Інформуємо Вас, що учасниками дискусії «Загрози свободі слова в Україні», яку провела Національна спілка журналістів України 2 березня, прийнята резолюція «Припинити тиск на журналістів та медіа!».

0
37

Шановні колеги!

Інформуємо Вас, що учасниками дискусії «Загрози свободі слова в Україні», яку провела Національна спілка журналістів України 2 березня, прийнята резолюція «Припинити тиск на журналістів та медіа!».

Просимо текст резолюції поширити серед колег, опублікувати на доступних ресурсах.

Інформуємо, що участь у дискусії взяли журналісти національних та місцевих медіа, міжнародні експерти (експерт Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи медіа  (м.Відень), керівники Моніторингової місії ООН з прав людини та організації Freedom House (Україна)), держсекретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко, народні депутати України Ольга Червакова і Юрій Павленко, медіа-юристи.

Сюжети із заходу НСЖУ вийшли у вечірніх випусках новин національних телеканалів («1+1», «Інтер» та «NewsОne»).

https://www.youtube.com/watch?v=Q4o-zqEbww0

http://podrobnosti.ua/2229237-v-ukran-obgovorili-zagrozi-svobod-slova.html

https://www.youtube.com/watch?v=k3y98LkVWUk

У додатках до цього листа – текст резолюції та новини, підготовлені прес-службою НСЖУ.

З повагою

Голова НСЖУ                                                                               Сергій Томіленко

Припинити тиск на журналістів та медіа!  РЕЗОЛЮЦІЯ

Учасники публічної дискусії «Загрози свободі слова в Україні», проведеної Національною спілкою журналістів України у партнерстві з Міжнародною федерацією журналістів 2 березня 2018 року,

Констатують:

В Україні зростає кількість загроз на адресу медіа, що ми оцінюємо як тенденції до згортання свободи слова.

Проти медіа-організацій та окремих журналістів вибірково застосовуються механізми надмірного нагляду контролюючих органів і регуляторів. Маємо факти, коли напіввійськові формування й армії анонімних «ботів» розпочинають свідомі інформаційні кампанії цькування або психологічного переслідування працівників медіа-компаній.

Вважаємо неприпустимими погроми й підпали редакцій, необґрунтовані обшуки, клонування кримінальних справ проти журналістів, використання Національної ради з питань телебачення та радіомовлення як батога з метою впливу на редакційну політику телеканалів. Посилення тиску на редакції, використання всіх можливих інструментів впливу та відсутність належної реакції влади на заклики зберегти свободу слова свідчать про можливе впровадження цензури.

Влада не чує не тільки українських журналістів, а й залишається байдужою до сигналів Заходу (проігноровано заяви: американського Комітету захисту журналістів щодо розслідування убивства Павла Шеремета; послів Великої сімки щодо цькування журналістів сайтом «Миротворець»…).

Злочини проти журналістів не розслідують належним чином. Немає прецедентів покарань кривдників. Навіть убивство нашого колеги Павла Шеремета, яке всі називали «справою честі», залишається нерозкритим. Матеріали справи засекречені, а обіцянка Президента організувати публічний звіт правоохоронців про результати розслідування вже 9 місяців не виконується. Організатор нападу на журналіста В’ячеслава Веремія відпущений судом на свободу. Безкарність за злочини проти журналістів породжує нові злочини, але на це немає належної реакції влади.

Вимагаємо:

  • Припинити тиск на журналістів і медіа. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, СБУ, Державна фіскальна служба, Генпрокуратура не повинні бути інструментами силового впливу влади.
  • Реформувати роботу Національної ради з метою зменшення її залежності від влади та спрямування діяльності на розвиток галузі, а не на задоволення забаганок політиків.
  • Заборонити перевірки редакцій ЗМІ до закінчення президентських і парламентських виборів.
  • Невідкладно провести парламентські слухання щодо загроз свободі слова й безпеці журналістів. Проводити такі слухання щороку на регулярній основі.

Від Президента України:

  • виконати обіцянку, дану в День журналіста 6 червня 2017 року, щодо організації публічного звіту про розслідування вбивства Павла Шеремета.

