Наголос

Звіт Правління

«ПРО РІК,ЩО МИНАЄ І РІК ПРИЙДЕШНІЙ»

Говорили члени Правління обласної журналістської організації звітуючи про проведену роботу у 2019 році.                    

            Сьогодні ми підбиваємо підсумки нашої роботи за 2019 рік. Час,що минув, наповнений багатьма подіями,як у державі, так і у нашому журналістському середовищі. Лунають меседжі про недоцільність журналістського фаху, що влада сама може комунікувати з суспільством, що потрібно посилити цензуру, ввести кримінальну відповідальність за необ’єктивність висвітлення тих чи інших подій.  А заступниця міністра культури взагалі договорилась, що творчі спілки потрібно ліквідувати, називаючи усіх нас,спілчан ,рудиментом  минулого. Швидко забули ці панове, що саме творча інтелігенція, об’єднана у творчих спілках, зламала хребет тоталітарній системі, піднімала народ на майданах за демократичну, європейську Україну. Ця «хворба»,як бачимо, передалась і на місця. Ми так і не отримали офіційної відповіді щодо зустрічі голови ОДА з редакторами реформованих видань та міськрайонних телерадіоорганізацій. Не маємо достовірної інформації, як буде виконуватись Закон України »Про реформування державних та комунальних видань» в частині фінансової підтримки . Констатуємо лиш, що бюджет області зменшився на половину. Про консолідовані шляхи вирішення цих проблем говоритимемо трохи згодом. Тому закликаю членів правління до обговорення  проблем.

            А зараз про стан обласної журналістської організації  на грудень 2019 року. У наших рядах налічується 852 члени НСЖУ, в тому числі 480 мужчин та 372 жінки. Рік,що минає, був поміркованим,щодо претендентів на вступ у спілку. Секретаріат  розглянув особові справи 21 претендента на вступ у НСЖУ. Ревізійна комісія, яка перевіряє відповідність документів статутним вимогам,допустила до розгляду 19 претендентів. Усі вони затверджені  секретаріатом. Так, у минулих роках ,ми у середньому приймали 30-35 журналістів. Вважаю,що тут велике не доопрацювання наших первинних організацій. Знаємо,що чимала когорта молодих ,талановитих журналістів працює у редакціях газет,журналів, в електронних ЗМІ області. Але ще раз наголошую,що компанійщини не буде. У Львівську обласну організацію НСЖУ двері відкриті,лише для тих,хто професійно займається журналістикою та поділяє з усіма нами статутні вимоги та моральний кодекс журналіста.

            Саме з цих мотивів, протягом 2019 року, секретаріат виключив за втрату зв’язку з організацією та не сплату членських внесків більше двох років  134 особи. Серед них чимало таких,що не працюють у сфері журналістики, були випадковими людьми а той просто байдужі особи,які не вникають і не цікавляться нашими проблемами,просто не мають громадянської позиції. Ми переконались,що це до певного часу. Коли наступають критичні ситуації,де потрібна підтримка професійної громади, двері не зачиняються. І ми приходимо на допомогу. Бо це справа честі нашої журналістської спільноти.

            На жаль, маємо і не повторні втрати. Пішли із життя відомі у журналістиці особистості: 1.Костюченко Юрій Анатолійович

                        2.Курдус Михайло Данилович

                        3.Космолінська Наталя Володимирівна

                        4.Миляновський Ярослав Васильович

                        5.Лемеха Роман Михайлович

                        6.Леськів Омелян Володимирович

                        7.Онищук Анізія Романівна

                        8.Пєстов Олександр Іванович

                        9.Руденко Володимир Андрійович

                        10.Романчук Василь Ількович

                        11.Скуратко Мирослав Васильович

                        12.Судник Аркадій Іванович

                        13.Скляренко Євген Олександрович.

                        14.Малахівський Мирослав Михайлович

                        15.Лехновський   Павло Павлович

Трагічно загинув у Києві наш побратим,консультант Управління інформаційної політики Адміністрації Президента Олександр Бухтатий.

Вічна їм пам’ять! Ми завжди пам’ятатимемо про вас. Прошу світлу пам’ять наших колег вшанувати хвилиною мовчання.

