішення про ліквідацію або реорганізацію приймається З’їздом, кваліфікованою більшістю голосів від кількості присутніх на З’їзді.
  • Порядок припинення діяльності. Порядок припинення діяльності НСЖУ визначається З’їздом на підставі чинного законодавства та цього Статуту та передбачає таке:
    • одночасно із прийняттям рішення про припинення діяльності (шляхом ліквідації або реорганізації) З’їзд приймає рішення про створення комісії з припинення НСЖУ (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) на чолі із головою комісії або призначення ліквідатора. Виконання функцій комісії з припинення може бути покладено на Правління, на Голову НСЖУ або на інших осіб. До комісії з припинення або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами НСЖУ. Голова комісії або ліквідатор представляють НСЖУ у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені НСЖУ;
    • одночасно із прийняттям рішення про припинення діяльності З’їзд приймає рішення щодо використання коштів та іншого майна НСЖУ після припинення діяльності відповідно до цього Статуту (відповідно до п.10.5. Статуту);
    • одночасно із прийняттям рішення про припинення діяльності З’їзд встановлює порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог до НСЖУ, який не може становити менше двох та більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення НСЖУ;
    • З’їзд або уповноважена ними особа протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про припинення НСЖУ письмово повідомляє орган, що здійснює державну реєстрацію, про прийняте рішення;
    • комісія з припинення або ліквідатор вживають усіх заходів з метою реалізації встановленого законом порядку припинення НСЖУ як юридичної особи, зокрема повідомляють боржників та кредиторів НСЖУ її про припинення, закривають рахунки, вживають заходів щодо інвентаризації майна, закриття відокремлених підрозділів, територіальних осередків, здійснюють звільнення працівників, забезпечують своєчасне надання органам та фондам документів, складають та подають звітність, складають розподільчі або ліквідаційні баланси, передавальні акти, вживають заходів щодо внесення запису про припинення НСЖУ до Єдиного державного реєстру тощо.
  • Передання активів. У всіх випадках припинення НСЖУ (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) всі активи НСЖУ підлягають передачі одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахуванню до доходу бюджету.

Особи, уповноважені на підписання Статуту:

Голова з’їзду НСЖУ

__________________________                                                                  _____________

Секретар з’їзду НСЖУ

__________________________                                                                  _____________

________________________________________________________