Від Верховної Ради України (персональна вимога до Голови ВР Андрія Парубія – поставити у порядок денний постанову про проведення парламентських слухань ):

  • провести парламентські слухання щодо стану безпеки журналістів і свободи слова в Україні, запровадити регулярні щорічні слухання;
  • запровадити посаду Уповноваженого ВР України з питань свободи слова та безпеки журналістів з широкими повноваженнями контролю за слідством.

Від Генеральної прокуратури України:

  • призначити в керівництві Генпрокуратури особу, відповідальну за нагляд щодо розслідування злочинів, скоєних проти журналістів. Публікувати щоквартальні звіти за результатами розслідування цих злочинів.

Від Міністерства внутрішніх справ України:

  • призначити у керівництві МВС особу, відповідальну за нагляд щодо розслідування злочинів, скоєних проти журналістів. Публікувати щоквартальні звіти за результатами розслідування цих злочинів.

Від судової гілки влади:

  • забезпечити відкритість судів з розгляду злочинів, скоєних проти журналістів;
  • запровадити окремий облік відповідної категорії справ і щоквартальну публікацію звітів з розгляду цих справ.

Від Вищої ради правосуддя:

  • запровадити звітність про притягнення до відповідальності суддів за порушення прав журналістів у судовому процесі, а також про неналежний розгляд цієї категорії справ зі щоквартальною публікацією звітів.

 

ЗУПИНІТЬ ТИСК НА ЗМІ ТА БЕЗКАРНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ!

 

«Ситуація з безпекою слова в Україні потребує розгляду в парламенті», – учасники дискусії в НСЖУ

Щомісяця Національна спілка журналістів України у рамках моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України» фіксує нові випадки нападів на працівників ЗМІ та редакції. Ситуації, що трапляються і в столиці, і в невеликих містах України вражають та непокоять як самих медійників, так і міжнародних експертів та правозахисників. Питання фізичної безпеки журналістів потребує розгляду на найвищому владному рівні – у парламенті. Такої думки дійшли учасники дискусії «Загрози свободи слова в Україні», яка 2 березня пройшла в НСЖУ.

Головний редактор агентства журналістських розслідувань «Четверта влада», що в місті Рівне, Володимир Торбіч разом із колегами став ще однією жертвою свавілля проти журналістів. Нещодавно редакцію журналістських розслідувань, було практично знищено.

– Того вечора, коли ще журналісти були на роботі, невідомий зайшов до підсобного приміщення й, розливши горючу суміш, підпалив приміщення. У результаті півредакції вигоріло вщент, – ділиться деталями Володимир Торбіч. –   Редакція знаходиться в приватному секторі, оточена парканом, тож, посилюючи захисні функції техніки, за фізичну безпеку ніколи не переживали. Зрештою думали, що живемо в цивілізованій європейській країні, то що може трапитися?.. А на ділі вийшло, що ось так цинічно серед робочого процесу, коли в будівлі є люди, хтось може нахабно ввійти і наробити лиха.

Зловмисник, покидаючи будівлю, зіштовхнувся з сином пана Володимира, тож правоохоронці навіть мають фоторобот злочинця. Та, попри такі непогані докази, сам редактор і його працівники сумніваються, що винних буде покарано.

– У нашій країні постійно доводиться чути про напади на журналістів, побиття, нищення майна… А що маємо на виході? Бодай одну справу було доведено до кінця? Тож сумніваюся, що й в нас знайдуть винних, а надто замовників підпалу, – говорить Володимир Торбіч.

Натомість фотокореспондент видання «LB» Максим Требухов переконаний, що відступатися не можна:

– До того, що відбувається з безпекою журналістів в Україні, частково призвели й самі журналісти. Адже ми не докладаємо максимум зусиль, щоб боротися за свої права, часто закриваємо очі на несправедливе ставлення правоохоронців до наших колег. Щоб зміни настали, треба змінювати себе.

Іти до кінця і не відступатися на шляху до захисту своїх прав радить і  медіаюрист Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова:

– Треба розуміти, що тактика затягування – це один зі шляхів примусити журналіста відмовитися від звинувачення, від захисту своїх інтересів. Але радила б на таке не зважати і, навіть якщо вашу справу закрили, поновлювати її знову, користуючись порадами юристів. Мушу констатувати, що вироків по 171 статті, де були б прийняті адекватні рішення суду, притягнуті до відповідальності високопосадові особи або їхні родичі – немає. Але все ж справи за цією статтею порушуються і завдання журналістів доводити їх до кінця та не випускати з поля зору.