            Ще кілька слів статистики. За віком до 30 років-74 спілчанина

                                                           30-40 років -236 осіб

                                                           41-50 років-113

                                                           51-60 років-205

                                   Старше  60-років-224 члени НСЖУ

            Маємо в організації 375 пенсіонерів.

І на завершення статистичних даних. Обласна організація об’єднує 40 первинних організацій. 36 із них налічує від 3 до 20 осіб, більше 20 чоловік об’єднані у 4 –первинках. Маємо втрати. Припинила існування первинка у філії Суспільного мовлення, Львівського обласного радіо, Телекомпанії «Міст». Натомість маємо 5-канал Львів,відроджується первинка радіо «Незалежність» є чималий резерв і в реформованих виданнях та радіоредакціях. Тому закликаю членів правління до більш активної роботи у первинних організаціях.

            А тепер до наших насушних проблем. Що вдалося зробити і над чим працюємо?

            Рік розпочався з тривожних думок-як реформовані видання даватимуть раду у зростаючому конкурентному медійному середовищі. Більшість колишніх засновників розвели руками,мовляв давайте собі раду. І редакції,де значна частина наших первинних організацій,вистояли. Жодне видання не припинило видання газет.Навпаки ,думають,як утвердитись на медійному ринку. Обласна організація шукала різноманітні шляхи,щоб допомогти редакціям. На початку березня ми організували спільне засідання секретаріатів Рівненської,Волинської та Львівської обласних організацій НСЖУ. Ключове питання,яке розглядалось,про стан реформування друкованих ЗМІ та перспективи їх державної підтримки. Модератором виступив наш колега Валерій Горбець,який дуже предметно займається цією проблемою. Він зупинився на викликах,що постали перед друкованою пресою після роздержавлення.Нагадаю про найболючіші із них.

            «Укрпошта»,як монополіст,і далі заганяє редакції у глухий кут. На жаль, наші звернення до Прем’єра,комітету Верховної ради з питань свободи слова-не дали результатів.З усього видно,що і при сьогоднішній владі п.Смілянський «непотопляємий». Усі наші старання вирішити у розумних межах проблеми доставки газет до читачів залишились не почутими.

            Наступна проблема ціна газетного паперу. Україна не виробляє власного продукту. Це або російський або із Європи. У зв’язку із цим вартість паперу зросла на 60 відсотків.Було запропоновано,щоб держава закуповувала папір у

державний резерв а потім по стабільних цінах реалізовувала редакціям. Саме на спільному секретаріаті ми констатували,що у державі відсутня програма підтримки ЗМІ. Що якщо її не розробити і не прийняти,означає втрату місцевої преси. Сьогоднішня влада не особливо зацікавлена у вирішенні цих проблем. Але ми не маємо права здаватись. Є Закон,який зобов’язує владу протягом 3-ох років фінансово підтримувати роздержавленні ЗМІ. Ми повинні на нього посилатись у вирішенні усіх проблем.

            Впевнений,що це нам вдастся. Бо маємо добру взаємодію з Департаментом внутрішньої та інформаційної політики  ОДА. У сьогоднішніх умовах,маю на увазі створення приватних видань,влада не може на пряму підтримувати реформовані ЗМІ але через відповідні програми,конкурси фінансова підтримка триватиме. Сподіваюсь,що представники Департаменту дадуть більш конкретне бачення,як це буде вирішуватись.З боку спілки і надалі у конкурсній комісії працюватимуть чотири наших представники,які зможуть дати професійну оцінку вашим виданням.

            Звернувся секретаріат і до голови ОДА з проханням нагадати головам райдержадміністрацій та районних рад про обов’язкове виконання Закону»Про реформування державної та комунальної преси» в частині першочергового укладення угод на висвітлення діяльності органів влади у 2020 році.

            Прошу членів Правління під час обговорення зупинитись на цій важливій темі.

            Коротко про розвиток електронних медіа. Вітаємо первинну журналістську організацію та увесь колектив ТРК »Перший-західний»  із створенням повноцінного каналу мовлення. Телевізійне та радійне мовлення, справді громадського медіа, ще раз доказало так званим реформаторам із суспільного, як повинні розвиватись місцеві електронні ЗМІ. Дуже вжливо, що приклад наслідують і наші міськрайонні редакції. Ліцензії на ФМ мовлення отримали редакції у Жидачеві,Бориславі,Сколе. Створено радіоредакції  і найголовніше,що колективи мають свої частоти. Багато доклався до того голова журналістської комісії по роботі з електронними ЗМІ   П.Цеголко.