Занепокоєна ситуацією довкола фізичної безпеки журналістів, НСЖУ ще минулого року ініціювала провести Парламентські слухання, присвячені цьому питанню. Проте ініціативу вже тривалий час відкладають на невизначений термін.

– Так не має бути, адже ситуація, яка нині складається в Україні з безпекою слова, без сумніву потребує розгляду на найвищому державному майданчику – у Верховній Раді України, – переконаний народний депутат, член Комітету з  питань свободи слова та інформаційної політики ВРУ Юрій Павленко.

Такий крок допоможе прискорити розслідування, що затягуються роками, та нарешті допомогти покарати зловмисників. До всього, Слухання стануть поштовхом до напрацювання цілої низки законодавчих змін, спрямованих на захист прав журналістів.

Наш комітет, хоча і складається з представників різних політичних сил, проте одноголосно підтримав ініціативу НСЖУ. Відповідну постанову подали на розгляд Парламенту, проте вона так жодного разу і не потрапила на порядок денний роботи депутатів, – констатує Юрій Павленко. – І тут я можу чітко засвідчити, що персонально блокує розгляд постанови голова ВРУ Андрій Парубій. Адже найбільше претензій в рамках парламентських слухань, вочевидь, буде до Міністерства внутрішніх справ. А тут вже відіграє роль причетність до однієї політичної сили. Тож, журналісти фактично стали заручниками ось такої внутрішньопартійної підтримки інтересів…

 

Поділ на «правильні» і «неправильні» ЗМІ – це шлях до диктатури, – учасники дискусії в НСЖУ

 

Намагання влади обмежити діяльність «невигідних» для неї медіа, поділ  на «ватні» і «патріотичні» ЗМІ, численні перевірки регулятором теле- та радіоканалів, а також відкриті кримінальні справи проти журналістів – це шлях до тотального контролю над свободою слова в Україні та диктатури. Такі думки висловили експерти дискусії «Загрози свободі слова в Україні», яку 2 березня провела Національна спілка журналістів України.

– Ми в НСЖУ вважаємо, що ситуація зі свободою слова в Україні є неприйнятною, а з фізичною безпекою – загрозливою, – прокоментував голова НСЖУ Сергій Томіленко. – За останні кілька місяців з’явилося більше десятка резонансних заяв від національних медіа і журналістів щодо погроз, утисків і нападів. Зокрема, це заява про тиск, які спільно підписали представники кількох національних каналів, заява Радіо Свобода про утиски і переслідування команди програми «Схеми», резонансною була заява народних депутатів від партії УКРОП щодо діяльності голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Кожна з цих заяв має бути предметом детального розгляду, дискусії і публічного звіту посадовців. Натомість – бачимо  намагання ділити журналістів на «правильних» і «неправильних», вибірковий тиск з боку Нацради щодо телеканалів, перевищення службових повноважень.

Про тиск із боку Національної ради з питань телебачення і радіомовлення розповіла, зокрема, шеф-редактор «ЕРА-Медіа» Тетяна Гончарова. Так, у жовтні минулого року на радіо «ЕРА» було накладено значний штраф за порушення мовних квот у травневому ефірі.

При цьому, наголошує пані Тетяна, ефір стосувався Євробачення, тож лунали пісні не українською мовою. Але за те, що україномовних пісень було не 25%, а 23%, довелося сплатити штраф у понад 300  тис. грн.

– Ми досі обговорюємо цей випадок, адже весь колектив був вражений і говорив: ми не пісенне радіо, – прокоментувала вона.

До всього, ЗМІ піддається численним перевіркам з боку регулятора нібито за заявами слухачів. Також «ЕРІ» відмовляють у продовженні ліцензії.

Про резонансний випадок тиску на телеканал «NewsOne» розповів його інформаційний продюсер Тигран Мартиросян. Зокрема, на початку грудня 2017 року невідомі «активісти» заблокували роботу цього медіа, встановили барикади, натягнули колючий дріт. Журналісти не могли потрапити на роботу. Усе це відбувалося на очах у поліцейських, які не втручалися. Блокада тривала 10 днів.

– Поліція відкрила провадження за статтею «самоуправство», але нещодавно його закрила. Було опитано одну особу. Максимум, що вона отримає – це адміністративний штраф. Ми зверталися до Парламенту, Нацради – безрезультатно. Все що ми чули у відповідь – нічого не сталося, – прокоментував Тигран Мартиросян.

Головний редактор телеканалу «112 Україна» Павло Кужеєв розповів про тиск на канал, який чиниться попри те, що численні дослідження та моніторинги засвідчують професійну роботу цього ЗМІ та дотримання журналістських стандартів. Утім каналу постійно відмовляють у продовженні ліцензії.

– Ситуація відрізняється від того, що було років 5-7 тому, хіба що відсутністю темників. Але з’явилися інші засоби – як вказувати, в який бік можна відкривати рота, а де краще мовчати, – зазначив Павло Кужеєв. – Переконаний, що тільки згуртовано, плечем до плеча ми можемо захистити своє право на свободу слова.

Вибірковість тиску з боку Національної ради з питань телебачення і радіомовлення  засвідчує те, що вона керована з боку влади, зокрема, з боку чинного Президента. У цьому переконаний креативний продюсер департаменту журналістських розслідувань телеканалу «1+1»  Олександр Дубінський. Якраз через розслідування проти нього було порушено справу з боку СБУ.

– Національна рада – інструмент впливу на «неугодні» ЗМІ, які допускають критику влади. Незважаючи на протиріччя в суспільстві щодо того, які ЗМІ є «ватними», а які – патріотичними, такий поділ – це нав’язування суспільству, що можна читати і дивитися, а що ні. І це шлях до диктатури, – зазначив Олександр Дубінський.

Участь у публічній дискусії «Загрози свободі слова в Україні» взяли журналісти, представники міжнародних організацій – Freedom House, Моніторингової місії ООН з прав людини та Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи медіа (м.Відень), державний секретар Міністерства інформації Артем Біденко, народні депутати Ольга Червакова та Юрій Павленко.

Представники Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення відмовилися від участі в дискусії.

«Політичний та економічний тиск змушує журналістів уникати критичних тем», – міжнародні експерти

Влада в Україні обмежує свободу слова, посилаючись на національну безпеку. Але насправді такі дії мають більше політичний характер. Такими спостереженнями поділилися міжнародні експерти – учасники дискусії НСЖУ «Загрози свободі слова в Україні», що відбулася 2 березня.

Метью Шааф, директор представництва FreedomHouse в Україні зазначив, що в Україні фіксуються загрози щодо стану свободи слова. Це і фізичне насильство проти журналістів, прояви агресії та напади на представників ЗМІ та редакції, і економічний або політичний тиск.

– Політичний і економічний тиск на журналістів і ЗМІ змушують їх уникати вибору тих чи інших «критичних» тем, – прокоментував пан Шааф. – Влада обмежила свободу слова  в Україні нібито під приводом національної безпеки. Але це більше політичні дії. Намагання посилити контроль в інтернет-просторі ми розцінюємо як посилення цензури.

Бенджамін Моро, заступник голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні відзначив, що в полі уваги місії також перебувають свобода слова та права журналістів. Одним з важливих акцентів у звітах місії є діяльність сайту «Миротворець», який оприлюднив персональні дані багатьох представників медіа.

– Ми спілкувалися з десятками журналістів, чиї дані було оприлюднено на цьому сайті. Така ситуація є порушенням права на приватність і презумпції невинуватості, оскільки людей назвали злочинцями. Хотілося б ще раз закликати поліцію провести дієве розслідування щодо діяльності цього сайту, – зазначив пан Моро.

Також, за його словами, представників місії тривожить кількість нападів на представників журналістської професії, факти штурму, обшуків редакцій, тиску на медіа.

– Часто під час таких випадків присутні представники правоохоронних органів, але вони ніяк не реагують. До того ж, за даними потерпілих, кримінальні провадження навіть не відкриваються, – сказав експерт.
Він закликав журналістів, які стикаються із протиправними діями, подавати інформацію про це представникам місії.

У ході дискусії Моро також виступив зі словами підтримки діяльності НСЖУ, яка «спрямована ​​на збереження свободи слова в Україні».