            Гідне місце в інформаційному просторі зайняли інтернет ресурси,де ми маємо первинки, «Леополіс» , «Вголос», «Гал-інфо». Ми дякуємо колегам за співпрацю та активну участь у житті обласної організації.

            Одразу кілька слів про наш інтернет-сайт. Сьгодні він працює стабільно,оперативно наповнюємо свіжою інформацією. Почали спілкуватись і у Фейсбуці. За перший тиждень дружбу запропонували нам більше 500 користувачів. Це означає,що наша інформація цікава для широкого загалу.

            Прошу усіх колег бути активнішими у спілкуванні. Адже у вас відбувається багато цікавих подій.

            Ще один напрям-це пошуки шляхів фінансової підтримки редакцій друкованих видань. Вдалось знову запустити програму «Четверта влада». Значна частина колишніх комунальних видань у цьому році саме за участі у цьому конкурсі отримали фінансову підтримку. В журі конкурсу спілку журналістів представляють: Я.Фейло,А.Болкун,Є.Дмитровський та П.Цеголко. Це досвідчені журналісти,які відстоюють ваші позиції. Але ,як запевнили мене члени журі, вимоги до конкурсантів зростатимуть. І це правильно! Цим конкурсом ми повинні піднімати професійний рівень видань а не займатися благо чинністю.

            Щодо інших джерел фінансової підтримки з обласного бюджету,то вони можливі лише через певні програми та конкурси. Про їх можливості будемо інформувати постійно. Крім редакцій закликаємо до участі у журналістських конкурсах не лише редакції а й журналістів. Тільки за останні роки Лауреатами обласних премій стали Надя Пастернак та Йосиф Марухняк, Микола Синейко,Андрій Болкун,Василь Лизанчук. Маємо можливість привітати його з перемогою у номінації журналістика та публіцистика ім.В.Чорновола  у цьому році.

            Ще один напрям який розвиває обласна організація-це книговидання. До 60-річчя української спілки журналістів видали книгу »Крізь роки і долі» ,яка відображає глибинну історію становлення львівської журналістики. На 2020 рік заплановане видання фундаментальної праці «Львівщина. Герої неоголошеної  російсько-української війни. 2014-2019 рік». Вона складатиметься із трьох розділів, один із яких присвячений редакціям-волонтерам. Закликаю усіх спілчан активно підключитись до цього видання. Це справа нашої журналістської честі.

            Взагалі у спілці протягом 2019 року відбулось чимало презентацій видань наших колег, круглих столів,дискусій. Почну із найменших. Ми і надалі виступаємо співорганізатором конкурсу шкільних медіа. У цьому році спільно з міським управлінням освіти відзначили переможців. Там і справді чимало талановитої молоді.

Наша спілка приймає активну участь у роботі Ліги творчої інтелігенції та творчих спілок Львівщини. Обговорюємо творчі проблеми,виробляємо консолідовані рішення. На останньому засіданні прийняли Звернення у підтримку Народних артистів Федора Стригуна та Таїсії Литвиненко. Крім того п.Стригун очолює спілку Театральних діячів,яка поряд із ще дев’ятьма спілками входить у Лігу.

Ще дві важливі події мали у цьому році-  День журналіста та День працівників радіо,телебачення та зв’язку. Багато наших колег відзначено Подяками НСЖУ, нагородами обласної та міської влади,військовиками. Визначено переможців премій ім.В.Здоровеги, Сучасність,Проба пера. Відбулось цікаве спілкування колег та гостей свята.

А у День працівників радіо та   телебачення відзначили велику когорту молодих журналістів «Першого-Західного»,радіо «Незалежність», «Львівська хвиля», «Нео радіо» та інших електронних ЗМІ. На нашу думку це важливо,коли ми втратили одну із найбільших первинок у систем місцевого Суспільного мовника.

Сподіваюсь ,що члени Правління доповнять звіт. Проаналізують роботу журналістських комісій. Адже зроблено чимало.