На ретельності експертів моніторингової місії ООН з прав людини наголосила і модератор дискусії в НСЖУ Тетяна Попова, керівник ГО «Інформаційна безпека». «Навіть мій кейс, коли я звільнялася з посади заступника Міністра інформаційної політики через протест проти атак «Миротворця» на журналістів, теж увійшов до звіту ООН», – підкреслила  пані Попова.

Про загрозливі тенденції зі станом свободи слова та безпеки журналістів зазначив і керівник проектів Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи медіа Ніколя Ебнотер. Адже, попри численні заяви міжнародних організацій, зрушень у розслідуванні резонансних випадків немає.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив, що свобода слова і безпека журналістів мають бути предметом парламентських слухань і публічного звіту влади та правоохоронних органів.

– А також наполягаємо, щоб в Україні була припинена практика, коли використовується і Генеральна Прокуратура, і Служба безпеки України, і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та фіскальна служба  як інструменти силового впливу на засоби масової інформації, – сказав Сергій Томіленко.

«Політичний та економічний тиск змушує журналістів уникати критичних тем», – міжнародні експерти

Влада в Україні обмежує свободу слова, посилаючись на національну безпеку. Але насправді такі дії мають більше політичний характер. Такими спостереженнями поділилися міжнародні експерти – учасники дискусії НСЖУ «Загрози свободі слова в Україні», що відбулася 2 березня.

Метью Шааф, директор представництва FreedomHouse в Україні зазначив, що в Україні фіксуються загрози щодо стану свободи слова. Це і фізичне насильство проти журналістів, прояви агресії та напади на представників ЗМІ та редакції, і економічний або політичний тиск.

– Політичний і економічний тиск на журналістів і ЗМІ змушують їх уникати вибору тих чи інших «критичних» тем, – прокоментував пан Шааф. – Влада обмежила свободу слова  в Україні нібито під приводом національної безпеки. Але це більше політичні дії. Намагання посилити контроль в інтернет-просторі ми розцінюємо як посилення цензури.

Бенджамін Моро, заступник голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні відзначив, що в полі уваги місії також перебувають свобода слова та права журналістів. Одним з важливих акцентів у звітах місії є діяльність сайту «Миротворець», який оприлюднив персональні дані багатьох представників медіа.

– Ми спілкувалися з десятками журналістів, чиї дані було оприлюднено на цьому сайті. Така ситуація є порушенням права на приватність і презумпції невинуватості, оскільки людей назвали злочинцями. Хотілося б ще раз закликати поліцію провести дієве розслідування щодо діяльності цього сайту, – зазначив пан Моро.

Також, за його словами, представників місії тривожить кількість нападів на представників журналістської професії, факти штурму, обшуків редакцій, тиску на медіа.

– Часто під час таких випадків присутні представники правоохоронних органів, але вони ніяк не реагують. До того ж, за даними потерпілих, кримінальні провадження навіть не відкриваються, – сказав експерт.
Він закликав журналістів, які стикаються із протиправними діями, подавати інформацію про це представникам місії.

У ході дискусії Моро також виступив зі словами підтримки діяльності НСЖУ, яка «спрямована ​​на збереження свободи слова в Україні».

На ретельності експертів моніторингової місії ООН з прав людини наголосила і модератор дискусії в НСЖУ Тетяна Попова, керівник ГО «Інформаційна безпека». «Навіть мій кейс, коли я звільнялася з посади заступника Міністра інформаційної політики через протест проти атак «Миротворця» на журналістів, теж увійшов до звіту ООН», – підкреслила  пані Попова.

Про загрозливі тенденції зі станом свободи слова та безпеки журналістів зазначив і керівник проектів Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи медіа Ніколя Ебнотер. Адже, попри численні заяви міжнародних організацій, зрушень у розслідуванні резонансних випадків немає.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив, що свобода слова і безпека журналістів мають бути предметом парламентських слухань і публічного звіту влади та правоохоронних органів.

– А також наполягаємо, щоб в Україні була припинена практика, коли використовується і Генеральна Прокуратура, і Служба безпеки України, і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та фіскальна служба  як інструменти силового впливу на засоби масової інформації, – сказав Сергій Томіленко.

 

БЕЗ КОМЕНТАРІВ